За тернополянками у вишиванках оглядалися перехожі

У стилізованих вишитих сукнях та сорочках цілий день дефілювали тернополянки містом на День Незалежності 24 серпня. Того дня вишите одягали цілими родинами, навіть немовлята у колисках лежали у вишиванках.

Дехто одягнув сорочку, яка залишилася у спадок від бабусі, хто вишив власноруч, хто придбав. Мали тернополянки і стилізовані вишиті сукні, які шили на замовлення. Усі модниці кажуть, коли одягають вишите - вони завжди у центрі уваги оточуючих. А ще у вишиванці настрій на висоті.
Сукню вишив дизайнер
Оригінальну вишивану сукню цьогоріч пошила на замовлення в тернопільському ательє “Силует” Христина Музика (20 р.).

Плаття виготовлене із лляної тканини у класичному стилі. Рукави та пояс оздобив власноруч гладдю один із тернопільських дизайнерів. А сам візерунок на сукні вишитий нитками коралового кольору.
Мені дуже подобається носити фольклорний одяг. Тому ця сукня - не єдиний вишиваний виріб у моєму гардеробі, - зізнається з посмішкою дівчина. - Так, у спадок від мами я отримала вишиту сорочку. Її ще бабуся вишивала. Тепер це наша родинна реліквія. А загалом у мене три вишиванки.
Також щоразу на релігійні та державні свята в сім'ї дівчини вже стало традицією одягати національне вбрання. Відтак, всі рідні у вишиванках збираються за великим столом.
Вишиванки - гордість родини
У білій сукні, вишитій червоними маками, вийшла на прогулянку містом тернополянка Юлія Михайлюк (17 р). Образ дівчини доповнювала червона стрічка на голові, сумочка-клатч та чобітки в тон.

У цій сукні я ходила на випускний бал, - розповідає дівчина. - Наряд мені пошила знайома кравчиня, а гладдю вишила тітка. Дизайн сукні ми придумали разом з рідними.
Аксесуари до сукні дівчина підібрала сама. Чобітки купила на ринку, прикрасила їх квітами. Також придбала намисто, сумочку.
- Випускна сукня не раз ставала мені у пригоді, - каже Юлія Михайлюк. - Я її і до церкви одягаю, і на різні свята. Дуже люблю цей наряд. Іноді йду вулицею, а люди з маршрутки заглядають за мною. Так приємно. Ніби нічого надзвичайного у цьому наряді немає. Але відчуваєш себе у такій сукні по-особливому, а не так як у звичайній. До речі, вишиванки у нас носить вся родина. Кожен має по три сорочки. Одні вишиваємо, інші купуємо, ще одні перейшли у спадок від бабусі та прабабусі.
На День Незалежності вишиванки одягла вся родина Юлії.
- У попередні роки ми всі ходили на Співоче поле на фестиваль “Цвіт вишиванки”, - каже дівчина. - Вишиванки - це наша гордість, яку стараємося підтримувати.
Мріє вишити сукню
Тернополянка Ірина Жигало (30р) одягла на свято вишиванку своєї матері. У вишитому була і донечка жінки.
- Мою сорочку мама вишила ще коли дівувала, - каже пані Ірина. - Сорочка вишита канадськими нитками - муліне. Цьому наряду майже 50 років. Одягаю його на національні свята, до церкви. А от для донечки сорочку вишила я сама. Сьогодні ми всією сім'єю у вишиванках.
Вишила свою сорочку і тернополянка Оксана Дяків (22 р). Над сорочкою дівчина працювала цілий рік, адже вишивала лише вечорами. Своєю роботою Оксана дуже задоволена. Тепер одягає вишиванку на різні свята.

- Робота не була складною, навіть дуже мені сподобалася, - посміхається дівчина. - До речі, це мій дебют у вишитті сорочок, тепер мрію вишити собі сукню.
Нещодавно Оксана Дяків їздила у вишиванці на фестиваль у Підкамінь, там придбала собі голубий віночок в тон до сорочки.
Вишиванку одягаю на свята або просто коли хороший настрій, - каже дівчина. - Якось на роботу прийшла у перший день весни, всі колеги були приємно здивовані.