В Житомирі пройшов вечір памяті журналіста Василя Остапчука

Сьогодні, 3 лютого в конференц-залі ЖДУ ім.І.Франка відбувався вечір памяті відомого житомирського журналіста Василя Остапчука.

Журналіст Василь Остапчук, голос якого й досі впізнаваний на Житомищині, книгами якого так само зачитуються, а професійний досвід ставлять в приклад студентам, міг би відзначити 50-річний ювілей. Натомість його ж свято колеги, рідні та друзі відзначили у тісному колі як вечір памяті Василя Остапчука в ЖДУ ім.І.Ф ранка. Розповісти про те, яким його знали і пам’ятають дотепер прийшли представники влади, з якими він неодноразово влаштовував інтерв’ю, друзі, з якими ділився досвідом і жартами, дружина, студенти та викладачі кафедри редагування та основ журналістики.

Захід не випадково провели в цьому університеті, адже саме за ініціативи кафедри напередодні були створені диски із численними записами радіоефірів Василя Остапчука, а також дослідницькими матеріалами та публікаціями. Так само тут з 2007 року студентам філології та журналістики вручають іменні стипендії ім.В. Остапчука, а студентсько-інформаційний центр вузу носить його імя.
За життя Василь Остапчук навіть встиг 6 місяців попрацювати викладачем на кафедрі і сьогодні в студентській лабораторії є окрема поличка, де зберігаються його книги, деякі особисті речі, які він використовував у роботі.

Як наголосила його дружина Ірина Остапчук, її чоловік завжди міг бачити те, що їй так само журналісту бачити не вдавалося. Він був оптимістом по життю і навіть, коли якось повернувся з лікарні після недуги, уже в перший день написав фейлетон.

Власне, жартуючи Василь Остапчук повсякчас розповідав про різні моменти свого життя, а його радіогерой дід Панько став всенародним улюбленцем.
Остапчук займався журналістською діяльністю все життя, їздив по селах та районах в пошуках справжніх людських історій. Його серце раптово перестало битися прямо на робочому місці.
Одним з останніх Остапчука бачив його друг, нині начальник управління культури ц туризму облдержадміністрації Юрій Градовський. Розповідає, що часто спілкувався з ним і називав «дядьо радіо». Впевнений, що робота Остапчука як універсального журналіста неоціненна.
Деякі із записів журналіста присутні на заході «Простір Василя Остапчука» змогли почути в оригінальному виконанні, в більшій мірі вони зібрані на диску, але й то не всі.

Як розповів заступник голови облдержадміністрації Віктор Болюрко напередодні було вирішено видати тиражем 1000 примірників за державний бюджет книгу Остачука «Розповіді діда Панька». Крім цього прозвучала пропозиція видати у твердій палітурці загалом усі твори Остапчука, адже поки вони розкидані по маленьких книжечках, які виходили ще за життя журналіста. До речі, одну з них Остапчук не встиг побачити, коли її тільки-но забрав з друку Віктор Васильчук, йому якраз сповістили трагічну звістку.
В минулому студентка, яка першою отримала іменну стипендію, а тепер журналістка Катерина Бистрицька теж жалкує, що не мала нагоди бути знайомою з Остапчуком особисто, але досліджувала його діяльність, слухаючи записи, перечитуючи книги та архівні нотатки у блокноті, спілкуючись з рідними. Вона так само переконана, що людина про яку знають за межами Житомирщини, і яка настільки вплинула на розвиток сучасної журналістики потрібно пам’ятати завжди.