Тернополян запрошують на безкоштовні лекції з психоаналізу

Розлад травлення у молодого тернополянина кілька тижнів безрезультатно лікували в інфекційному відділенні. Аж поки не з'ясувалося, що лікувати слід не лише кишково-шлунковий тракт, а й психіку чоловіка.
Тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин пригадав цей випадок (стався він кілька років тому — прим. ред.), бо вважає його показовим. Той молодий чоловік обіймав високу посаду у контролюючих органах. Перевіряв одну із дуже відомих у Тернополі організацій. Виявив багато порушень. Оскільки був дуже відповідальним, то не захотів нікого підставляти, а навпаки — збирався порадити керівництву організації, як виправити ситуацію.
- Але та організація мала домовленість із вищою владою, що її не зачеплять, - пригадує психоаналітик. - І фахівця, який добре виконав свою роботу, викликали до начальства та дуже насварили. У чоловіка почалася... діарея. Вона не минала кілька місяців поспіль.
Хворий немало часу провів у лікарні, але ліки йому не допомагали. Адже, як пояснює фахівець, йдеться про типовий психосоматичний розлад.
Немає емоцій — реагує тіло
- Коли ми говорили про переживання чоловіка, я запитував, чи він хвилюється? Але він не розумів, про що йдеться, - розповідає пан Газолишин. - Відповідав: “Я виконав усе правильно. Тому не розумію, чому до мене так поставилися”. Емоційно він ніяк не реагував. Але реагувало тіло. Будь-яке питання змушувало його то червоніти, то бліднути. У чоловіка починали труситися руки, він пітнів.
Раніше, продовжує пан Газолишин, певні захворювання усували лише в лікарнях і лише медикаментозно.
Наприклад, гіпертонію, що переходить в стенокардію, виразкову хворобу, тіреотоксикоз (захворювання щитоподібної залози — прим. ред.), коліти — захворювання кишківника, артрити та артрози та шкірні захворювання, - перелічує він. - Усе частіше психосоматичними захворюваннями вважають і онкологічні недуги та цукровий діабет. Щоправда, це ще вимагає вивчення та підтвердження. А загалом У кожної людини є певне слабке місце. І нерідко саме на нього періодично діє стрес, сильне емоційне переживання. Людина врешті-решт не може втримати це переживання у психіці, і напруга "падає" на тіло. Якщо це відбувається постійно, починає розвиватися психосоматичне захворювання.
Ліки не діють — шукайте стрес
Є кілька ознак, за якими фахівці розрізняють, чи є захворювання - психосоматичним. Насамперед — тоді, коли ліки не усувають основне захворювання. Тобто не зникають симптоми.
- Наприклад не зникає біль, людина п’є таблетки, дозу збільшують, а змін жодних – це психосоматика на 99%, - каже психоаналітик. - Можна, приміром, довго лікувати виразкову хворобу, а виразка не затягується. А буває, що досить призначити найпростіші ліки для шлунка і курс психотерапії і настає довготривале покращення, а з часом й повне видужання. У Німеччині вже дослідили, що людина, яка приходить до психоаналітика, в середньому вже років сім безрезультатно намагалася вилікувати свою недугу традиційними методами.
Окрім того, людей, які мають психосоматичне захворювання, можна помітити за специфічною поведінкою, продовжує фахівець.
- Йдеться про алекситимію, тобто відсутність емоцій, - продовжує пан Газолишин. - Це може бути вроджена проблема. Такі люди можуть імітувати емоції: сміятися, жартувати, але ці емоції не є справжніми, а лише скопійованими. Таку вроджену ваду потрібно усувати. Адже емоції - це як жорна, які перемелюють стрес. Як шлунковий сік, що розчиняє їжу. Якщо його нема, їжа не перетравлюється. Немає природних емоцій - немає чим перемелювати стрес. Він залишається невідпрацьованим і "проростає" хворобами.
Також, як додає фахівець, більший ризик розвитку психосоматичних захворювань мають люди інтелектуальної праці.
- Це освічені, розумні, інтелігентні люди, - веде далі пан Газолишин. - Буває, що інтелект у них розвивається набагато більше, а емоції частково пригнічуються, бо можуть йому шкодити. Нерідко перед екзаменом у школі батьки наказують: “Не переживай, не хвилюйся, всі емоції — набік! Інакше не зможеш показати хороший результат”. І змалечку дитина вчиться притлумлювати свої емоції, а інтелекту стає все більше.
Власне, фахівці можуть помітити й інші ознаки, додає він.
- Такі люди нерідко відчувають порожнечу в житті, - додає психоаналітик. - У них часто виникає враження, що вони живуть, наче за склом. Життя проходить повз.
Стрес треба “витягувати”
Роботу із таким пацієнтом психотерапевти починають з усвідомлення ним ознак хвороби.
- Зазвичай їм радять лікуватися традиційно, тобто соматично, - продовжує фахівець. - Якщо людина переконується, що таке лікування не діє, то розуміє, що підхід до недуги має бути іншим — через тіло. Методик є багато. Серед них, наприклад, і піскова терапія. Людина торкається до піску, переносить на нього всі свої думки, витягує стрес назовні та працює з ним не у власному тілі, а в пісочниці. Саме тут вона розігрує сцени свого внутрішнього конфлікту. Тоді й бачить, що відбувається усередині та очищається від тих конфліктів.
Причому, симптоми хвороби, за його словами, можуть зникати доволі швидко, до кількох тижнів. Але саму терапію треба продовжувати, аби зміцнити психіку пацієнта, щоб він більше не потрапляв у подібні ситуації.

Запрошують на безкоштовні лекції та майстер-класи
Безкоштовні лекції та майстер-класи Асоціація психотерапевтів і аналітиків України проводить періодично уже кілька років.
Платним навчання є лише для тих, хто бажає отримати міжнародний сертифікат.
- Серед таких навчань — лекції про груповий психоаналіз, які відбудуться 11-13 листопада на базі медуніверситету, - розповідає Владислав Газолишин. - Чекаємо студентів з усієї України, викладачів з нашої країни, Росії та Ізраїлю. Уже 28-30 жовтня — на базі будинку профспілок відбуватимуться лекції із піскової терапії. Там усім охочим запропонують методики роботи із дітьми, що страждають від заїкання, енурезу та інших розладів.
Для цього у Тернопіль приїдуть колеги з Німеччини — фрау Кессельрінг і Томас Мандель. На їхні лекції запрошують усіх охочих.
- Там ми навчаємо людей, як допомагати собі самим, як давати собі раду в житті із тим, що турбує, - пояснює пан Газолишин. - Також — як у сім'ї допомагати близьким, як правильно виховувати дітей. Наголошую, для цього ми намагаємося відстежувати всі новинки, що з'являються у психотерапевтичних методиках, і одразу запрошувати у Тернопіль людей, які можуть про це розповісти.
Німецькі колеги, знаючи нашу економічну ситуацію, навіть запропонували студентам отримати стипендію за таке навчання. Для цього у Німеччині знайшли спонсора, готового фінансувати таке навчання в Україні. Причому на тих навчаннях зосередять увагу на користі психотерапії для звичайних людей. Також підкажуть, до кого можна звернутися зі своєю проблемою. Корисною буде така інформація і для студентів-медиків, психологів, соціальних працівників.
Як працювати над собою, аби стрес не вилився у психосоматичне захворювання, - саме про це йтиметься на лекціях. Хоча корисною буде така допомога лише у певних межах.
- Це можна порівняти із випадком, коли дитина температурить, - додає фахівець. - Кожна мама повинна знати, як надати першу допомогу малечі. Однак це не означає, що вона має її лікувати. Звернутися до лікаря слід обов'язково.
Тож подібні лекції — свого роду перша допомога, наголошує фахівець. Далі, за потреби, необхідно звертатися до спеціаліста.
Такі лекції колись проводили на базі медуніверситету та школи №6, - продовжує пан Газолишин. - Вів їх я спільно із колегами - Іваном Пришляком та Андрієм Коваленком. Як свідчили відгуки, та інформація була корисною для людей.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.