Психологи служби зайнятості допомагали тернопільським гімназистам у виборі професії

Тетяна Білінська, начальник відділу організації профорієнтації обласного Центру зайнятості:

- Якби вчителі і батьки замість того, аби казати дітям, що вони кретини і недоумки, наголошували: “Ви - геніальні!”, майбутнє у нашої країни було б вражаючим. 


Відповіді на питання, пов'язані із пошуком дітьми свого місця в суспільстві, ми намагалися знайти під час “експерименту”. У ньому взяли участь учні Української гімназії ім. І.Франка. Методичну та технічну допомогу надав відділ організації профорієнтації обласного Центру зайнятості. Результати вразили і нас, і гімназистів.
Вибір фаху впливає на все життя
Ринок праці в Україні зазнав чимало перекосів. У деяких галузях це спричинило серйозну кризу, особливо через брак кадрів робітничих професій. Натомість престижно здобувати вищу освіту. Але диплом вузу не гарантує, що ви знайдете роботу за обраним фахом. Відтак маємо марно витрачені на здобуття непотрібної освіти кошти, і часу ніхто не поверне.
- Дехто пристосовується, - каже начальник відділу організації профорієнтації обласного Центру зайнятості Тетяна Білінська. - Нікого не дивує, коли манікюр робить пані із дипломом економіста, а на ринку торгує вчитель. Однак здебільшого помилка, зроблена у молодості, все ж калічить людину, адже невдоволення тим, чим доводиться займатися ціле життя, впливає і на її внутрішній стан, і на пошуки свого місця в суспільстві.
Пані Білінська спочатку порадила провести із дітьми два тести: на структуру інтелекту, так званий коефіцієнт IQ, та визначення особливостей професійного спрямування особистості. Однак завдяки азарту, з яким гімназисти взялися до справи, вони пройшли ще й багатофакторний опитувальник Кеттелла для визначення особистісних рис і склали тест на соціоніку, тобто пізнали своє психологічне «обличчя».
- Перед тестуванням я завжди кажу: немає хороших і поганих людей, як немає хороших і поганих психологічних якостей, просто кожен з нас – унікальний. Результати тестування врешті допомагають психологам підібрати “комфортний” тип фаху під особистість, - пояснює пані Білінська. - Утім, ми не націлюємо нікого на те, що освіту здобувають раз і назавжди. Навпаки, людина повинна весь час учитися і вдосконалюватися.
Тести учні складали по-різному
Психологи пояснили, що краще проходити тести вранці (з 9.00 до 12.00), до того ж тоді, коли немає значних психологічних і фізичних навантажень. Для школярів вдалий час – канікули. Тож у січні семеро гімназистів вперше пішли у службу зайнятості. Спочатку в їхній поведінці була помітна скутість. Та незабаром інтерес і бажання дізнатися про себе якомога більше «прорвали» всі бар'єри.
- А що таке «бакен»? - запитав Руслан, уважно вчитуючись в текст на екрані комп'ютера. Підказку хлопець отримав від друзів фактично відразу. Суто технічні поради час від часу надавала й психолог, яка була присутня під час діагностики.
Підлітки поводилися по-різному. Одні шукали підтримки і допомоги у колег, інші працювали уважно, не відволікаючись на шум у кімнаті. Хтось переживав. Особливо емоційними були деякі дівчата, а дехто видавався «спокійним як двері». Час на випробування теж кожен витрачав по-своєму. Першим склав тест Вадим, який за словами друзів, завжди поспішає. Коли оголосили показники IQ, всі вражено охнули: хлопці набрали більше 100 балів, а дівчатам до сотні бракнуло тільки одного бала.
- Унікальні діти! Їх всіх хоч відразу можна брати на держслужбу! - емоційно зауважила пані Білінська. - Результати вже вражаючі!
Центр зайнятості має об'ємний діагностичний інструментарій із визначення конкретного мислення, логіки, аналізу, синтезу, математичних здібностей, площинно-просторової уяви, здатності до запам'ятовування та інших здібностей, причому всі ці методики сертифіковані.
Переконувати довелося... маму
Фінал наступних тестів викликав у працівників відділу подібну реакцію. Зрештою, ми помічали, як просто на очах школярі, які стільки нового дізнавалися про себе, навіть починали голову вище тримати. Їхні очі сяяли!
Після завершення кожного тесту гімназисти отримували «на руки» аркуші зі своїми результатами. Ці графіки і ламані криві розшифрувати непросто, тому психологи індивідуально спілкувалися із кожним підлітком, пояснюючи нюанси. Врешті, кілька гімназистів утвердилися в виборі тієї професії, яку омріяли. Та дехто відкрив для себе, що помилявся або батьки радили зовсім не те. Приміром, Вітольд дізнався, що має схильність до такого фаху, про здобуття якого навіть не замислювалися. 
- Якось до нас прийшла жінка, яка просила переконати дочку, що їй треба стати економістом, - пригадує пані Білінська. - Однак дівчинка мріяла про юриспруденцію. І тести показали, що вона буде ідеальним юристом. Довелося переконувати... маму, що є різні шляхи для здобування омріяного донькою фаху і ламати дитині життя через брак коштів не варто.
Утім, одна річ – задатки, інша – мотивація до здобування того чи іншого фаху, яку проявляє дитина, зауважила психолог. Тому батькам дуже важливо підтримати, схвалити успіхи чада.
- Слава Богу, ми вже доходимо до рівня цивілізованого суспільства, коли у виборі кадрів роль грають не блати, гроші чи родинні зв'язки, а фахова підготовка людини, - зауважила жінка. - Тому той, хто має голову на плечах, знайде, де застосувати свої знання. Вже тепер деякі потужні фірми перекуповують один в одного висококласних фахівців, бо хочуть, щоб підлеглі справді працювали, а не просиджували штани. Однак людина здатна досягти високого рівня фахової підготовки лише у тій сфері, яка їй справді до душі. І ми знову повертаємося до того, з чого починали – треба правильно обирати свій шлях у житті.

Коментар експерта
Владислав Газолишин, психоаналітик:
- Період від 7 до 14 років називають - “професіоналізм проти почуття неповноцінності”. Тобто у цьому віці дитина цілком здатна обрати майбутню професію. Тому профорієнтація тоді вкрай необхідна. Її навіть варто проводити якомога раніше, щоб у 15-річному віці підліток міг себе вже випробувати в омріяній професії. Не завадили б спеціальні тренінги, які розвивали б здатність бути юристом, схильність до педагогіки, вміння бути бізнесменом. Тоді діти отримували б необхідні їм навики. Здібності треба розвивати. Саме професіоналізм – це те, що дозволяє людині відчувати гордість за себе, почуваття повноцінності. Причому, з власного досвіду знаю, що ті люди, які обирали фах у дитинстві і врешті саме його здобували, ставали успішними у житті.

Вадим Малярчук:
- Сьогодні я вдруге відкривав себе. Хоч ще не зовсім знаю, ким буду, але ці точно тести допоможуть не помилитися у виборі фаху. Адже я тепер знаю, що мені підходять професії, де треба багато спілкуватися з людьми.