Хлопцю дали п'ять років за згвалтування Саші Скоробогатової

Більше року тому ця тендітна 18-річна дівчина відверто заявила, що її жорстоко згвалтували. Ця справа, що набула розголосу майже одночасно зі справою Оксани Макар, гриміла по всій Україні. Своїм прикладом Саша показала, що в умовах необ’єктивного розслідування можна добитися правди.

- Вирок суду мене приголомшив - Івана Слюсаренка засуджено до п’яти років позбавлення волі...  За 12 місяців, поки йшов розгляд справи, мені довелося пережити справжнє “пекло”. Але я довела, що з цим можна боротися, - розповідає Саша Скоробогатова.

Гвалтівник вірив, що жертва мовчатиме

Минулого літа 18-річну Олександру Скоробогатову, як розповідає дівчина, згвалтував студент Вінницького педуніверситету Іван Слюсаренко. Сталося це в селі Очеретня Погребищенського району. Дівчина приїхала з Києва погостювати до бабусі. Місцеві подруги, яких Саша знає з дитинства, запросили дівчину посидіти у кафе. Того ж вечора сусід Ваня викликався провести Олександру додому. По дорозі завернув до тракторного стану. Саме там, за словами дівчини, він її згвалтував, залишивши чимало синців на тілі.

Відео дня

- Що я пережила у ті хвилини, важко описати: розпач, біль, пекучий сором... Мати побачила мій одяг - брудний, у крові, і все зрозуміла. Ми відразу ж пішли до міліції. Я вирішила йти до кінця і відверто говорити всю правду.

Дівчина вірила, що за таких беззаперечних доказів гвалтівника неодмінно притягнуть до відповідальності.

- Але в той вечір мені геть заяву не дозволяли написати, - розповідає Олександра. 

Мати Оксана: “Слідчий знущався над дочкою”

Все, що відбувалося “після”, нагадує суцільний театр абсурду, дійство якого було покликане “відмазати” гвалтівника. Дівчина давала свідчення, які записувались, а потім, за її ж словами, самовільно перероблялися та доповнювалися слідчим Качинським.

Мати дівчини, Оксана, згадує ті події з жахом.

-  Дочка, хоча й перебувала в шоковому стані,  мужньо відповідала на всі запитання слідчого, - каже Оксана. -  Він же розмовляв з нею, як з непотребом. Тиснув, перебивав, гаркав “та відповідай же!”, в грубій формі ставив інтимні запитання. Хіба так розмовляють з дівчиною, яку щойно згвалтували? Вона до того ж була ще й цнотливою... Яка професійна етика, яке елементарне людське ставлення?

Як розповідає пані Оксана, з кожною хвилиною вони втрачали надію отримати допомогу від міліції. Хотіли написати заяву, та від них лише відмахувалися. Мовляв, потім напишете, ще встигнете. Врешті-решт, усупереч ст. 97 КПК України, справу було порушено за фактом, а не відносно особи. Це при тому, що на момент порушення справи особу гвалтівника було вже достовірно встановлено. Зокрема, і з його пояснень.

Висновок судмедексперта підтвердив, що дівчина говорила правду і її згвалтували. Мова йшла про порушення кримінальної справи за двома статтями: 152 та 153 ККУ (згвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом). На тілі дівчини зафіксували чисельні синці, сліди від утримування.

Саша каже, що наступного дня після експертизи до неї завітав і сам Слюсаренко.

- Він погрожував мені розправою, вимагав забрати заяву, - каже дівчина.

Олександра, ще не оговтавшись від попередніх подій, злякалася і викликала міліцію. Проте і цей факт залишився поза увагою слідчого.

Все змінилося, коли справою Скоробогатової зайнялася київський адвокат Євгенія Закревська. До того ж, питання правомірності дій слідчих висвітлювали засоби масової інформації. Завдяки мужності самої Саші, наполегливості адвоката та участі преси справа набула гучного резонансу. Як результат - слідчого Олександра Качинського відсторонили від справи. Більше того, адвокат дівчини подала заяву про злочин. Підробка протоколів, знищення фотографій, направлення на експертизу "лівого" одягу замість одягу, в якому обвинувачений вірогідно гвалтував дівчину – це ще не повний перелік того, що можна інкримінувати як службові злочини. Мати Саші каже, що вже перші дії слідчих показали їхнє справжнє ставлення до цієї справи.

- Дочка дуже точно описала одяг, який був на Слюсаренку в момент скоєння злочину. А на експертизу слідчі вилучили зовсім інші речі, на яких (хто б здивувався?) не знайшли ніяких слідів. Ми з Сашою бачили, як Ваня щось швидко шепотів матері, коли ми зі слідчими збиралися їхати на вилучення одягу. І до нашого приїзду мати підготувала чистий одяг сина.

Оберігали від публічності

Ваня Слюсаренко злякався, що хтось може дізнатися подробиці його “інтимного життя”. І вимагав закритого розгляду справи. Суд пішов йому назустріч.

Іронія долі - 18-річна потерпіла Саша, яка ледь має кілограмів 45 ваги, не побоялася привселюдно заявити про той жах, який вона пережила, вказати на гвалтівника. А майбутній педагог, дорослий чоловік з рум’янцем на всю щоку, елементарно здрейфив.

Суддя Погребищенського районного суду Бойчук Олександр Григорович, пішов назустріч Вані, і слухання справи відбувалося в закритих засіданнях.

Небажання ділитися подробицями інтимного життя не завадило обвинувачуваному ходити по селі з гордо піднятою головою та вихвалятися, що “йому нічого не буде”. Більше того, під час розгляду справи Івана раптово вражали різноманітні хвороби. Як то, з нирковими коліками його начебто забрала швидка допомога. А наступного дня, як розповідає мати Саші зі слів односельчан, “хворого” бачили в кафе. Він спокійно насолоджувався пивом.

- Він надав судді довідки з лікарні, ніби серйозно хворіє і приймає безліч ліків, тому на слухання з’явитися не може. А ще через три дні я особисто бачила його в селі. В тому ж таки генделику, - розповідає пані Оксана. - Поведінка Вані, його самовпевненість нас з дочкою дуже турбувала. Ми майже втратили надію добитися справедливості. Думали, він заплатив кому треба і тепер знає те, що нам невідомо. А якось Слюсаренко навіть нахабно і по-панібратськи підморгував мені в суді.

Як люди від Скоробогатових “морозились”

Для Саші то були нелегкі часи. Люди в селі не просто перешіптувались, а відверто називали її повією. Це при тому, що за їхнім односельчанином Слюсаренком закріпилася неоднозначна репутація.

Мати Оксана розповідає, що він увже якось познущався над дівчиною з села. За що її батько по-чоловічому поговорив з Іваном і навіть натовк йому пику.

Але позиція “моя хата скраю” спрацювала на всі сто. Відразу ж на наступний день з’явилася версія, за якою Саша була п’яна “вдрабадан” і все сталося з її згоди. Подругам дівчини (в тому числі тим, які зайшли за Сашею додому того вечора) батьки строго-настрого заборонили зізнаватись у тому, що вони взагалі знайомі. Так дівчина залишилась вдвох з мамою.

Вирок оголошували у закритому засіданні

30 липня цього року по справі про звалтування Саші Скоробогатової у Погребищенському районному суді оголошувався вирок. Журналіст RIA, прихопивши паспорт громадянки України, поїхала до Погребища. І яким же було здивування журналістки, коли її спроба потрапити на оголошення вироку не увінчалась успіхом. Двері до зали судових засідань гучно гримнули і закрилися прямо перед її носом. Секретар судді, пані Людмила, кинула через плече: “Вирок будуть оголошувати закрито”. Жінка метушилась і, проходячи повз журналістку, вдавала, що не бачить її і не чує. Пояснювати таку ситуацію ніхто не рвався, тож довелося чекати на пана суддю просто під залою засідань.

Олександр Григорович Бойчук, суддя Погребищенського райсуду, вже безпосередньо перед залою засідань пояснив журналістці, що має відповідну ухвалу про оголошення вироку в закритому засіданні: обвинувачуваний попросив закритого засідання, так як не хотів розголошувати подробиці того ж таки “інтимного життя”.

Що тут вдієш. Довелося журналістці майже годину вивчати малюнок на зачинених дверях. Обвинувачений Іван Слюсаренко з зали засідань вийшов мовчазний та похмурий. Глянув з-під лоба, схрестив руки на грудях і сказав, що спілкуватися і тим паче розповідати про вирок не хоче. Але подаватиме апеляцію. Вироком 22-річний Ваня незадоволений. Запалив цигарку і поволі побрів вулицею, опустивши плечі та схиливши голову.

Згодом під час телефонної розмови з мамою Саші Скоробогатової з’ясувалося, яким саме був вирок суду першої інстанції. Жінка розповіла, що Слюсаренка засудили до п’яти років ув’язнення та призначили 30 тис. грн відшкодування моральної шкоди. Його притягнули до відповідальності за 2-ма статтями: 152 та 153 ККУ. Але вирок ще не набрав юридичної сили - попереду апеляція. Тому Івана й не взяли під арешт, обмежилися підпискою про невиїзд.

Саша Скоробогатова: “Не вірю, що всі чоловіки - покидьки”

А ще за два дні журналістці RIA вдалося зустрітися та поспілкуватися з Сашею та її мамою. Вони приїхали до Погребища забрати вирок суду. Звідти стомлені, але щасливі, направились до Вінниці.

Невисокого зросту, худорлява, без натяку на косметику на обличчі Саша в свої 19 справляє враження 15-річної дівчини. Говорить спокійно та виважено, дивлячись у вічі. Залишається тільки дивуватися, як у такої тендітної дівчини вистачило духу та мужності не зламатися і боротися за справедливість. Це не кожному дорослому під силу.

- Я тільки зараз усвідомила, в якому страшному нервовому напруженні перебувала весь цей час. Тепер відчуваю значне полегшення - злочинець буде покараний. Сподіваюсь, що коли вирок вступить у силу, його буде ізольовано, і від того мені спокійніше на душі. Хто зна, чого іще він міг би накоїти...

Саша закінчила перший курс університету культури в Києві. Дівчина поволі оговтується і каже, що житиме далі. Ні з ким не зустрічається, так як не готова до будь-яких стосунків. Дивом зберегла віру в порядність чоловіків, в майбутньому мріє про міцну сім’ю.

- Мені трапився один покидьок. Але я не вірю, що всі чоловіки такі. Дівчатам, які пережили те, що і я, хочу сказати: боротися за справедливість - варто. Захистити себе - можливо. А покарати негідників - життєво необхідно. 

Тетяна Монтян про закритість процесу

- Ви лише вдумайтеся в цинізм ситуації, - пише у своєму блозі відома правозахисниця, адвокат Тетяна Монтян. -  Тендітній дівчинці вистачило мужності на розголос такої неприємної і болючої для неї справи, на відкритий судовий процес і обговорення проблеми, щоб показати, що з цим можна боротися, щоб убезпечити інших жінок і дівчат від насильства. Витягнути на світло це гидотне кодло для збільшення шансів на його знищення. А наша найсправедливіша судова система вкупі із державним обвинуваченням, метою якого наче і є доведення вини Слюсаренка на підставі вже проведеного «всебічного і повного» розслідування і затвердженого обвинувального висновку, бояться розголосу як вогню! Бояться так само, як і сам обвинувачений! І положення КПК, яке покликане захистити не таких мужніх, як Саша, жертв згвалтувань, обертають за прямо-таки оруелівським “принципом двоємислія” на захист гвалтівників від «розголошення подробиць їхнього інтимного життя». Авжеж, під “інтимними подробицями” розуміється саме згвалтування. Така собі інтимна дрібничка... Це на голову не налазить, чи не так?!

Справою Скоробогатової займався Дмитро Гройсман

Одним із перших, хто звернув увагу на справу Олександри Скоробогатової, був Дмитро Гройсман. Справа про згвалтування 18-річної дівчини закінчилася винесенням вироку на користь потерпілої саме завдяки участі вінницького правозахисника, київського адвоката Євгенії Закревської та Тетяни Монтян. Як розповідає матір Олександри, Оксана, вона ще встигла подякувати Дмитру під час телефонної розмови за два дні до його смерті.

- Коли суд першої інстанції виніс вирок про позбавлення Слюсаренка волі сроком на п’ять років, я згадала, що сказав Дмитро, як тільки ми познайомились. Що не можна здаватися і опускати руки. Ми с дочкою відчували його підтримку протягом всього часу, поки проводилося досудове слідство. І це дуже допомагало, адже ніхто не вірив, що злочинця буде покарано. Дмитро порадив нам чудового адвоката, Євгенію Закревську. Він постійно телефонував нам і цікавився ходом справи, давав поради. За великим рахунком, саме завдяки його участі ця справа набула гучного розголосу, і не тільки в пресі. Впевнена, що це вплинуло і на винесення справедливого вироку. Дмитро був чудовою людиною, справжньою. Звістка про його раптову смерть вразила нас з дочкою до глибини душі. Ми гірко сумуємо...

{photo_gallery id=286|}

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.