Аби зібрати матеріал про 26 авторів і 32 скульптури для “Паркової скультури Тернополя”, тернополяни витратили два роки — зв’язувалися з митцями в Україні і за кордоном, шукали старі світлини і збирали спогади.
— Усі ці скульптури ми бачимо у парку імені Шевченка — на так званих “Єлєсях”, біля Надставної церкви, у “Топільче”, біля Катедри, художнього музею, телерадіокомпанії, обласної наукової бібліотеки, театру актора і ляльки, на “БАМі” і на “Дружбі”. Їх створили протягом двох літніх місяців 1989-го і пізнім літом та восени 1990-го, — розповідає співупорядник видання Володимир Окаринський. — Тоді відбулися два симпозіуми-пленери, учасниками яких стали митці з України, Росії, Бельгії, Австралії, Білорусі та Казахстану. Ті пленери були присвячені 450-літтю Тернополя.
А взагалі ідея написати про витвори мистецтва, що стали невід’ємною частиною міста, виникли у подружжя —Володимира та Лілії — через те, що вони дуже полюбляють прогулюватися серед цих скульптур.
Дуже допоміг під час збору інформації тернопільський художник Євген Удін — ініціатор пленерів. Він став і художнім редактором “Паркової скульптури Тернополя”, продовжує Володимир Окаринський.
— Авторів було 26, а скульптур — 32. Ідея пленерів була у тому, щоб створити ландшафтний парк скульптур. Спершу все розмістили біля Ставу, а згодом вирішили нести культуру у маси і встановити їх у всьому місті. На жаль, частина робіт уже втрачена. Проблема у тому, що вони не мали ніякого охоронного статусу.
Питання про його надання — до депутатів міськради, каже пан Окаринський. А наразі історики описали як скульптури, що збереглися, так і ті, яких уже не має. Приміром, “Пробудження кентавра”, що стояла на бульв. Шевченка, просто хтось викрав.
Книга-каталог вийшла тиражем 500 примірників у тернопільському видавництві “Крок”. У вільному продажі книга не буде - тираж належить міськраді, але її можна переглянути у мережі Youtube:
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous