Цей двоповерховий будинок - пам’ятку архітектури місцевого значення, збудували на місці військових казарм у 1903 р.
Усе робили без примусу
Тернопільські городяни почали об’єднуватися набагато раніше - ще у другій половині ХІХ ст. культурним осередком у місті став чоловічий міщанський хор. При ньому згодом виник драматичний гурток, а потім з’явилося повноцінне братство. Активісти почали думати про будинок для нього. Показово, що до такої затратної справи їх ніхто не змушував, а ініціатива аж ніяк не виходила від чиновників-австрійців чи багатіїв-поляків. Гроші збирали цілою громадою.
“Міщани-майстри взяли на себе відповідні роботи. Багатші міщани стали обдавровувати Товариство датками в натурі. Так, Онуфрій Брикович жертвував на будову стіс каміння, Караїсь Осип, Вацик Гриць, Чубатий Гриць, Кордуба Іван жертвували дуби на будову, міщанин Павло Демчук подарував на будову потрібну кількість цвяхів, Микола Костів пожертвував окуття до дверей і вікон...”, читаємо у книзі “Товариство “Міщанське братство. З нагоди 40-ліття його існування 1891-1931”, яку видали у нашому місті в 1931 р. і яку можна переглянути у бібліотеці облархіву.
Завершення будови тернополяни відсвяткували бенкетом, який, знову ж таки не за примусом влади, а з власної охоти, забезпечили знані тоді м’ясники Партеній Яримович та Лука Островський.
Читали газети гуртом
“Міщанське братство”, як і сучасна філармонія, мало сцену, на якій до 1939 р. - до радянських погромів у Галичині - встигли виступити композитор Микола Чайківський, Іван Франко та Богдан Лепкий. Актор і режисер Лесь Курбас організовував у будинку на вул. Князя Острозького “Тернопільські театральні вечори”. Також тут грала ролі акторка Марія Заньковецька, співала Соломія Крушельницька. Товариство протягом довгих років очолював парох отець Володимир Громницький, який приймав присягу тернопільських службовців на вірність ЗУНР.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер