10 000 доларів викупу лежать у суді, поки вінничани платять за них відсотки

В історії вінничанина, який привіз показувати покупцям машину на залізничний вокзал і став заручником, розбирається Вінницький суд. Підсудні - колишні міліціонери з Донецька. Вони кажуть, що не вимагали ніякого викупу. Але в речових доказах по справі суд має гроші, зібрані батьком Богдана після телефонного дзвінка до нього.

Ці гроші рахували на судовому засіданні – це сума у валюті і в гривнях, рівна 10 тисячам доларів США. Стільки зміг зібрати батько, коли йому подзвонив син і сказав, що його затримали і треба заплатити 15 тисяч доларів за нього і його машину. Але підсудні кажуть, що ні про який викуп мови не було. Все, що стосується грошей, нафантазували собі батько з сином. А вони, мовляв, і гадки не мали, що було в пакеті, який вони викинули на трасі з машини під час погоні.

А погоня з переслідуванням і стріляниною та затриманням для визволення заручника-вінничанина була два з половиною роки тому. Одразу після цього чотирьох працівників карного розшуку Донецької обласної міліції арештували. Але згодом звільнили з-під арешту. І зараз колишні підполковник та капітани їздять з Донецька у Вінницю на слухання вільно, а не під конвоєм. Тільки один з них не має адвоката. У інших є. У котрогось одразу два. Кожний відповідає окремо за те, що вони робили разом.

„Сиди і не рипайся”
Про детективну історію, в яку втрапив 21-річний Богдан Пугач, RIA писала влітку 2010 року. Він виставив на продаж автомобіль, куплений за дорученням, в інтернет. Йому подзвонили потенційні покупці та призначили зустріч на Вінницькому залізничному вокзалі.

- Сказали, що о п’ятій ранку їх треба зустріти з поїзда. Приїдуть двоє, - каже Богдан. – І приблизно в такий час з вокзалу вийшли два чоловіки. Я був з усіма документами. Вони подивилися їх і попросили показати машину. Коли я відчинив капот, підійшли ще двоє з припаркованого біля вокзалу джипу. Далі все швидко: надягли наручники і запхнули в салон. „Сиди і не рипайся, їдемо в міліцію, бо твоя машина фіндікосова”. Такий сленг у них.

Коли виїхала за місто, Богдан спитав, чому не в міліцію їдуть. На це почув: „зараз будемо говорити”.

- В посадці на Немирівській трасі зі мною відбулася розмова, - каже Богдан. – „Якщо хочеш, щоб все було нормально, дзвони тому, хто може привезти гроші за тебе. Викуп - 15 тисяч доларів”.
Богдан подзвонив батькам. Каже, знав, що грошей таких у них нема. Але скористався можливістю розповісти, що з ним коїться.


- Мене спитали, чиє фото в мене на заставці телефону. Я сказав, що дочки. Їй ще двох років тоді не було. „Якщо хочеш в’язати їй косички, коли піде в садок, треба, щоб папа привіз гроші”, - розповідає Богдан Пугач (24)

Гроші на викуп позичили
- Коли подзвонив син, я спав, - каже Валерій Пугач. – Він сказав про 15 тисяч доларів викупу і телефон вимкнувся. Я знав, що він їде машину показувати. Тоді подумав, що приватні особи його викрали. Не думав, що це міліціонери так діють. Пішов в міліцію, а потім гроші збирати, бо в управління боротьби з організованою злочинністю сказали, що треба брати викуп і їхати.

Батько зібрав по родичах і знайомих суму, рівну десяти тисячам доларів по тодішньому курсу. Більше не зміг. Дали під відсотки, які досі погашає його родина шкільного вчителя, поки гроші лежать, як речові докази. У суді потерпілі заявляли клопотання, щоб їм гроші віддали – відмовили. Тільки перерахували в залі суду, звірили номери, і назад здали в кімнату схову. Так само не віддали на зберігання йому машину, яка стала каменем спотикання в цій історії. Авто третій рік іржавіє на арешмайданчику.

А передача викупу за машину і сина у ній була на трасі у Кіровоградській області. Двоє донецьких оперативників із заручником підчікували в машині Пугачів, поки ще двоє зустрічалися з батьком на дорозі.

- Мені сказали вийти і стати на кіровоградській об’їзній, - каже Валерій Пугач. - Я сам там стояв, коли вони під’їхали на своєму джипі. Я їм: „Ось гроші, я зібрав, відпустить дитину”. Вони: „Розмови не буде, якщо ти не сядеш в авто”. І я сів з пакунком грошей в машину. В мене гроші взяли, мне обшукали і знайшли диктофон. „Нас пишуть”, – подзвонили комусь. Тоді в машині ДАІ позаду нас ввімкнули сирену, і викрадачі сказали: „Бий їх!” Я злякався, що будуть стріляти і вискочив на ходу. Бачив, що слідом за мною викинули мою куртку і пакет з грішми.

Тікали, відстрілюючись
Валерія підібрала наша міліція. На операції були працівники з Вінниці, їхні кіровоградські колеги і бійці двох спецпідрозділів. А далі – все як у кіно. Втікачі відстрілювалися. У кожного опера був свій Макаров. Що то травматична зброя, ніхто тоді не знав. Їм перекривали дорогу фурами, і врешті захопили усіх на заправці під Кіровоградом. Захват був за годин дев’ять після зустрічі Богдана з донецькими „покупцями” у Вінниці на вокзалі.

Одразу на заправці та чотири місяці потім в ізоляторі затримані у СІЗО донецькі відмовлялися надавати будь-які свідчення. Заговорили тільки разом зі своїми адвокатами.

Їхня версія подій – затримали Богдана, як власника машини-двійника жителя Донецька. Тобто виконували свій професійних обов’язок. Чому одразу не хотіли пояснити все колегам, якщо все робили правильно? Бо закон дозволяє не свідчити, от цим і скористалися. І зброю власну мали, бо теж закон дозволяє. І адвокатів тепер теж через це мають.

Замість викрадення - перевищення влади
Зі слів підсудних, які звучали у Вінниці в суді, вони працювали над розшуком крадених машин. У Вінниці були у відрядженні, погодженому в міністерстві. Виконували окреме доручення слідчого з Донецького управління міліції. Щоправда, в цьому списку розшукуваних автівок є лише схоже авто на вінницьке. Автомобіль „Хюндай Санта фе” у Пугачів синього кольору, 2006 року випуску і з дизельним двигуном, а шукали чорний „Санта Фе” 2008 року і на бензині.


- Наш автомобіль стоїть просто неба. Ми просили, щоб його дали поставити в гараж, але нам не дозволили. І гроші мертво лежать. Я відсотки за них плачу досі, - каже Валерій Пугач

Донецьке службове розслідування визнало оперів порушниками. Їх звільнили за те, що вони поїхали у відрядження на власному авто і не повідомили на місці про прибуття, як годиться. І що головне – поплутали машини.

А у Вінниці – їхня права слухається вже вдруге. Перший суд закінчився тим, що прокуратура зняла важчі статті звинувачення – про вимогу викупу та незаконне заволодіння машиною. Мовляв, ніяких об’єктивних доказів тому нема. Тож на повторному розгляді підсудним інкримінують тільки перевищення влади та опір під час затримання.

Опери кажуть, що чесні
Один зі підсудних, тепер вже колишній капітан міліціонерів, Роман Майборода каже, що вони везли Богдана з його машиною на експертизу. А наручники надягли, щоб не спричинив шкоди собі і навколишнім.

- Правослухняний громадянин, у якого все в порядку з машиною, поїхав би без питань на експертизу. А тут автомобіль дійсно виявився двійником, - каже 35-річний Роман Майборода. - В Донецьку є чесна машина, а під неї зробили таку саму, з ідентичними номерами і документами. Тепер Пугачі кажуть про викуп якийсь. Це вони щось не зрозуміли або нафантазували. Я не знаю, де вона взялася та сума грошей. У мене її не вилучали.

- Це вашим вінницьким треба було все можливе зробити, щоб ця машина не виїхала за межі області, - втручається мати Романа Галина Даніловська, яка їздить у Вінницю з Донецька на кожне слухання. - Це спрацювала внутрішня безпека. Вони використали знаряддя Пугачів. Знали, що він переживає за сина, і все зробить. Я прекрасно розумію Богдана і його батька. Ці люди ні в чому не винуваті. Це міліції треба було, щоб машина їхня не доїхала до Донецька. Для чого? А Бог його знає. Ніхто цього не розслідував. Нікому цього не треба.

- Раніше тут, у Вінниці та в Черкаській області начальники Державтоінспекції були арештовані за такі види злочинів. От і все пояснення, - додає Роман Майборода.

Микола Мосін (52),
адвокат потерпілих:
— Думаю, що це сучасне заробляння грошей працівниками міліції і не тільки донецькими. Але донецькі – „впереді планети всєй”. Все через те, що в нас майже все безкарно минається. Тут вони діяли по своїй схемі. Люди Донецька вже навчені, якщо є такий захват, то треба розрахуватися і уникати незручностей. А в нас не так відбулося. Те, що вони приплели сюди кримінальні справи ДАІ, то це все байки. Не можу спрогнозувати, чим закінчиться цей судовий процес. Прогнози – це справа невдячна. Тим більше, якщо ми живемо в державі, яка називається Україна, і в 2012 році. Тут взагалі нічого не можна передбачити. Не розумію, як так, що їм віддали автомобіль, який є знаряддям злочину, а потерпілим їхній не повертають. За мою практику роботи слідчим і адвокатом – це вперше, коли до обвинуваченого, який знаходиться під вартою в слідчому ізоляторі, допустили нотаріуса, аби він свою машину переписав на іншу особу. Ще їм віддали всі картки, які в них вилучили, інші особисті речі. А автомобіль Пугачів – другу зиму під снігом. Ми заявила клопотання, щоб машину віддали на відповідальне зберігання. Людина обіцяла, що поставить в гараж, вкриє і зможе пред’явили в разі потреби - відмовили. І гроші лежать мертвим вантажем. Вони ж їх під відсотки позичили, які капають по цей день.

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.