Житомиряни не бояться одружуватися у високосний рік

Уже протягом січня високосного 2012 року в Житомирі взяли шлюб 67 пар молодят. Як свідчить опитування, яке провели журналісти "20 хвилин", більшість з них взагалі не зважають на один зайвий календарний день і готові навести приклад міцної родини знайомих, що так само одружилися у високосний.

Народне повір’я говорить: не можна одружуватись і вінчатись у високосному році, бо шлюб розпадеться швидко, молодята зраджуватимуть одне одному, або ж хтось із них рано овдовіє. Спробуємо розібратися, чи мають такі прикмети реальне підґрунтя, і чи поділяють цю думку житомиряни.
Статистика, як-то кажуть, — річ вперта, тому для початку порівняємо кількість одружень у високосному 2008 році та в 2011 — останньому напередодні «ризикованого» 2012-го.

— У 2011 році в Житомирі було зареєстровано 2710 шлюбів, а 2008-го — на 384 менше, тобто одружилися 2326 пар, — говорить Олена Бистрицька, начальник відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції.

Такі факти наводять на думку, що чимало житомирян вирішили не випробовувати долю. Дехто зізнається, що не одружувався б минулого року, але ж попереду був такий несприятливий 2012-й.
Провівши власне опитування серед мешканців міста, переконалась: у правдивість повір’їв про високосний рік житомиряни вірять мало. Нещодавно у парку імені Ю. Гагаріна зустріла приємну енергійну жінку Катерину, яка поділилася своїми міркуваннями з цього приводу.
— Я вийшла заміж у високосному році, і вже 36 років ми з чоловіком, Миколою, щасливо живемо у шлюбі. Працюю інженером з підготовки кадрів, чоловік мій займає керівну посаду. Тож прикмети про невдалий високосний рік — то все забобони, - запевнила вона.
Щодо церковних канонів, то вони не забороняють одруження та вінчання у високосні роки. Молодят не вінчають лише під час постів, великих релігійних свят, на Великодньому тижні, а також по вівторках, четвергах і суботах.
Звичайно, одружуватися чи ні у високосному році — обирати тільки вам. Кожен сам коваль свого щастя, але пов’язувати його лише із одним «зайвим» днем у календарі, мабуть, не варто.

 
Трохи історії
Раніше в Україні раз на чотири роки свати до нареченої в дім не ходили, але вінчань через це не меншало. Чому? Все просто — у високосний рік свати йшли до нареченого — дівчина сама вибирала майбутнього чоловіка. Відмовити їй означало накликати величезну біду на всю родину. То, можливо, звідси такий страх перед «дівочим» роком?
Старші люди розповідають, що віра в несприятливі високосні роки, роки вдови та вдівця, очевидно, пов’язана з часами воєн, стихійних лих, спогади про які глибоко вкоренилися в людській пам’яті. Хоч офіційного підтвердження цьому немає.
У ряді європейських країн є один-єдиний день — 29 лютого, коли дівчина може сама запропонувати одруження, і жених не сміє їй відмовити. 

Юлія Базильчук