Грузія: релакс у Батумі. Враження тернополян

Столиця автономної республіки Аджарія - один із найпрекрасніших куточків на землі, переконалися Оксана і Микола Шаршонь. М'який субтропічний клімат, знайоме з дитинства Чорне море, завжди гостинні та усміхнені грузини - ось що чекало на тернополян у Батумі.

- Кілька років поспіль ми відпочивали із сім'єю в Криму. Об'їздили майже все Південне узбережжя, - розповідає Микола Шаршонь. - Ідея поїхати в Грузію виникла спонтанно. Дружина побачила у знайомих фото, розпитала, що і як. Пізніше ми спланували поїздку. Авіапереліт тривав дві години. Усі троє летіли вперше, але найбільше вражень залишилося в нашого сина, шестирічного Сашка.

Знамениту грузинську гостинність тернополяни відчули одразу, ледь зійшовши з трапу літака. Коли працівники аеропорту побачили їхні паспорти, сказали українською: “Ласкаво просимо до Грузії”.
- Було дуже приємно, - додає Оксана. - Ми цього, звісно, зовсім не чекали.
До Туреччини - лише 20 км
Батумі - значно менше за Тернопіль. Там приблизно 122 тисячі жителів. На вулицях цього затишного курортного містечка на південному березі Чорного моря ростуть магнолії, самшит, пальми, кипариси, евкаліпти, апельсинові та лимонні дерева.

- Пляжний сезон триває аж до листопада. Там - м'який клімат, - продовжує жінка. - На пляжах - переважно галька. Море - таке ж, як у нас. Лише подекуди вздовж узбережжя, де багато каменів і валунів, вода прозора, наче скельце. Але і глибина там - відповідна.

Серед туристів лідирують наші співвітчизники, турки, абхазці та росіяни. Не бракує і “південних”. До Туреччини з Батумі - рукою подати, 10-20 км.
- Якось ми пішли на спортмайданчик зі штучним покриттям. - Коли спілкувалися між собою, до нас підійшли жінка з дитиною. Виявилося, що вони - львів'яни. Коли почули рідну мову, та й ще із західним акцентом, вирішили познайомитися.

Кілограм сиру - 30-40 грн
Тернополяни винаймали трикімнатну квартиру в багатоповерхівці на новому бульварі, що поблизу центру міста. Платили 55 доларів за добу.
- Друзі порадили нам, до кого звернутися. Наш знайомий грузин зустрів нас в аеропорту, показав місто та підшукав житло.

Продукти в Грузії, як зауважило подружжя, - натуральні, без хімічних складників, барвників і консервантів, особливо молокопродукти.
- Сири із козячого та коров'ячого молока - дуже смачні, - розповідає чоловік. - Вони дешевші, як у нас. Кілограм коштує близько 30-40 грн. Такі сири продають і в магазинах.
Хороше вино коштує від 32 грн за пляшку. Приблизно так само “тягне” грузинська горілка - чача. Місцеві теж роблять її вдома.

Грузинські соуси відрізняються від європейських не лише за складом, а й за технологією приготування. Найчастіше це - кислі ягідні та фруктові соки чи пюре зі сливи, граната, ожини, барбарису або помідорів. Інколи такі соуси їдять як окремі страви або із хлібом.
- Хазяйка квартири, де ми жили, пригостила нас пікантним соусом. Він дуже мені засмакував, - веде далі Микола. - Перед поверненням додому ми придбали банку сацебелі в магазині. Але смак був зовсім інший.

Кровні родичі - святе
Грузини - доброзичливі та щирі, люблять приймати гостей. Між собою спілкуються рідною мовою. Російську добре знає старше покоління.
Грузинська мова - дуже своєрідна, - зауважує Оксана, - і зрозуміти хоча б слово не можливо.
Вони - справжні патріоти, дуже люблять свою країну і готові за неї віддати життя - саме таке  враження склалося у тернополян.

- Родина для грузинів - святе. Якщо один із братів - багатший, інший - бідніший, перший йому обов'язково допомагатиме, - додає Микола. - Адже це - найближчий, кровний родич.
Молодь підтримує президента Саакашвілі. Люди радіють, що він розвиває туризм.
- Але це обурює старше покоління, яке виросло в Радянському Союзі, - продовжує чоловік. - Вони ніяк не можуть збагнути, чому гроші йдуть на розвиток туріндустрії, а не виробництва.

Хабарів і хамства немає
Район Батумі - найтепліший на чорноморському узбережжі Кавказу. Тамтешній клімат - субтропічний і вологий. І в місті, і на його околицях ростуть цитрусові та чай. Головна галузь промисловості - нафтопереробна. “Чорне золото” прибуває залізницею зі столиці Азербайджану і нафтопроводом Баку-Батумі. На другому місці - машино- й суднобудування.

- Там дуже хороші дороги. Усі - нові. Ми не раз зустрічали міліцію, - пригадує Микола. - Грузинські “стражі порядку”, на відміну від наших, - дуже привітні, можуть привітатися або усміхнутися, почувши українську.
Тепер у Грузії - електронний документообіг, відсутність корупції і тверді гарантії з боку держави. Спілкування з чиновниками відбувається без хабарів і хамства.
Після “Революції троянд” і проведення багатьох реформ, нове керівництво вирішило зробити із “совкового” Батумі не тільки головний курорт Грузії, а й усього Чорноморського узбережжя, - додає тернополянин. - Для цього прийняли відповідні закони.
Концерти всесвітньовідомих “зірок” - звична річ для курортного Батумі.
Коли ми там відпочивали, приїжджав Стінг, - пригадує Оксана. - Квиток коштував 300 дол., але охочих піти на його концерт було хоч відбавляй.

Саакашвілі оглядає країну з вертольота
Батумі може похвалитися готелями таких всесвітньовідомих брендів, як Hilton, Sheraton,  Tramp Tower, Novotel, Park Inn, Ritz Carlton, Holiday Inn. Проте навіть там вільних місць в сезон немає. Люди селяться в наметах, винаймають приватні кімнати і квартири.

- За декілька років міська влада привела до ладу весь центр міста: тротуари акуратно вклали плиткою, фасади будинків реставрували, - розповідає Микола. - “Старий Батумі” трохи нагадує Львів. Особливо нам сподобалися Центральна набережна і кольорові “співаючі” фонтани. Ввечері там підсвічують кожну пальму. Виглядає казково!

Усе місто, як помітили туристи, перетворилося на величезне будівництво. Нові казино, готелі, ресторани з'являються, наче гриби після дощу.

- Коли над Батумі пролітає вертоліт, жителі кажуть, що то Михайло Саакашвілі. Мовляв, президент оглядає країну, адже Грузія - зовсім невелика, - додає Оксана. - До речі, їхній президент - дуже простий і близький до народу: коли їде машиною, може зупинитися десь біля траси і пообідати в кафе, а заодно й поспілкуватися з людьми.
Тернополянам так сподобалося у Батумі, що вони не зчулися, як 12-денний відпочинок закінчився. Тож хочуть повернутися туди знову. Якщо вийде - уже наступного року.

Візи для відвідування Грузії українцям не потрібно. Після прильоту ставлять штамп у паспорті. Грузинська валюта - ларі (1 дол. - 1,5 ларі). Авіапереліт з Києва в Батумі на двох дорослих і дитину “потягне” близько 7500 грн. Тривалість польоту - дві години.