Деструктивні культи особливо небезпечні для молоді, каже тернопільський психоаналітик

- Онуків лякають пеклом, якщо вони не будуть відвідувати ту церкву. А в доньки — постійні конфлікти з чоловіком, - розповідає 75-річна тернополянка пані Марія (прізвище не називаємо з етичних міркувань - прим. ред.).
Життя цієї родини, як каже старенька, змінилося до невпізнання, відколи донька та внуки почали відвідувати одну з незареєстрованих у нашому місті релігійних громад. Онуки, як каже пані Марія, не можуть провідати її без дозволу матері, хоча й самі вже майже дорослі —12 та 17 років. Заборонено їм бувати й на могилі дідуся. Жінка додає, що “нова віра”, яку знайшла її донька, забороняє їй відвідувати традиційні церкви, приходити до матері на Святвечір. Натомість дітям заборонили навіть йти на випускний бал.
- Це ж мої рідні! - ледь тамуючи сльози, продовжує жінка. - Боляче бачити, як змінилося їхнє життя і не мати змоги вплинути на це — настільки сильними є переконання їхніх “духовних лідерів”. Знаю, що в тій общині змушують жертвувати немалі гроші, по кілька годин вистоювати на колінах під час молитов. До мене теж приходили їхні лідери, змушували прийняти їхню віру. Але я не погодилася.
Втекла в монастир
- Психотерапія та релігія стоять дуже близько. І часто цим користуються непорядні, навіть хворі люди, - каже психоаналітик Владислав Газолишин. - Шукаючи у них допомоги, можна натомість нашкодити своєму психічному здоров'ю.
Фанатизм віруючих може завдати неабиякої шкоди і їхньому психічному здоров'ю, і вкрай зіпсувати стосунки з рідними, підтверджує тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин. У його практиці теж був подібний випадок. Щоправда, тоді 17-річна дівчина належала до однієї з традиційних церков. Однак, “пішовши із головою” у релігію, врешті потрапила до психоневрологічної лікарні.
- Посварившись із батьками, дівчина хотіла піти в монастир, - розповідає психоаналітик. - То була закинута хата в глухому селі, де монашки вели невеличке господарство і приймали до себе всіх охочих.
Спершу, як каже чоловік, дівчині було дуже комфортно — її прийняли приязно, ніхто не запитував, звідки вона, не цікавився її приватним життям.
- Невдовзі черниці помітили, що дівчина почала розмовляти сама з собою, розповідати про свої “видіння”, - продовжує фахівець. - Тоді жінки вирішили відвезти дівчину в обласну психоневрологічну лікарню. Лікар-психіатр поставив діагноз - “шизофренія”. Звісно, не можна стверджувати, що саме перебування у монастирі стало єдиною причиною такої хвороби. Однак воно однозначно підірвало і так нестійку психіку дівчини.
У конфлікті з законом
Дуже важливо розуміти, чим відрізняються деструктивні культи, що нерідко вимагають фанатичної віри від своїх послідовників, від традиційних релігій, наголошує фахівець. Так, в останніх є налаштування на те, що людина приходить у церкву добровільно. А також — установка на те, що Бог допоможе, але й зусилля людини для цього теж потрібні.
- У традиційних релігіях людина як особистість — важлива і цінна, - продовжує пан Газолишин. - Ті церкви — не в конфлікті з державою та законом. За потреби, звертаються у державні заклади, якщо потрібна допомога їхнім вірним. Так, наприклад, дуже добре, що ті монашки привезли дівчину у лікарню. Там її стан стабілізували, знайшли рідних. Вона повернулася додому та до звичного життя.
Натомість деструктивні культи, як наголошує психоаналітик, зазвичай перебувають у конфлікті з державою та законом. Вони виробляють власні закони, які доволі часто суперечать загальноприйнятим. До прикладу, йдеться про вчення діанетиків, започатковане Роном Хаббардом. Воно доволі популярне не лише за кордоном, а й в Україні. Це вчення, пропонуючи розвивати здібності людини, насправді абсолютно знищує особистість, вважає психоаналітик.
- Людина без такої чи подібної спільноти — ніхто і ніщо, - пояснює пан Газолишин. - Громада розчиняє її в собі, людина не має не лише власного майна, а й нерідко - й права на власні поїздки, вільне пересування.
Найлегше потрапляють у деструктивні культи ті, хто вже має порушення психіки, не може знайти розуміння з оточуючими і не звертається до медиків. Натомість шукає себе у різних видах медитацій, відвідує тренінги, на яких обіцяють “розвиток особистості”.
- Людина, яка має психічні розлади — легко навіювана, її легко переконати, - продовжує психоаналітик. - Оскільки вона має проблему із цілісністю свого “Я”, то їй легше розчинитися у запропонованому середовищі. Пізніше її дуже легко використати і нею дуже легко маніпулювати. Просто переконати, що їй не потрібні ні гроші, ні майно, ні житло.

У групі ризику - ті, у кого горе
Особливо небезпечним, як наголошує фахівець, є вплив деструктивних культів на молодь.
Вона, у пошуках свого “Я”, часто конфліктує з батьками, не сприймає їхніх заборон.
Легко потрапити у подібну “віру” й самотнім людям літнього віку. Адже в общині їх оточують такою опікою, якої вони ніколи вже не сподівалися отримати вдома. Однак при тому старенькі ризикують непомітно залишитися без житла, майна та грошей.
У групі ризику, продовжує він, і ті, хто нещодавно пережив втрату близьких.
- У стані горя люди дуже вразливі, - каже психоаналітик. - Їм можна наобіцяти яке завгодно диво — навіть контакт із духом померлого, який у такий спосіб продовжуватиме спілкуватися з рідними, даватиме їм поради, керуватиме ними.
Легко піддаються впливові деструктивних культів і батьки, в яких хворі діти. Їх представники таких культів приваблюють обіцянками спільних молитов за одужання малечі. При цьому відмовляють звертатися до лікарів, запевняючи, що в їхньому випадку медицина безсила, а віра — спроможна на все.
- Утім, найнебезпечнішим є навіть не саме входження у такий культ, а неможливість із нього вийти, - наголошує пан Газолишин. - Інші учасники зазвичай пильнують новачка, стежать, із ким він спілкується, чи дотримується встановлених правил, чи регулярно відвідує зібрання. Тож вирватися з-під такої опіки людині самотужки буває дуже важко.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.