Тернопіль: жінкам про аборт не кажуть правди

Тернопіль: жінкам про аборт не кажуть правди
Аборт коштує до 2000 грн, а процедура запліднення у пробірці – десятки тисяч. Щоб діяти така "машина" заробляння грошей, жінкам спеціально не кажуть усієї правди про аборт і його наслідки.

- Аборт – це не особиста справа кожного, - каже Ірина Дригуш. – Аборт – це узаконене вбивство, що відбивається на всьому суспільстві. Треба, щоб усі це зрозуміли!

Волонтерка "Руху за життя", яка виховує трьох дітей, вважає, що навіть одне врятоване дитяче життя варте затрачених зусиль. Розповіла вона про це на зустрічі-тренінгу "Я живу! Захистіть мене!", який нещодавно організували для тернополян, охочих підтримати рух проти абортів.

- Волонтери "Руху за життя" переконані, що зародок є людиною з моменту зачаття, - пояснює тернополянка. – Наразі ж ми на кожному кроці стикаємося з тим, що люди про це або взагалі не мають інформації, або ж вона – викривлена.

Статистика абортів – лякає
"Рух за життя" – загальноукраїнського масштабу. Існує він вже давно, проте лише останнім часом діяльність місцевого осередку почала набувати публічного характеру. У Тернополі волонтерів підтримує греко-католицька парафія. Перші напрацювання осередку – просвітницькі семінари-лекції у кількох навчальних закладах міста. Для цього волонтерки підібрали чимало фактичного матеріалу, виготовили презентації.

- Незабаром в одному з приміщень Катедри, що поруч із обласним архівом, нам нададуть кімнату, - пояснює Ірина Дригуш. – Там зможе відновити свою діяльність Консультативний центр "Руху за життя". Волонтери в певні години допомагатимуть усім, хто цього потребуватиме.

Проблема наразі – у браку волонтерів. Поки що зголосився десяток жінок.

- Ми вже організовуємо і проводимо семінари-бесіди з молоддю, - продовжує пані Дригуш. - Демонструємо науково-просвітницькі фільми, ініціюємо молитовно-просвітницькі акції, спільні молитви за вбитих дітей і за спасіння душ тих, хто вчинив цей важкий гріх. Прагнемо, щоб рух набирав обертів.

Фактично кожна третя жінка у нашому краї, за даними голови обласної громадської організації "Центр щасливого батьківства та материнства", керівника Школи материнства св. Анни Марії Хомів, робила аборт. Окрім того, далеко не всі розуміють, що застосовують контрацептиви абортивної дії – внутрішньо маткові спіралі, хімічні препарати тощо.

- Передбачена у нашій роботі і правозахисна діяльність, - підсумовує Ірина Дригуш. – Адже ми добиваємося, щоб у правовому сенсі до ще ненародженої дитини ставилися так само, як і до маляти, яке вже з'явилося на світ. Українське законодавство цього наразі не передбачає.

Жінки просто не розуміють
У найближчих планах волонтерок - друк і масове поширення правдивої інформації – листівок, брошур, наклейок, книг, статей про розвиток людини, аборт і його наслідки. Жінки сподіваються, що із цим допоможуть меценати.

- Починаємо з пояснень: що таке материнство, коли починається життя дитини в лоні матері, - додає Ірина Дригуш. – Окремі питання - контрацепція, взаємини чоловіка та жінки. Ми говоримо про сім'ю, дітей, християнську любов і закони людського життя. До речі, педагоги тих навчальних закладів, куди ми вже ходили із лекціями, навіть дивувалися, що ми настільки відверто на ці теми говоримо із підлітками.

В Україні закон дозволяє робити аборти до 20 тижня вагітності. Волонтерки зібрали фото, на яких видно, який вигляд має маля на цьому терміні. Стає зрозуміло, що у лоні матері – не пуголовок, а маленька людина – з руками, ногами. Тому й так жахають глядачів фото, на яких зафіксували жертв аборту.

- Спочатку я не хотіла цих фото додавати до презентації, бо на них важко дивитися, - продовжує пані Дригуш. – Але потім зрозуміла: якщо ми хочемо справді вплинути на свідомість людей - змінити їхнє ставлення до аборту, без цього не обійтися. Як на мене, більшість жінок вдаються до аборту тому, що не розуміють, що вони насправді роблять. Я й сама не уявляла, наскільки це жахливо, поки не побачила ті фото.

Лікарі можуть помилитися
Тернополянка Ольга Войцеховська має намір приєднатися до "Руху за життя".

- Я чула лекції на дану тему. Навіть із лікарями спілкувалася, які після того, як чимало років проводили аборти, відмовлялися від цього, - розповідає дівчина. - Сьогодні мені – 24, але чітку позицію "проти" аборту я зайняла ще у 20. Хоча у віці 17-19 років, опинившись на місці своєї подруги, яка все ж народила дитину, могла піти на аборт. Я ще не розуміла тоді, який це гріх.

Дехто з присутніх на семінарі не відкидав можливості штучного переривання вагітності в екстрених випадках – у разі зґвалтування чи якщо лікарі помітили вади у зародка.

- А ви врахуйте вірогідність медичної похибки, - парирувала Ірина Дригуш. – Людина – не Бог. Яке вона має право вирішувати? Так можна дійти до думки, що кожного каліку варто вбити, бо він мучиться…

Голова обласного осередку Асоціації лікарів-католиків України Леся Копач нагадала, що варто більше спрямовувати зусиль на попередження небажаної вагітності. Тоді, мовляв, і абортів буде менше. Волонтери відповіли, що вже планують проводити лекції і консультації із природного планування родини.

- Так, у Біблії ніде не написано – "Не роби аборт", але існує заповідь "Не убий!", - додає пані Дригуш. - Майже 90% тернополян стверджують, що вони – християни. То хто ж тоді робить аборти?

Волонтери визнають, що зменшити кількість абортів складно не лише в Україні, а й в усьому світі. Адже на це працює ціла індустрія. Так, операція із переривання вагітності коштує у нас до 2000 грн, а процедура запліднення у пробірці – десятки тисяч. Тому жінкам спеціально не кажуть усієї правди про аборт і його наслідки, щоб діяла вся ця "машина".

Довідка
Тут можуть надати допомогу чи консультацію:
- Тернопільський міський центр соціальних служб для сімї, дітей і молоді. Адреса: вул. Стадникової, 22. Директор – Тетяна Горбоніс. Контактні телефони: 23-55-92, 43-31-00;
- Консультаційний центр МБФ "Дар життя". Електронна адреса: giftoflife.org.ua. Контактний телефон – 25-44-67;
- Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги "Родина". Адреса: вул. Коновальця, 18. Контактний телефон – 28-79-29;
- для всіх, хто потребує допомоги, поради чи підтримки у кризовій вагітності, діє "телефон довіри" – 067-609-50-49. Консультант осередку – Леся Гусак;
- охочі стати волонтерами чи меценати можуть телефонувати 097-407-72-24 (Ірина Дригуш). Крім того, писати на скриньку: [email protected]. Чимало інформації з даної теми – на сайті: www.mamusi.org.ua.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (11)
  • Олександра Радченко

    ви хворі тут всі? Жінка сама вирішує, що їй робити із ПЛОДОМ!!  ЦЕ НАВІТЬ НЕ ДИТИНА!!

    Це не вбивство, тому що дитина ще не сформована коли роблять аборти. Живіть своїм життям, і не лізьте в інше
  • Anonymous

    Виселення в Африку,так як в розвинені країни виїхати є безліч бажаючих.

    Anonymous reply Anonymous

    да а борт эта очень больно.особенно если еще клюшкой по голове заедут....
  • Anonymous

    якби я був при владі, то оголосив би аборти державним злочином, а тим жінкам, що його роблять - позбавлення громадянства і примусове виселення з України

    Anonymous reply Anonymous

    Рамзес правильно написав, а мінусують йому ті, хто вважає аборт нормальним. Це є факт психології і з цим не посперечаєшся.

    Anonymous reply Anonymous

    якби я була при владі, то тих козлів, які кидають вагітну дівчину чи жінку напризволяще, оголосила б державними злочинцями. Покаранням мало б бути примусові надважкі роботи. Оплата - на утримання народженої дитини. Альтернатива - кастрація козла.

    Anonymous reply Anonymous

    так тоже можна)) примусові надважкі роботи звучить круто
  • Anonymous

    Жінкам розкажуть, що їх чекає біда, великий гріх, як вони будуть страждати психологічно, не будуть мати дітей, що їх покликання - народити навіть від гвалтівника, чи в злиднях, чи ще в якість біді. І натомість ніхто не збирає хлопів, і не каже "... твою, вмієш кататися - вмій саночки возити". Моя позиція - ДНК тест і спільна відповідальність. Якщо чоловік погодиться дбати за дитину - тоді працювати з жінкою, переконувати зберегти маля. Якщо ж людина покинута напризволяще, або він погрожує, або шантажує, або ще безліч випадків - то радити можна тільки тоді, коли готовий взяти вантаж відповідальності чи бодай би розділити його з тією жінкою.

    Anonymous reply Anonymous

    Так але в будь-якому випадку краще народити, написати відмову і віддати в дитбудинок. Зараз нереально всиновити дитину до року (особливо здорову), черги страшні і взятки. Але про це не знають вагітні налякані дівчата, ой пардон, жінки. Вони не головою думають в той момент. Я ще розумію якби алкоголічки-наркоманки, ато ж маскуються під нормальних і ще про сімю потім мріють. Жертви насилля окрема тема, народження такої дитини подвиг, в будь-якому разі треба шукати позитив і альтернативу вбивству. Зараз держава підтримує набагато краще ніж в 90х доречі.

    Anonymous reply Anonymous

    Якраз з хлопцями ми й працюємо, але остаточне рішення завжди за жінкою. Знаю випадки, коли чоловік відмовлявся від дитини, виганяв жінку з дому. Волонтери руху надали їй притулок. А коли народилась дитина то чоловік вернувся. І до сих пір не можу собі пробачити того, що хотів її вбити. А народити можна в будь-якому випадку. Тут немає "але". все залежить від людини та її пріоритетів і переконань.

keyboard_arrow_up