Святу 23 лютого у Тернополі – не бути

День перемоги у Тернополі далі називатимуть Днем пам’яті жертв, загиблих у Другій світовій війні, а 23 лютого, День захисника Вітчизни, - не вважатимуть святом взагалі.

Депутати міськради відхилили протест прокурора від 13.02.2012 р. щодо розділу 3 “Комплексної програми галузі культури на 2012-2015 рр.”. Саме там і йдеться, що Тернопіль святкує певні свята по-своєму.
- Протест прокурор наклав після того, як заяву подав перший секретар Тернопільського обкому КПУ Василь Паразінський, - пояснив свободівець Богдан Попадин.
Він запропонував протест прокурора відхилити. Таке рішення підтримали 37 депутатів.
 




Богдан Попадин  протест  Тернопіль  23 лютого 
Надія НОВАК:

Оцінити новину:

Рейтинг: 2
Голосів: 23
Переглядів: 1997

Надія НОВАК

Написати листа автору



Додати коментар
Ім'я Вхід | Зареєструватися
Текст
Додати смайлик

Правила >>
Гість: А 18/02/2012 11:40 +72
В мене дід загинув на ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ..ЯКЕ ви бовдури будете приймати рішення про назву 9 травня : мені до дупи.Для мене це СВЯТО ПЕРЕМОГИ!
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 18:10 +62
Підтримую. Цей день був святом для мого батька та дідів і зараз якийсь свободівець почне мене вчити що, як і де мені святкувати? Скоріше цей Попадин з цим йолупом Надалом та його Свободою зникнуть з влади, ніж тернополяни перестануть святкувати 23 лютого та 9 травня.
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 20:31 +59
Складається враження, що наші так звані "очільники" від "Свободи" 1) страждають комплексом неповноцінності - увесь час шукають собі гнобителів, вважають, що хтось зазіхає на їхні дорогоцінні персони, і ці "хтось" - це, безумовно, "кляті москалі" ; 2) їхні комплекси та хворобливі фантазії лишають їх спокою і рівноваги - вони НЕ МОЖУТЬ і НЕ ХОЧУТЬ займатися конкретними справами, якими повинні зайнятися, - у наших керовніків одна велика задача - увесь час шукати ворога! Не покладаючи рук (тобто, язиків у роті) вони змагаються з цим ворогом - Сталіним, радянщиною, червоними прапорами... І дарма, що це все відбувається у якомусь їхньому примарному світі! Вони незворотньо борються із привидами минулого, організовують акції протесту, смолоскипні вихідки, якісь прокламації продукують без кінця і краю! Очільники, ми, тернополяни, тут, поряд. Чи не пора вже вам вийти із вашого вічного похмільного стану та зайнятися сьогоденням? Якщо самі не в змозі з собою справитися, то може, до психіатрів звернутися?....
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 20:31 -45
а для мене - ні, бо мій дід воював в УПА далеко не за радянську державу
Гість: Tern 18/02/2012 22:44 +39
Невже за Вермахт?
Гість: 1 19/02/2012 08:42 +20
Твій дід з фашистами воював і в мого стріляв коли той європу спасав
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 11:09 -28
А ти де воював дома на печі ?????
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 23:29 -22
Чиє свято - 23 февраля ? 23 лютого в Україні, а також Росії, Білорусі та невизнаній Придністровській Молдавській Республіці відзначають День захисника Вітчизни. Попри те, що українці мають як мінімум дві інших дати для цього, офіційний День Збройних сил України 6 лютого та козацько–повстанське свято Покрови Пресвятої Богоматері 14 жовтня, традиція святкувати «День радянської армії та Військово–морського флоту» виявилася такою стійкою у старшого покоління та пострадянського керівництва країни, що «реабілітація» 23 лютого як державного свята виявилась неминучою. Так, 23 лютого 1999 року Президент України Леонід Кучма видав лаконічний указ «Про День захисника Вітчизни». «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого», — йшлося в указі. Так з’явилося, чи то пак, повернулося, ще одне — третє свято захисників вітчизни. Націонал–патріоти не святкують його, проте з його існуванням усі змирилися. Та чи знаємо і чи замислюємося ми, що святкуємо і чому саме сьогодні? Час святкувати? Минув рік. Наприкінці 1918–го держави Антанти та Німеччина уклали Комп’єнське перемир’я, за яким скасовувалися умови Брест–Литовського миру, а через два дні радянське керівництво денонсувало Брестський мир. Німецькі війська почали здавати захоплені раніше території колишньої Російської імперії. 10 січня 1919 року голова Вищої військової інспекції Червоної армії Микола Подвойський запропонував логічну дату для річниці створення робітничо–селянської Червоної армії (РСЧА) — 28 січня, день коли був виданий відповідний декрет. Однак Усеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) відповів відмовою, бо пропозиція прийшла із запізненням. Але річницю РСЧА таки призначили — на 17 лютого, сумістивши її з ще одним тодішнім святом — Днем червоного подарунка. Але 17 лютого припало на понеділок, тому обидва свята перенесли на найближчу неділю — 23 лютого. Так уперше день фактичної капітуляції РСЧА відзначали як її свято. Варто додати, що відбувалося все це у зовсім іншій країні. Під час описаних вище подій початку 1918 року Україна — Українська Народна Республіка — та її уряд — Центральна Рада — перебували у стані війни з радянською Росією та її Червоною армією. 22 січня Центральна Рада у Четвертому Універсалі проголосила самостійність УНР, 29 січня відбувся героїчний бій під Крутами, а 9 лютого червоні війська Муравйова захопили Київ і вчинили горезвісну різанину за українське слово та вишиванку. 2 березня німецькі та українські війська звільнили Київ від більшовиків, якраз напередодні Брестського миру. Так само в лютому 1919 року, коли Москва святкувала річницю РСЧА, ця сама РСЧА в Україні воювала з армією УНР та Українською галицькою армією (УГА), які робили останні відчайдушні спроби відбити свою країну у «червоної орди». Тож чиїми наступниками ми є, коли святкуємо «День захисника вітчизни» 23 лютого? Не сходиться Та повернемось до нашого свята — 23 лютого, дня РСЧА. Після 1919–го його на кілька років забули, і вдруге відзначали аж четверту річницю Червоної армії у 1922 році, а наступного, 1923 року 5–річчя РСЧА відзначали вже з помпою. З’явилося природне запитання — чому саме 23 лютого? У 1923 році це пояснювали тим, що в цей день «робітничо–селянський» уряд закликав усіх ставати на захист революції. Це було реальне пояснення, проте не достатньо вагоме, тож почала потихеньку включатися міфотворчість. Радянські газети і журнали писали, що саме 23 лютого 1918 року була сформована перша червоноармійська частина, що, звісно ж, не відповідало дійсності. Також публікувався текст «Декрету про створення робітничо–селянської Червоної армії», проте датований не 28 січня, а 23 лютого. Та все це було не те. Навіть через десятиріччя, у страшному для України 1933 році, нарком з військових справ СРСР Клим Ворошилов у своїй статті «15 років Червоної армії» в газеті «Правда» писав: «До речі, приурочення святкування річниці РСЧА до 23 лютого має досить випадковий і важко пояснюваний характер, і не збігається з історичними датами». Післямова Кому потрібне 23 лютого в сучасній Україні. Звертаючись то того ж указу Леоніда Кучми, з’ясовуємо, що ветеранам і молоді. Безперечно, ветерани Великої Вітчизняної війни,учасники бойових дій, мають своє свято. Воно називається «День перемоги» і святкується 9 травня. Так само на державному рівні відзначають і день «воїна–інтернаціоналіста» — 15 лютого, у день виведення радянських військ з Афганістану. «День захисника Вітчизни» потрібен для патріотичного виховання молоді? Навіщо виховувати її на відвертій брехні й історичній неправді? Чому б молоді не святкувати Покрову й День Збройних сил України — цілком патріотичні свята? Лише три з колишніх радянських республік продовжують відзначати «День Радянської армії і флоту» під новою личиною «Дня захисника Вітчизни», натомість решту цілком влаштовують дні своїх національних армій.
Гість: cnfhbr 23/02/2012 11:41 +5
Може це й добре, що 23 люте носить "випадковий характер" і історично ця дата не виправдана ні комуністами, ні їх послідовниками, ні сучасниками! А тому, прилаштуймося до цієї дати ц будемо її відзначати святково як День захисника Вітчизни! Що поганого чи гріховного у найменуванні цього свята! Мій батько, дід захищали і дали мені життя в роки попередніх війн! Я відслужив і захищав життя батьків сьогоднішніх розумників, які заперечують необхідність цього свята! Можливо погано зробили ваші попередник, що дали вам - розумникам життя і захищали його в історично важкі для країни часи!? Поміркуйте і зупиняться, ви принципіально не праві! Я офіцер запасу і радий був цьому святові як у радянські часи, так і зараз його святкую!
Гість: Ім'я не вказано 21/02/2012 16:11 +16
І е тільки для тебе, для мене і мільйонів це свято є і буде !!! Депутати виродки , без імені і племені показують "роботу" . Святотатство.
Гість: Ім'я не вказано 24/02/2012 10:34 -4
Перемоги Радянської Імперії над фашистською. Що до цього має Україна, крім того що погубили мільйони українців?
Гість: СА 18/02/2012 11:41 +47
Прийняли ті які в ніякій армії не служили . А до тих що не служили відношення особливе-РОЗУМАКИ
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 11:54 +47
Якби то від зміни назви свята чи його відміни жителям Тернополя стало краще жити - то нехай! Але ж жити стає все гірше, виплати зарплат затримуються, дороги не прибираються, лід не збивається, земля дерибаниться, а влада займається переіменуванням свят і вулиць... Смішно, недолуго...
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 20:53 -17
історію свою треба памятати незалежно від того, скільки кошує ковбаса
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 20:59 +15
це ти про що?
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 18:10 +21
це він про неприбрані дороги, не виплачені зарплати і свято Дня перемоги!
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 18:49 -4
Історія історією а їсти завжди хочеться і то ситно !
Гість: А 18/02/2012 12:00 +59
А це Вони показують прейменуванням що роблять велику роботу.Невже вони не розуміють що жінка поздоровить чоловіка з ДНЕМ АРМІЇ а чоловік з 8 БЕРЕЗНЯМ.Що люди 9 ТРАВНЯ на день ПЕРЕМОГИ сядуть вдома чи на галявині і випють 100 гр. за загинувших і за ПЕРЕМОГУ.!
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 22:57 -24
та святкуйте дибіли день армії завойовника, чого не святкуєте день Української? 6 грудня!
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 23:30 -22
Чиє свято - 23 февраля ? 23 лютого в Україні, а також Росії, Білорусі та невизнаній Придністровській Молдавській Республіці відзначають День захисника Вітчизни. Попри те, що українці мають як мінімум дві інших дати для цього, офіційний День Збройних сил України 6 лютого та козацько–повстанське свято Покрови Пресвятої Богоматері 14 жовтня, традиція святкувати «День радянської армії та Військово–морського флоту» виявилася такою стійкою у старшого покоління та пострадянського керівництва країни, що «реабілітація» 23 лютого як державного свята виявилась неминучою. Так, 23 лютого 1999 року Президент України Леонід Кучма видав лаконічний указ «Про День захисника Вітчизни». «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого», — йшлося в указі. Так з’явилося, чи то пак, повернулося, ще одне — третє свято захисників вітчизни. Націонал–патріоти не святкують його, проте з його існуванням усі змирилися. Та чи знаємо і чи замислюємося ми, що святкуємо і чому саме сьогодні? Час святкувати? Минув рік. Наприкінці 1918–го держави Антанти та Німеччина уклали Комп’єнське перемир’я, за яким скасовувалися умови Брест–Литовського миру, а через два дні радянське керівництво денонсувало Брестський мир. Німецькі війська почали здавати захоплені раніше території колишньої Російської імперії. 10 січня 1919 року голова Вищої військової інспекції Червоної армії Микола Подвойський запропонував логічну дату для річниці створення робітничо–селянської Червоної армії (РСЧА) — 28 січня, день коли був виданий відповідний декрет. Однак Усеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) відповів відмовою, бо пропозиція прийшла із запізненням. Але річницю РСЧА таки призначили — на 17 лютого, сумістивши її з ще одним тодішнім святом — Днем червоного подарунка. Але 17 лютого припало на понеділок, тому обидва свята перенесли на найближчу неділю — 23 лютого. Так уперше день фактичної капітуляції РСЧА відзначали як її свято. Варто додати, що відбувалося все це у зовсім іншій країні. Під час описаних вище подій початку 1918 року Україна — Українська Народна Республіка — та її уряд — Центральна Рада — перебували у стані війни з радянською Росією та її Червоною армією. 22 січня Центральна Рада у Четвертому Універсалі проголосила самостійність УНР, 29 січня відбувся героїчний бій під Крутами, а 9 лютого червоні війська Муравйова захопили Київ і вчинили горезвісну різанину за українське слово та вишиванку. 2 березня німецькі та українські війська звільнили Київ від більшовиків, якраз напередодні Брестського миру. Так само в лютому 1919 року, коли Москва святкувала річницю РСЧА, ця сама РСЧА в Україні воювала з армією УНР та Українською галицькою армією (УГА), які робили останні відчайдушні спроби відбити свою країну у «червоної орди». Тож чиїми наступниками ми є, коли святкуємо «День захисника вітчизни» 23 лютого? Не сходиться Та повернемось до нашого свята — 23 лютого, дня РСЧА. Після 1919–го його на кілька років забули, і вдруге відзначали аж четверту річницю Червоної армії у 1922 році, а наступного, 1923 року 5–річчя РСЧА відзначали вже з помпою. З’явилося природне запитання — чому саме 23 лютого? У 1923 році це пояснювали тим, що в цей день «робітничо–селянський» уряд закликав усіх ставати на захист революції. Це було реальне пояснення, проте не достатньо вагоме, тож почала потихеньку включатися міфотворчість. Радянські газети і журнали писали, що саме 23 лютого 1918 року була сформована перша червоноармійська частина, що, звісно ж, не відповідало дійсності. Також публікувався текст «Декрету про створення робітничо–селянської Червоної армії», проте датований не 28 січня, а 23 лютого. Та все це було не те. Навіть через десятиріччя, у страшному для України 1933 році, нарком з військових справ СРСР Клим Ворошилов у своїй статті «15 років Червоної армії» в газеті «Правда» писав: «До речі, приурочення святкування річниці РСЧА до 23 лютого має досить випадковий і важко пояснюваний характер, і не збігається з історичними датами». Післямова Кому потрібне 23 лютого в сучасній Україні. Звертаючись то того ж указу Леоніда Кучми, з’ясовуємо, що ветеранам і молоді. Безперечно, ветерани Великої Вітчизняної війни,учасники бойових дій, мають своє свято. Воно називається «День перемоги» і святкується 9 травня. Так само на державному рівні відзначають і день «воїна–інтернаціоналіста» — 15 лютого, у день виведення радянських військ з Афганістану. «День захисника Вітчизни» потрібен для патріотичного виховання молоді? Навіщо виховувати її на відвертій брехні й історичній неправді? Чому б молоді не святкувати Покрову й День Збройних сил України — цілком патріотичні свята? Лише три з колишніх радянських республік продовжують відзначати «День Радянської армії і флоту» під новою личиною «Дня захисника Вітчизни», натомість решту цілком влаштовують дні своїх національних армій.
Гість: ВАСИЛЬ 18/02/2012 12:57 +48
Як небуди багато тернополян служили в Радянській армії віддали 2-3 роки свого життя на службу.. Радянська армія навчила іх користуватись зброєю і цим сами допогла в тому числі і обороні України країни що маємо зараз і велика заслуга Радянської арміі в тому що Україна має зброю розброблену радянським союзом.. То як не бути .. Це що прийняли це абсурд....Але шоби вони не приймали народ у душі та серці своєї думки незмінить ..це моя така думка
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 10:24 -35
йдеться про свято, тобто особливу увагу до цього дня. його треба відмінити і так свободівці зробили. а в кого що на душі - то цу його проблеми
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 12:14 +35
А чо "його треба відмінити"? Бо тупий вуйко бодько так си хоче? То най собі одміняє! Може замінити його на ден народження його рабої корови...
Гість: Ім'я не вказано 20/02/2012 06:22 -28
люди за свободу проголосували, тому вона і керує в місті. приймає нормальні рішення. а ти певно сидів і в носі колупався, коли всі голосували. то тепер нема чого стогнати. я проти 23 лютого!
Гість: Ім'я не вказано 20/02/2012 10:11 +22
ти проти, бо в армії ніякій не служив, а як не дай Бог, війна, то перший втікати будеш!!!
Гість: Тетяна 19/02/2012 20:44 +26
в тому то справа, що депутати плюнули в душу сво1м виборцям. Якщо депутатам це байдуже - виборц1 зроблять свой висновки. До депутат1в питання - 1нших проблем в Тернопол1 не залишилось? Люди масово ви1зжають на зароб1тки, а депутате за1маються ф1гнею. З святом, дорог1 земляки! Прив1т вс1м з Мурманська! В1таю однокласник1в, в1таю вс1х тернопол\н 1з святом!
Гість: ІГОР 18/02/2012 14:54 +33
А 8 БЕРЕЗНЯ ВІДМІНИТИ СЛАБО?????
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 18:52 +22
Ще капне їм на голову і можуть відмінити 8 березня!
Гість: Ім'я не вказано 20/02/2012 10:14 +13
а також 1-2 травня,Перемоги вже відмінили
Гість: Анатолій 18/02/2012 16:46 +40
До СА. Можливо де-хто з них і служив і 2 чи 3 роки був чуханом задроченим і підерасив очка до дємбеля.Тому вони і хочуть поскоріше забути службу як страшний сон. А всіх мужчин які служили чи не служили але поважають і відмічають це свято я поздоровляю і бажаю всього самого найкращого ВАМ і ВАШИМ родинам.
Гість: Аlex 65 18/02/2012 17:12 +40
Коли депутати на чолі з мером недолугі в міській господарці, то відволікають на відміну свят. Козли, ви не служили а пхаєте свої "митарські руки" в людські душі. Підіть послужіть, а тоді відміняйте!
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 18:27 +52
...А я люблю свого чоловіка! І він служив у Радянській Армії! І я його ВІТАТИМУ ОБОВ'ЯЗКОВО з його чоловічим святом І САМЕ 23 ЛЮТОГО!!! На зло всяким тимчасовим пришельцям до влади. До речі, не найгірша армія була - Радянська. Є чим гордитися!
Гість: солдат 18/02/2012 18:56 +43
Це свято хто готовий встати на захист УКРАЇНИ. А такому зателепку ПЕРЕВЕРТНЮ агенту СБУ який робив показники на людському горі продажному ПОПАДИНУ можна тільки в очко засунути своє рішення.Як святкували ,так і будемо святкувати
Гість: небайдужий 18/02/2012 19:00 +38
Попадин збери своїх свободівських засранців ,які не служили тай заведи на екскурсію військову частину.
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 19:00 +25
Зібрати свободівських ерзац засранців які не служили в амії за союзу то хай хоч послужать тепер на користь України ! Тим більше зараз термін служби просто сміхотворний ! Хай хоч трошки там їх поганяють !
Гість: Анатолій 18/02/2012 20:04 +38
Звертається до редакції старшина РА відслуживший два роки в Афганістані . З тридцяти пацанів мого призову з війни прийшло тринадцять. Прошу повідомити хто з 37 уродів які проголосували служив в будь-якій армії. Суки, шакали поясніть мені при потребі захищати Край хто з вас вміє це робити, хто при проведенні будь-якої військової операції не положить пацанів за просто так. Можете не поважати мене,я також ложив на вас всіх тридцяти сімох конченюг,але поважайте батьків ,матерів,жінок які 23 лютого запалять свічечки і згадають своїх загиблих синочків і чоловіків.
Гість: Ім'я не вказано 22/02/2012 21:25 +5
Поважаю і горжуся своїми ровесниками, молодість яких обпалена Афганом. Ніхто не створений для війнт...
Гість: ВАСИЛЬ 18/02/2012 22:01 +41
Нажаль СВОБОДА докотилась до такого стану як я раніше передбачав..вона просто впала мордою у лайно ..показала своє справжнє я... Замість того щоб в Тернополі займатись господаркою вони починають гратись на почуттях народу...пхають своє недолуге рило туди куда їм неположено та немають на те просто людського права.. Цим самим хочуть показатись патріотами ..але патріотизм їх росте не з того місця... Майте повагу до тих людей які служили у Радянській армії віддайте їм честь а не займайтесь вибачте за слово херньою...
Гість: Рядовий 18/02/2012 22:37 +39
Дорогі друзі-армійці! Поздоровляю Вас, Ваших рідних і близьких з Нашим Прекрасним Святом! Слава Вам і найкращі побажання! А «свободівському» лайну – ганьба і загальна зневага!
Гість: Ім'я не вказано 18/02/2012 23:38 +30
Таке враження, що свободівці все роблять для того, щоб тернополяни якнайшвидше заспівали їм пісню: Вставай, страна огромная, Вставай на смертный бой С фашистской силой тёмною, С проклятою ордой!
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 10:44 +33
СВОБОДА свідомо провокує остальне населення України щодо відношення їх до Західних областей. Це є свідомі провокатори.. В наш час є такі питання по яких необхідно десь і промовчати лише зараді того щоб Україна була єдиною .Але ні Ці вилупки свідомо провокують приймаючи недолугі свої поправки навіть не спитавши у тих хто їх вибирав..В Тернополі їх вибрали для того щоб вести господарство ..але ні опозоришись як господарники вони лізуть у політику щоб тим самим відволікти погляд народу від того на що вони просто нездатні..Щоб таке прийняти та за таке проголосувати треба бути дійсно недалекоголядним або свідомим провокатором в чому я не сумніваюся..
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 11:04 +33
Чи можна перекреслити ІСТОРІЮ --НІ Чи можна заборонити память людей - НІ Багато людей служило в Радянській арміі..в тому числі в Афганістані. Багато втратили там свої молоді роки . багато воювали . Багато сімей втратили там родичів матері синей, 23 лютого сприймається по різному...цей день із часом та нашою історією трансформувався у день чоловіків..Чоловіків справжніх недивлячись на політику справжній чоловіків із всіма притаманними їм якостями . із чоловіками які хоч завтра можуть стати на захист нашої вітчизни..Цей день для молодих хто не служив був тим днем який змушував задуматись про захист своєї Батьківщини так як усі жінки не дивлячись на малого чи великого усіх поздоровляли ..від 2 до 100 років усіх без розбору.. Цей день змушував задуматись згатдати тих кого вже нема тих хто ще готується стати воіном і тих хто вже відслужили... А що тепер ...до чого ми докотилися..2012.. Час коли вже пора задуматись про примирення не тільки усіх нас ...про примирення нашої свідомості кожного про повагу до того що було до нашого часу із повагою та розумінням усіх сторін та полюсів. І це все заради нашого майбутнього.. Але нажаль такі недолугі псевдопатріоти всетаки дальше мутять і так каламутну воду як та жаба у калюжі і цим навать хочуть гордитися та виділятися... Що вони зневажають ...Вони герої ..вони рішили зневажати 23 лютого...а я скажу вони зневажають своїх виборців вони зневажають наше маймутнє ..і пора кожному задуматись ...Пропоную підняти у 23 лютого кожен 100 грам зневажаючи таких політиків і згадати усіх справжніх чоловіків справжніх чоловіків захисників вітчизни не тільки у бойовий час але й і у мирний ..
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 11:12 +35
треба бути повним ІДІОТОМ щоб гратись із памяттю та почуттями народу...
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 11:22 +30
Зі святом Вас, захисники Вітчизни! 23 лютого народ України буде святкувати День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною. Всі ті, хто носить почесне звання захисника Вітчизни уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу. Користуючись нагодою, хочу привітати Вас з Днем захисника Вітчизни, побажати міцного здоров'я, щастя, творчої наснаги і успіхів в нелегкій праці захисника Батьківщини.
Гість: Олег. 19/02/2012 12:37 +37
В мене собака коли не має шо робити то собі яйця лиже...а наши депутати свята відміняють... Святкував і буду святкувати!
Гість: Перший секретар ОК КПУ Василь Паразінський 19/02/2012 13:07 +26
Шановні товарищі! Дорогі ветерани Великої Вітчізняної Війни. Дозвольте привітати Вас із величним святом Днем захисника Вітчизни, Днем Радянської армії та Війського - морського флоту. Це свято було, є і буде святом мужності, відданості, патріотизму і священим обов'язком кожного чоловіка!!! Наші діди та прадіди перемогли фашизм, здобули нам ПЕРЕМОГУ. Закликаю Вас всіх відстояти нашу історію, нашу світлу память, не дати націоналістичній чумі паплюжити історію, наше світле минуле. Прийміть мої щирі вітання Вам та вашим родинам!
Гість: Ім'я не вказано 19/02/2012 15:14 +24
а мені пох... на їхні рішення!
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 16:49 -20
23 лютого – тест на гідність Чи святкування роковин першого українського геноциду? http://patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/facts/1507/ua.html ......................
Гість: Відповідь Василю. 23/02/2012 00:07 +9
Істинний УКРОАЇНСЬКИЙ геноцид почався в 1991 році - "нас - 52 мільйони" - і за якихось 20 років - "нас 38 чи всі 35 - 30 мільйонів" . І все це без війни, сталінізму, ... Що далі???? - А далі буде.......
Гість: ку-ку 19/02/2012 19:03 -23
Знаєте, шо страшно: день армії і день радянської армії - різні речі. Так, повага тим, що служили, що зараз можуть захищати свою країну - Україну. Але радянської??? ГУЛАГ і Колима, НКВД і голодомор і річечка-річка-море трупів - великих і малих українців, тих, хто міг служити, писати вірші, будувати країну, тих маляток, яким вкоротив віку шлях до радянського майбутнього. Один мій дід був комуністом, другий - репресованим. Але люди завжди можуть домовитися, якщо цього хочуть, будувати добре своїм дітям. Для цього не потрібно забувати про помилки і біди і не славити те, що привело до краху і коштувало надто дорого. За військових - так, за совєти - даруйте, ні.
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 19:41 -8
Знайшов по цьому питанню дуже цікаву статтю...доречно кожному її почитати та зрозуміти що до чого нижнім постом викладаю її
Гість: ВАСИЛЬ 19/02/2012 19:41 -22
23 лютого – тест на гідність Чи святкування роковин першого українського геноциду? Народ, який не має честі, не матиме і хліба. Д. Рікардо Приближається 23 лютого. Одна з дат, що випробовує українське суспільство на зрілість, тестуючи кожного з нас на громадянську свідомість. А точніше – на рівень здатності сприймати і творити реальність з точки зору громадянина України, а не людини совково-малоросійської. Тобто, як розумієте, дуже потрібна дата! Святкування колишніх радянських свят викликає у нас різні відчуття. 8-го березня, наприклад, ми, українські чоловіки, знову мобілізуємо всю свою галантність для більш чи менш вишуканих подарунків і теплих слів для наших чарівних жінок. Вони цього заслуговують! І Клару Цеткін з Рузьою Люксембург ми згадаємо хіба що для жарту чи 3-го тосту за святковим "засіданням". Легку усмішку викликає у багатьох і святкування 1-го травня. Втім, день боротьби за права трудящих, себто найманих працівників, проти гнобителів нам дійсно ще довго буде потрібен – без прив’язок до вірнопідданських одобрямс-карнавалів радянської епохи, але й без спекулятивних шоу тих чи інших політичних партій сьогодення. Правда ж, шановний читачу, ви також відчули якусь суміш нових відчуттів при рефлексії цього, нібито старого, терміну – "гнобитель"? Але повернімось до 23 лютого. Відзначення свята захисника Вітчизни для нашого суспільства і кожного громадянина зокрема, вважаємо, має бути одним з найпріоритетніших шляхів самоусвідомлення нації і формування нової особистості. Бо, мабуть, немає більше на землі такої держави і суспільства, які б на протязі свого становлення мали стільки своїх героїчних захисників. І - були б в такому кричущому боргу байдужості перед ними… Не будемо аналізувати причини, які спонукали Л. Кучму декілька років тому відновити офіційне святкування цього дня. Принаймні, хтось відновив ще один привід вшанувати, згадати і випити. А також, хотілося б, – ще одну нагоду спроби усвідомлення себе і своєї Вітчизни. Тому давайте проаналізуємо це свято - День захисника Вітчизни - за складовими: 1) День; 2) Захисник; 3) Вітчизна . Тобто, що саме той день (ті дні), ті захисники означають для нашої Вітчизни (і не нашої також). 23 лютого – день радянського дезертира Як стверджують комуністи, 23 лютого 1918 року загони Красної армії отримали свої перші перемоги під Псковом і Нарвою над регулярними військами кайзерівської Німеччини. Все, що тоді відбулося і було оголошено всенародним святом “День Радянської армії і (чомусь?) військово-морського флоту". Подробиці перемог ніколи не наводилися. Бо було це так. Під Нарву і Псков В. Лєніним були послані 6 тисяч балтійських матросів під командуванням П.Дибенка. Інших сил тоді не було. При перших же зіткненнях з противником (є свідчення, що це була рота велосипедистів) матроси на чолі з “полководцем" П. Дибенком побігли. Бігли до самої Гатчини (близько 120 км). У Гатчині вони захопили ешелон, і втеча на схід відбувалася вже більш комфортно. Петроград був залишений без усякого захисту. Внаслідок Псковсько-Нарвського масового дезертирства більшовики були вимушені підписати з німецьким кайзером ганебний Брестський мир, визнати незалежність України, що відстрочило капітуляцію Німеччини до листопада 1918 р. Тоді, 25.02.1918 р., переляканий Лєнін писав у статті "Тяжелый, но необходимый урок" в газеті “Правда": "Мучительно-позорны сообщения об отказе полков сохранять позиции, отказе защищать даже нарвскую линию, о неисполнении приказа уничтожить все и вся при отступлении; не говоря уже о бегстве, хаосе, близорукости, беспомощности, разгильдяйстве". А Дибенківських “захисників Вітчизни" розшукували по всій країні. Виявили їх лише більше ніж через місяць за Волгою, в Самарі. У самарський губком була надіслана телеграма за підписом Бонч-Бруєвича з вимогою негайного затримання П. Дибенко і супроводження його в Москву за самовільне залишення бойових позицій. П. Дибенко був затриманий, відправлений до Москви, звільнений з усіх посад, засуджений Ревтрибуналом, і виключений з партії (відновлений в 1922 році). У 1938 р. був розстріляний. В більшовицькому керівництві у 1930-і роки побутувала ідея про перенесення свята на літо. Або про прив’язку його до якихось благородніших "легенд". Наприклад, що саме на цей день, 23 лютого, випав пік ентузіазму серед добровільно бажаючих записатися до лав РА. Або, що напередодні цього дня Лєнін буцімто звернувся до колишніх царських генералів ("воєнспеців"), і вони перейшли на службу більшовикам. Виникає запитання: чому і російські більшовики різних періодів та "епох", і теперішні "українські" "комуністи" так старанно маскували і продовжують маскувати правду про дату і саму мету створення Радянської армії під таку малоестетичну легенду і ганебну дату? І яка справжня дата та мета її створення? Архіви дають однозначну відповідь на це запитання: Радянський уряд (Рада народних комісарів) видав Декрет про організацію Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) 15 січня 1918 року. То чому ж не святкувалася і так стидливо замовчувалася ця дата? Тому що насправді Радянська армія була створена вождями радянської соціалістичної Росії Лєніним і Троцкім для вторгнення в дійсно радянську соціалістичну Українську Народну Республіку. Для повалення соціалістичної ж, але законної, її – радянської ж - влади. Зазначимо, що слова "вторгнення" і "повалення" не зовсім передають зміст того дійства, яким займалася щойностворена Радянська армія в Україні – це була страшна різанина, поряд з якою блякнуть всі "подвиги" попередніх окупантів нашої Вітчизни: від А. Боголюбського і Батия до турків з татарами (ну, Петро 1, звичайно ж, – поза конкуренцією…). "Смерть украинцам и буржуям" - з такими першими гаслами-дороговказами на своїх "банерах" народилася Радянська армія Російські імпер-більшовики атакували кордони Української Народної Республіки у січні 1918 року, одразу після ухвалення Центральною Радою IV Універсалу про оголошення України самостійною державою, - тобто за місяць до міфічного 23 лютого. Це була цілеспрямована, відверта інтервенція. Більшовицькі "брати" навіть не приховували своєї мети – вони прагнули окупації України. "Помните также, что так или иначе, а нам необходимо возвратить Украину России. Без Украины нет России. Без украинского угля, железа, руды, хлеба, соли, Черного моря Россия существовать не может: она задохнется, а с ней и Советская власть, и мы с вами. …Знайте, что для достижения намеченной цели все средства одинаково хороши" - промовляв перед російсько-радянськими загарбниками Л. Троцкій (праці Українського Наукового Інституту. - Варшава, 1932. - С.149-151). Не будемо описувати, по суті, перші масові геноцидні явища в українських містах при просуванні Радянської армії зі сходу і півночі до Києва – це було ще в січні. А ми ж святкуємо в лютому! Зазначимо тільки, що трагедія Крут 29-30 січня була далеко не найбільша… Так що ж було в лютому? 9-го лютого 1918 р. після дев’ятиденного обстрілу Києва з крупнокаліберних гармат (їх хтось залишив у Дарниці, - тільки у Печерській Лаврі було зафіксовано понад 700 вибухів) 30-ти тисячна армія Муравйова та Ремньова увірвалася у святе місто. Лише за перші 3 дні жахливої середньовічної різанини (людей убивали багнетами і ножами, економлячи таким чином патрони), червоноармійські загони розстріляли, спалили живцем і замордували, за різними даними, від 6 до 12 тисяч киян. Зокрема, біля Лаври було заколото багнетами Митрополита Володимира. 200 школярів - учасників Українського спортивного товариства було страчено більшовиками біля Маріїнського палацу того ж 9 лютого. Цікавими є спогади вірного лєнінця В. Затонського, які безпосередньо стосуються цього періоду (В. Затонський "З спогадів про українську революцію". - Літопис революції. - 1929. - № 5-6. - С.116-117): "Я приїхав до Києва саме тоді, коли його було взято. Страшне, кошмарне видовище. ...Ми увійшли у місто: трупи, трупи й кров…Тоді розстрілювали всіх … просто на вулицях. Я сам мало не загинув: серед білого дня мене один із наших патрулів зупинив. Я йому показав посвідку члена Українського Уряду, написану мовою українською, з печаткою Всеукраїнської Центральної Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів… Та й тут же таки, мабуть, були б і розстріляли, - тоді ж це просто на вулиці робилося,- коли б, на щастя, у другій кишені не було другого мандата – члена Раднаркому РРФСР за підписом Ілліча. …Я пригадую, влетіло й М. О. Скрипнікові. Знов-таки якийсь випадок урятував нам Миколу Олексійовича". В. Затонський не даремно зазначав українську мову своєї посвідки, - в лютому 1918 року в Києві, та й по всій Україні, розстрілювали тих, хто розмовляв українською або просто носив український одяг, або мав у себе в оселі на стіні портрет Тараса Шевченка. Зауважимо також, що просто на вулицях людей не розстрілювали не те що німецькі нацисти, але навіть і "червоні кхмери" в Камбоджі! Можливо, саме 23 лютого 1918 р. "захисники Вітчизни" співали в Києві першого гімна Радянської армії, мародерствуючи і пострілюючи юних киян: Эх, яблучко, сбоку красное. Что Украине конец – Дело ясное... "Стан червоногвардійців і їхніх зверхників", який вони продемонстрували в Києві і на Україні, пояснювався навіть наївними українськими комуністами у "Програмі Української Комуністичної партії" (Винниця, 1920. - С.25): "Зважаючи на нерозвинену комуністично і ще імперіалістичну волю російського пролетаріату в Росії і почасти на Україні, У. К. П. бореться з усякими контрреволюційними спробами використати се явище в інтересах імперіалістичної політики Росії відносно України..." Прозрілий В. Винниченко пише в 1919 році драму "Між двох сил". Ось монолог одного з героїв цього твору: "Как не збожеволеть, мадам, как не збожеволеть? Ведь вы только взгляните туда за окно: горы трупов этих проклятых украинцев. Горы, мадам, понимаете ли вы это? Мальчики, дети, старики. К стенке - и готово. По усам узнают контрреволюцию. Малороссийские усы - и к стенке. … Как не... божеволеть? А? Ведь это же ясно, что социализм пришел, и не какой-нибудь там гнилой, европейский, а большевистский, российский, самый настоящий". Пом’янемо жертв. І героїв! Ніхто ще не підрахував кількість жертв геноциду українців внаслідок трьох військових агресій в Україну з боку Радянської Росії та її армії 1918-21 рр., який набрав розмаху якраз в лютому 1918 р. Хотілося б, щоб 23 лютого ми пом’янули їх. Але не тільки. Давайте більше говорити не тільки про жертви, а насамперед про наших героїв. Що ми знаємо про них? У ті ж лютневі дні 1918 р. Запорізька бригада УНР, очолювана генералом К. Прісовським, вела героїчну оборону Житомира і бої за Бердичів від червоної армії В. Кіквідзе. Загони В. Кіквідзе пішли у контрнаступ, і виникла загроза цілковитого знищення 1-го і 2-го корпусів Запорізької бригади. Ситуацію врятувала батарея сотника Савицького, яка не зрушила з місця і прикрила вогнем частини, що відступали. До останнього снаряду і набою! Усі вони загинули. Згодом одну із батарей Запорізької бригади було названо “батареєю імені отамана Савицького". Наступного дня запорожці з'єдналися з гайдамаками С. Петлюри і поновили наступ на Бердичів з житомирського і шепетівського напрямків. Опівдні 26 лютого українські війська (тобто, наші захисники нашої Вітчизни!) переможно увійшли до Бердичева… А що ми знаємо про тисячі таких от сотників Савицьких, про полковників – хоча б таких легендарних, як Петро Болбочан, чи хоча б про генерала К. Прісовського? І, головне, - а чи дуже ми хочемо знати про сильних українських особистостей, чия доблесть і честь мали б формувати й живити доблесть українського мужчини сьогодення? Бо сильні нації і сильні особистості формуються на героях, а не зрадниках чи жлобуватих вічних Стецьках. А де хоч один документальний, хоч один художній фільм про індивідуальний і масовий героїзм таких от українських Чапаєвих, Матросових, Гастелло і т. п? Чи нам уже не вирватися з інерції вічних плачів за жертвами? Шановні чоловіки! Якщо 23 лютого вам доведеться "засідати", - згадайте не тільки свої 2 роки служби у Радянській армії, "прапора-куска" і буфетницю Маньку (мовляв, - да-уж, були діла, були процеси!). Вшануймо тих, хто в ті лютневі дні (і не тільки ті), не продавши свою честь, відстоював право нашого народу бути самим собою… …На прапорі 2-го Запорізького пішого полку Запорізької бригади полковника Петра Болбочана довкола тризуба був напис: "З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!". Була у них і своя полкова присяга. Вслухаймось у неї: Тобі, мій краю дорогий, Складаю я свою присягу — Тебе любить, Тобі служить, За Тебе вмерти біля стяга. І прапор наш жовто-блакитний Клянусь довіку боронить. І за народ забутий, рідний, Останню кров свою пролить. Отже, - будьмо! За сотника Савицького, за Болбочана, за генерала Прісовського! І – за нашу честь! Слава героям!!!
Гість: Ім'я не вказано 23/02/2012 08:41 +6
Многа букв. Неасилил...
Гість: Тетяна 19/02/2012 20:36 +19
в Тернопол1 депутати м1ськради д1ють, як в тому мультику "баба яга - проти"..Та й взагал1 - вс1 проблеми в Тернопол1 вже вир1шен1..лишилось з1 святами роз1братися
Гість: Z 19/02/2012 22:19 +17
недолугі рішення депутатів міськради, замість ефективної роботи по господарству, стравлювання народу України між собою замість консолідації, це ліше для того ,щоб у непотрібних дискусіях люди не помічали як "живуть" свободівці, як обідають в найкращих ресторанах Тернополя, де ціни недоступні для простих людей, як одягаються в найдорожчих магазинах, коли основна маса людей шукає дешевих речей на секондхендах.. Це все розкрадання комунального майна,відкатів від "своїх" прикривається політичними "рішеннями про переіменування вулиць і відміну радянських свят. Згадують гулаги і дискриминацію коли треба красти, красти.... Це їх суть...
Гість: Ім'я не вказано 20/02/2012 10:52 +19
Свято 23 лютого завжди буде свято. Мій чоловік служив в Армії Радянській, для нас це свято. Мої троє братів служили також А хто відкуплявся, ховався від Радянської, Української - нехай не святкують. Вони і так не мужики. Які з них захисники. Сміхота. 9 Травня велике свято і святе.
Гість: Ім'я не вказано 21/02/2012 16:17 +9
СУПЕР !!!
Гість: Ім'я не вказано 22/02/2012 21:29 +4
Дякую ВАм!
Гість: Критик 20/02/2012 13:40 -19
Свято на святі. Річниці, дати, ювілеї. Скоро свят буде більше ніж робочих днів:) Працювати треба, державу розбудовувати! А то скоро не буде тим самим ветеранам чим платити пенції.
Гість: Оксана 21/02/2012 08:54 +18
23 лютого День Захисника Вітчизни! То чому ж не відмічати це свято?? Хіба ми не маємо Вітчизни???
Гість: Ім'я не вказано 21/02/2012 10:16 +24
МИ НЕ МАЄМО ЗАХИСНИКІВ. ЗАТЕ МАЄМО "СВОБОДІВЦІВ" ДОВБАНИХ!!!
Гість: Ім'я не вказано 21/02/2012 16:37 +13
спробуйте не привітати свого начальника з 23 лютого, тоді зрозумієте, свято це, чи не свято.
Leon 21/02/2012 20:00 +19
Це свято стало традицією, зокрема в українських сім"ях. Не треба його пов"язувати з Росією, Троцьким та ін. У нас також є ветерани ВОВ, які боролися проти фашизму. Шануймо їх. Це день Захисника Вітчизни. Вітчизна в нас - Україна. Якщо у Вас інша - прошу дуже, можете не святкувати...
Гість: www 22/02/2012 19:22 -11
пане леон-то є ностальгія-раніше ви могли-а тепер НЕ можете...БУДЬМО!!!
Гість: Ім'я не вказано 22/02/2012 11:06 +15
Хай в мене плюють, але радянська армія була АРМІЄЮ. Бойовою, дієздатною, такою, що захищала свій народ. Військовим давали квартири, нормальні зарплати. Як сказав класик - народ, який не годує свою армію, буде годувати чужу. А Незалежна Україна розвалила ту армію, щобула, розікрала, розпродала... Наші військові - бідні і голодні!!! То ж , дорогі свободівці, яку армію нам поважати??? Ту, в якій служили наші батьки, яка захищала свій народ? Чи ту, в якій солдатам немає що їсти дати, від якої всі "відкошують", де немає ні честі, ні гідності?!!!
Гість: www 22/02/2012 19:13 -12
Так-це свято.Для мене.А для моєго сина?У вас що-синців нема?Як пояснити пацану шо був свєцький союз?Память-та ложили вони на твою память-і Це не обговорюється-так воно і є...Хочеш в ссср=нема питвнь-пішли свого сина в Чечню...
Гість: ZZZ 22/02/2012 19:40 +7
www, бажаєш одним задом на двох стільцях сидіти? Треба вибирати, або ти порядна людина, або «патріот»!
Гість: www 22/02/2012 20:22 -1
Що я можу сказати...Хорони вас Бог...
Гість: Сергій 22/02/2012 19:51 +16
Зі святом Вас, шановні армійці Тернопілля, з Днем Захисника Вітчизни! А дезертирів зі «Свободи» - з наступаючим Жіночим днем!
Гість: Тернополянка 23/02/2012 00:22 +9
ДОРОГІ НАШІ МУЖЧИНИ, ДОРОГІ НАШІ СЛАВНІ ЗАХИСНИКИ! ВІТАЮ ВАС З 23 ЛЮТОГО - ДНЕМ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ! БУДЬТЕ ЗДОРОВІ, КРАСИВІ І СМІЛИВІ! КОХАННЯ, ЛЮБОВІ ТА МИРНОГО НЕБА! ГАРНОГО ДНЯ І СВЯТКОВОГО НАСТРОЮ!
Гість: Іван 23/02/2012 09:20 +10
Дякуємо, шановна Тернополянка! Зі святом, друзі!
Гість: Ім'я не вказано 23/02/2012 10:45 +12
Вітаю всіх справжніх ЧОЛОВІКІВ з Днем Захисника Вітчизни!!! Міцного Вам здоров"я і надійного тилу вдома!!!
Гість: www 23/02/2012 14:09 +5
Я щиро вітаю вас!щиро ,без пафосу дорогі чоловіки!Ветерани,які ще залишились і кинуті під ноги (чи може депутат кращий сивочолого ветерана? отримуючи у десятки разів менше пенсії?)А скільки ще залишилось ветеранів які дійсно воювали? хто знає-десятки,а може одиниці...і вони ниціють на подачки оцієї держави...Слава захисникам...і де ця слава?100 грам ветерану,його спогади і сльози...Так -це свято-свято зганьблене відношенням до тих кого воно дійсно стосується...А ви ніколи над цим не думали?
Гість: www 23/02/2012 14:53 +3
Це ложка дьогтю-на голови тих ,хто нами піклується,хоча ми вже давно піклуємось сам за себе...ЦЕ СВЯТО_ЗАВЖДИ БУЛО МОЇМ, Мого батька,якому 86 і якикий закінчив свою війну у Празі...Воно на календарі.Хто його привітав?я з дружиною і внуки...Та пофіг воно всім...Може свобода і права...Нам непотрібно матеріального-відкритка з побажаннями...і здихайте помалу шановні ветерани...БОЛИТЬ...І ще-вони нехочуть ваших грошей-їм вони нафіг непотрібні-ВОНИ ХОЧУТЬ РІВНСТІ...
Гість: Тернополянка 23/02/2012 18:39 +7
Не пофігу воно всім. Всі нормальні люди нині святкують! Лиш Свобода займається провокаціями чи є їх виконавцем. Маніпулювати 23 лют. і 9 Травня - це злочин проти майбутнього. Ми святкуємо і вшановуємо наших мужчин - значить у нас все гаразд. Дісно, нас багато і нас не подолати. Свободівці най бісяться.
Гість: Богдан 23/02/2012 21:43 +8
Дню Захисника Вітчизни - Так! Дню Перемоги - Так! Так! Так! Ми переможемо!
Гість: Ім'я не вказано 25/02/2012 00:18 +2
Святкували і будем святкувати,і День перемоги не забудем!Свобода - відстой.
Додати коментар (77)

Тернопіль: побитий свободівець прийшов на сесію Тернопіль: побитий свободівець прийшов на сесію

Звернутися в прокуратуру із скаргою на неправомірні дії правоохоронців пообіцяв депутат облради, голова міської організації ВО "Свобода" Роман Навроцький.  (14)

Оголошення Тернополя на RIA.ua
Додати оголошення
Інші новини
Сесії Тернопільської міськради (Он-лайн трансляція)

Пленарне засідання двадцять першої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання. Он-лайн трансляція. 17/05/2012 10:33

Тернопіль: депутати облради не прийшли на сесію (ОНОВЛЕНЕ) (1)

Питання про зміни до бюджету, а також цілий ряд інших, які називають господарськими, –– не дочекалися розгляду на сесії облради 10 травня. 10/05/2012 14:02

Тернопіль: політичні ігри – серія четверта

Уже четверте пленарне засідання 43 сесії облради відбудеться 10 травня. 08/05/2012 11:38

Тернопіль: "нарізка" виборчих округів – не логічна, але законна

Передвиборчі технології влада вже почала застосовувати, стверджують опозиціонери. Через це вони і не хочуть завчасно озвучувати прізвища своїх кандидатів. 07/05/2012 12:32

Тернопіль: у прокурорів просять відповіді

- А що там зі справою про знущання над вихованцями в інтернаті? Чи просувається робота щодо обласної ТВК, яка півтора року не вводить нових депутатів? – запитували в облраді у представника прокуратури. 30/04/2012 11:37

Тернопілля: депутати облради ухвалили ряд звернень

Звернення щодо звільнення Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника не підтримали депутати облради від Партії регіонів, Блоку Литвина та Єдиного центру. 30/04/2012 10:58