- Як можна будувати дев’ятиповерхівку впритул до дитячого садка і п’ятиповерхових будинків? - обурюються мешканці сусідніх із садочком будинків. - Про нас хтось думає? А про дітей у садочку?
Проти зведення будинку люди борються ще з 2009 року. У червні 2011 р. міський голова, за словами мешканців, запевняв, що будівництва не буде. Однак уже за місяць дозволив будувати на цій ділянці. Роботи будівельна фірма «Креатор-Буд» розпочала у 2013 р. Тож люди прийшли 2 квітня на будмайданчик висловити своє невдоволення.
- Хіба це мер? Посміховисько, - обурювались люди. – Одне обіцяв, а зробив інше.
На думку мешканців, через сусідство дев’ятиповерхівки у їхніх будинках почнуться проблеми із газо- та водопостачанням. Окрім того, поруч із будинками - двосторонній рух, паркувальні місця, а відтак – загазованість. Тож якщо з’явиться цей будинок, люди житимуть у «газовій ямі».
Кажуть, що порушень немає
Однак забудовник і представники влади мешканців сусідніх будинків не почули.
- Буквально за тиждень сюди навезли купу плит, поскладали ледь не поруч із садочком, - каже одна із мешканок Людмила Цімарна. – Наїхало техніки. Роботи почали вести ще активніше. Працюють з 8-ї ранку і до ночі. Провели світло. Всюди гуде, шумить. Ще й поставили свій туалет неподалік дитмайданчика. Ми вимагали пересунути його. Працівники спершу пробували сперечатись, але потім все-таки пересунули кабінку далі.
Люди переконані, що будинку таки немає бути. Тож двічі звертались у прокуратуру.
Проте це їм не допомогло. Тож доки тернополяни оббивають пороги різних установ і приймалень народних депутатів, забудовники працюють. Вони переконують, що будинок зводять без жодних порушень, витримуючи всі санітарно-технічні і пожежні норми. Про це заявляв архітектор-проектувальник будинку Ігор Гордій.
- До початку повноцінного будівництва територію огородять, - запевняє пан Гордій. - Виїзд на вулицю Липову обгородимо. Будуть пожежні проїзди. Все буде працювати автономно. Ніхто нікому не зашкодить.
Однак люди у цьому сумніваються. Вони не розуміють, як земля садочка могла стати будівельним майданчиком.
- У 2009-2010 роках ми просили надати інформацію щодо забудови на вул. Липовій, 39, - пригадує мешканка Людмила Скоропад. - Звертались із проханням до депутатів, щоб інформували нас про все, що стосується будівництва. Просили, щоб провели громадські слухання, створили депутатську комісію. Але вони ні депутатської комісії не створили, ні слухань не провели.
Надійшла відповідь зі столиці
Щоправда, рішення від 2009 року, яким міськрада дала дозвіл на зведення будинку, того ж року скасували. Однак у 2011 році на 13-й сесії депутати своїм рішенням дозволили змінити цільове призначення ділянки під будівництво багатоповерхового будинку. Людей про свій намір не поінформували.
- Від самого початку землю Управлінню УМВС в області виділяли під обслуговування дитсадка, - каже пані Скоропад. — Змінювати цільове призначення вони не мали права. Нині ж управління УМВС - уже власник.
Мешканці звернулись до президента, прем’єр-міністра, міністра освіти, у Генпрокуратуру і на „гарячу лінію” Верховної Ради. Від президента отримали відповідь, що два листи скерували у прокуратуру області, а вона – у міську.
- Другим листом Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю дала відповідь, мовляв, роботи ведуть у межах чинного законодавства, є декларація на початок будівництва, - додає пані Людмила. - Хоча, як тільки починали будувати, документа не було. Як тільки ми звернулись в архітектурний контроль, їм того ж дня видали декларацію.
Прокуратура проводить перевірку
Втрутитись і допомогти людям міськрада у цій ситуації не може. Мовляв, вона як орган місцевого самоврядування нині позбавлені багатьох важелів впливу. Відтак і виникають конфлікти навколо будівництва. Наприклад, на вул. Орлика, Острозького, Липовій та інших.
- Ці роботи проводять без попереднього обговорення з громадою. При цьому органи місцевого самоврядування не мають жодного впливу на забудовників, - каже мер Сергій Надал. - Адже Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю одноосібно видає дозволи на початок будівництва. Лише ця структура має право здійснювати контроль за веденням будівництва. Лише вона приймає акт введення в експлуатацію цього об’єкта.
Як наслідок — люди скаржаться в органи місцевого самоврядування, але ті позбавленні реальних важелів впливу на такі забудови, кажуть у міськраді. З такою позицією тернополяни не згідні. Адже саме міськрада приймала рішення про зміну цільового призначення землі.
Коментар:
Василь КОГУТ (55 р.), юрист:
- Відповідно до статті 20 Земельного кодексу, зміну цільового призначення земельної ділянки зазвичай ініціює власник цієї ділянки. Для цього він розробляє проект землеустрою з метою зміни цільового призначення. Проект – це технічна документація. Фахівці вивчають, навіщо змінюють призначення, що на тій ділянці має бути. Відповідно до мети визначають технічні, санітарно-технічні умови тощо. Вони розробляють проект з технічного погляду і видають його землевласнику. Далі він знову звертається у міськраду з проханням затвердити цей проект. Відповідно змінюється призначення. Якщо, наприклад, міськрада не затверджує його, то повинна аргументувати своє рішення. Якщо придертися немає до чого й інспекція архбудконтролю встановила, що норми дотримані, то немає підстав відмовляти. Якщо ж відмовлять, власник має право звернутись до суду про скасування цього рішення і зобов’язати міськраду переглянути все ще раз. Про це, власне, й говорять у міськраді.
Світлана ГРИВАС,
0-96-709-74-60
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous