Аби курортний флірт згодом не став великим розчаруванням, потрібно розуміти його психологічну природу.
На відпочинку люди перестають бути тими, ким вони є в звичайному житті - суворими начальниками, успішними бізнес-леді, турботливими батьками й матерями, вірними чоловіками. Їх об'єднує загальне поняття - відпочивальники - красиві, засмаглі, здорові, енергійні, усміхнені чоловіки й жінки, одягнені в красиві купальники і саксапільні шорти.
На відпочинку розслабляється нервова система, життя навколо грає яскравими фарбами, а гормони, що прокинулися, наполегливо вимагають любові. У такій обстановці легко зав'язуються курортні романи.
Аби курортний флірт згодом не став великим розчаруванням, потрібно розуміти його психологічну природу, пояснює тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин (37 р.).
- Класика жанру - всі бачили кіно "Любов і голуби", - нагадує пан Владислав. - Там дуже добре показано, як чоловік із села, добрий сім'янин, поїхавши на відпочинок, закохується в іншу жінку і залишає свою сім'ю.
І справді, часто людина, їдучи на курорт, хоче відпочити абсолютно від всього - від побуту, від сім'ї, від звичного оточення. Зазвичай курортні романи не сприймаються всерйоз, а лише як спосіб відволіктися й відпочити.
- Навіть якщо всі ті переживання доволі сильні, - все одно зазвичай для людини це гра, - каже психоаналітик. - На морі людина хоче відпочити душею і тілом, а саме гра є асоціацією з відпочинком. І флірт, який часом переростає у стосунки, - це теж гра. Але, як буває і з іншими іграми, часто вони затягують, вмикається азарт. Рідко, але бувають випадки, коли такі курортні романи переростають у щось більше - як і в головного героя у стрічці "Любов і голуби".
Загалом, коли людина переїжджає з місця на місце - чи у відпустку, чи у відрядження, чи просто змінює місце проживання, нерідко виникає бажання зав'язати в тому новому місці нові стосунки.
- Переїзд - це завжди певною мірою стрес, пояснює пан Газолишин. - І для того, аби адаптуватися, потрібно трохи часу - коли день-два, а коли й більше. Та адаптуватися буває легше, коли на новому місці знаходиш близьку людину, емоційно чи фізично близькі стосунки. Вони знижують стрес переїзду на чужину.
Втім, такий стрес може бути й позитивним, додає психоаналітик. Адже організм час від часу має необхідність переживати емоційне збудження. Однак у момент стресу людина погано контролює свої емоції, перебуваючи в стані афекту. Тоді її вчинками керують саме емоції, а не "голос розуму", не логіка. Люди зближуються, керуючись поривом. З часом, коли людина вже адаптувалась на новому місці, прийшла в норму і починає оцінювати ситуацію з позицій логіки, а не інстинктів, не наднирників чи гіпофіза, - тоді вона вже може керувати цими стосунками. А до того, чим більше людина перебуває у стані стресу, тим більше вона некерована і відкрита для таких спонтанних романів.
- Чи будуть подібні романи повторюватися? Звісно, що так. - каже пан Владислав. - У наступних ситуаціях, коли людиною знову керуватимуть емоції й гормони, їй знову захочеться випадкових романів. Такі стосунки додають гостроти відчуттям - закохана людина бачить яскравіші кольори, тонше відчуває запахи та смаки. Тож часто, їдучи на курорт люди підсвідомо хочуть закохатися - адже тоді відпочинок наповниться гострішими переживаннями.
Покинув курортне місто заради коханої з Тернополя
Відео дня
>Випадки, коли курортні романи переростають у серйозні стосунки, бувають дуже рідко, але таки бувають. Прикладом тому є історія кохання наших читачів - тернополянки та жителя Скадовська.
Коли два роки тому Тетяна Олещук (34 р.) їхала відпочивати, то навіть не сподівалася, що саме ця поїздка повністю змінить її життя.
— Того року в Скадовськ я потрапила зовсім випадково, але тепер вважаю, що то була просто доля, - розповідає жінка. - "Зірвався" відпочинок у Єгипті - мене не відпустили з роботи. Тож, коли врешті змогла взяти відпустку, то дуже швидко, особливо нічого не плануючи, взяла подругу, поспіхом купили квитки - і поїхали на південь.
До курортних романів Тетяна ставилась скептично і з недовірою. Жінка зізнається, що вже мала неприємний досвід, коли стосунки, котрі зав'язались на відпочинку, нічого доброго в майбутньому не принесли.
— Так, я, звісно, могла фліртувати на морі, але сприймала це не більше як розвагу і нічого серйозного від таких знайомств не очікувала, - продовжує тернополянка. - Тож, коли якось у випадковій компанії мені сказали, що за мною дуже уважно стежить один молодий чоловік, особливої уваги тому не надала.
Однак "спортивний інтерес", зізнається Тетяна, таки виник. Молоді люди почали спілкуватися. Віталій Олещук (33 р.) виявився людиною дуже легкою у спілкуванні і два дні в одній компанії пролетіли як година. Однак після того чоловік пропав. Спільні знайомі розповіли, що він одружений, має доньку, хоча шлюб його щасливим ніяк не назвеш.
— Це трохи зачепило. Але я швидко заспокоїлась, сказала собі: "Так, це було приємно, але курортний роман - це курортний роман і не більше", - пригадує Тетяна. - Повернулася в Тернопіль і була налаштована більше про це не думати.
А через два тижні Віталій зателефонував сам. Говорили ні про що і про все на світі. Далі - розмова за розмовою, які тяглися хвилин по 40. Чим далі, тим більше обоє розуміли, що їм дуже хочеться побачитися знову. А освідчився Віталій через SMS.
— Йому легше було виговорити купу грошей, ніж написати одну SMS-ку, - посміхається пані Тетяна. - Тож коли Віталик таки почав писати коротенькі повідомлення, я дуже тішилась - розуміла, що це неабиякі знаки уваги. Тим паче, коли в повідомленнях з'явилися слова "Я люблю тебе".
Молоді люди зустрілися ще раз - Віталій вмовив Тетяну приїхати до нього. Однак планів на майбутнє жінка будувати не поспішала.
— Мене не дуже мучила совість, що я розбиваю його сім'ю, - каже жінка. - Адже вона на той час вже була розбита. Так, була зворушена, коли Віталик, ще так мало мене знаючи, запропонував далі жити разом, але я відповіла: "Давай зачекаємо. У тебе сім'я. У мене - родина і робота в Тернополі. В інше місто я не переїду - це точно". А для нього наше місто - як "дикий Захід" 30-х років, бо звик до великих міст, до "цивілізації".
Жінка знову повернулася в Тернопіль. Але далі події розвивалися дуже стрімко. Вже за кілька днів Тетяні знову довелося їхати в південному напрямі - у службове відрядження в місто неподалік Скадовська. Коли розповіла про це Віталію, той сказав: "Добре, то я до тебе приїду".
— Я подумала, що приїде кілька днів, а він уточнив: "Ти не зрозуміла - я з речами приїду. Назавжди", - пригадує ті події наша читачка. - Так і було. І в Тернопіль ми повернулися вже разом.
Чоловік залишив роботу, подав на розлучення, перебрався в Тернопіль. Минулого літа Тетяна та Віталій одружилися. А зараз пара очікує народження свого первістка.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous