В Україні хочуть заборонити одноразові пакети

В Україні пропонують перейти на більш довготривалі та міцні пакети, або краще – сумки із тканини, якими користувалися ще у Радянському Союзі. Адже шкоду екології від поліетилену навіть важко підрахувати

Вінницькі експерти вважають, що закон, який заборонятиме виробництво пакетів – лише перший крок до збереження екології. У вирішенні даного питання є дві складові. По-перше, люди повинні самі усвідомити небезпеку і поступово відмовлятися від такої зручної, але небезпечної тари. По-друге – держава повинна стимулювати та розвивати виробництво екологічно чистої упаковки.

Ера целофанових пакунків добігає кінця. У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства вирішили дати бій тоненьким одноразовим пакетам. Уже незабаром вони можуть взагалі зникнути з нашого життя. Хоча вінничани так звикли до їх існування. Пакети безкоштовно можна взяти в супермаркетах або купити на ринку, у них загортають їжу та речі. Проте шкода від цього, в першу чергу екології – величезна.
В міністерстві розробили законопроект, який передбачає заборонити виробництво, імпорт і розповсюдження пакетів, об'ємом менше 20 літрів, товщиною - менше 0,025 міліметрів. Винних каратимуть штрафами до 1700 гривень. Проект зараз проходить громадське обговорення. Потім його направлять у Верховну Раду, якщо його приймуть, то в 2013 році він запрацює.
Експерти кажуть, головне завдання закону - мінімізувати відходи. Пакети розносить вітром, вони забивають водостічні стоки і русла річок. Також при розкладанні пакетів виділяються токсини і канцерогени. Вони потрапляють у воду, а потім в організм людини і викликають різні хвороби, в тому числі рак.
Від пакетів уже відмовилися у Франції, Італії, Іспанії, Японії та інших країнах. Середній термін «життя» такого пакета близько 20 хвилин, а розкладаються він 200 років. Звичайно покупці в магазинах сортують у них продукти, а вдома все викладають у холодильник і шафки, а пакети - в урну.
В Україні уже почали продавати біопакети, коштують дорожче звичайних у два рази. Вони розкладаються протягом місяця і не залишають шкідливих речовин після себе.
Думки експертів-екологів розділилися - одні повністю підтримують подібну практику, інші - вважають, що закон принесе тільки шкоду. Закон не продуманий. Альтернатива поліетиленовим пакетам - паперові. Це означає, що будуть вирубувати ліси. Як відомо, виробництво паперу дуже «брудне». У природне середовище потрапляють метанол, скипидар, фенол, хлор, сульфат натрію, вапняний пил тощо, що також негативно впливає на навколишнє середовище. Потрібно налагодити сортування сміття та розробити систему переробки таких пакетів, кажуть вінницькі екологи та науковці.
Постраждають від прийняття закону в Україні фабрики, які виробляють пакети. Будуть збитки, може, когось доведеться звільнити з працівників. Але поки у нас залишається ще виробництво великих пакетів.

Олександр Мудрак (41)
голова комітету з охорони екології
- Якщо відверто і з екологічної точки зору – ці пакетики потрібно відміняти. Якщо взяти статистику, то у світі в рік їх виготовляють п’ять трильйонів штук. А період напіврозпаду триває від 200 до 500 років в залежності від складу. Якщо він потрапляє в море, то за рахунок агресивного середовища розкладається за 400 років. Але там проблема в іншому: кити, акули дельфіни, морська риба, черепаха – думають, що то планктон і ковтають ці пакети. Щороку через це гине сто тисяч рідкісних тварин. Якщо взяти загалом по Україні, то у нас проблема з твердими побутовими відходами досить суттєва. Сьогодні у нас під твердими побутовими відходами зайнято 160 тисяч гектарів земель. Ви можете уявити, які це площі. Кількість відходів, які на захороненні – 32 мільярди тонн. Оце така статистика. Провідні країни - Канада, США – пропагують екологічну багаторазову упаковку.
Розроблена упаковка, що розчиняється у воді. І потім цією водою можна вазони підливати.

Максим Студілко (21)
голова вінницької організації «Пласт»
- Що б не траплялося в суспільстві, краще, щоб це було не нав’язане людям, а усвідомлене суспільством. Ефективніше рішення, це виховання у молоді екологічної свідомості. Велика проблема в тому, що по туристичних маршрутах сміття закопують у землю. У Карпатах по багатьох маршрутах є так звані туристичні будиночки туристів, де люди можуть просто відпочити. Біля них уже виросли цілі гори сміття. Звичайно правильно - після себе усе, що приніс, потрібно забрати і викинути у пристосоване для цього місце.
У першу чергу серед цього сміття – пакетики. Якщо поширювати думку серед молоді, що екологія це твоє майбутнє, можна попередити хворобу, ніж потім її лікувати.

Людмила Городенко (35)
головний спеціаліст управління охорони навколишнього середовища
- Дуже звикли люди до цих пакетів - вони зручні, доступні. Але десь третина їх навіть не бувають у користуванні, вони настільки низької якості, що зразу це сміття. Подивіться, що робиться навесні – вони літають, як метелики.
За упаковку повинен нести відповідальність виробник – потрібно розробити механізм, який забезпечуватиме утилізацію та збір використаного продукту. Якщо у законі не будуть зв’язані усі етапи – виготовлення, збір, утилізація відходів, тоді не буде толку.
До речі, Міністерством екології та природних ресурсів України розроблений проект закону «Про упаковку та відходи упаковки». Він передбачає, що суб'єкт господарювання, який здійснює продаж чи випуск упаковки, повинен забезпечити приймання цієї упаковки або її відходів безпосередньо від споживача.

Тетяна Лотоцька (51)
головний спеціаліст управління охорони навколишнього середовища
- Звичайно, така ініціатива заслуговує на підтримку. З одного боку - ми звикли до тих зручностей, що дають поліетиленові пакети, у тому числі і пакети маленького розміру. Але це той випадок, коли можна не тільки відмовитися, але й замінити такий вид упаковки на більш екологічно чистий. Навіть можна сказати, що виробництво маленьких поліетиленових пакетів – це, фактично, виробництво відходів. Адже низька якість та незначна потреба у використанні миттєво перетворює такий виріб на сміття.
У вирішенні даного питання є дві складові – з одного боку громадяни повинні поступово відмовлятися від такої зручної, але небезпечної у перспективі тари, з іншого боку – дії держави зі стимулювання та розвитку виробництва екологічно чистої упаковки.
Загалом, досягнення цивілізованого рівня поводження із твердими побутовими відходами має носити винятково комплексний характер. По-перше, це екологічне виховання та освіта. Виховання формує навички ощадливої поведінки з природними ресурсами, виховує повагу до будь-яких форм життя. Освіта – дає розуміння причинно-наслідкових зв'язків та, як результат, створення гармонійних стосунків у парі людина - навколишній світ. Серед сьогоднішніх учнів знаходяться ті, хто завтра буде формувати державну політику. І саме високий рівень свідомості та екологічних знань зумовить прийняття правильних рішень. По-друге – це дії держави у напрямку вдосконалення системи збирання, переробки та утилізації твердих побутових відходів, удосконалення системи заготівлі відходів як вторинної сировини, а також налагодження виробництва екологічно чистих пакувальних матеріалів.

Софія Мельник (31)
голова громадської організації «Форум»
- Ми розробляємо проект, що передбачає встановлення контейнерів для роздільного сміття – скло, пластик та папір. Після сортування сміття планується віддавати на переробку. Це пілотний проект.
У місті Могилів-Подільський уже рік тому поставили контейнери для роздільного сортування. У Вінниці також проводився експеримент біля будинку житлово-експлуатаційної контори «Уют». Це контейнери, виготовлені з дрібної сітки, абсолютно прозорі. І люди із задоволенням ними користувалися – сортували сміття. І навіть коли контейнер був повний, складали відсортовані відходи біля нього, а не несли на загальний смітник.
Великий всеукраїнський проект «Чисте місто», яким буде заборонено вивіз сміття на полігони, передбачає будівництво спеціальних заводів, що спалюють сміття та продукують енергію.