За версією істориків, у психлікарні ім. Ющенка перед завершенням будівництва «Вервольфу» жив сам Адольф Гітлер

> Під час Першої світової війни діяльність лікарні була дезорганізована - на 1000 хворих працювало лише три ординатори. Напередодні Жовтневої революції лікарня була вкрай занедбана, невпинно зростала смертність серед пацієнтів. В умовах громадянської війни більшу частину лікарні перетворили на казарму. В 1919 р. спалахнула азіатська холера, поширився висипний тиф. Серед хворих летальність досягла 45,0%. Вимирання хворих продовжувалося до 1922 року. За часів німецької окупації (1941-1944 pр.) хворі були піддані жорстоким тортурам, продовжувалося їхнє систематичне вимирання; фізично знищили 1500 хворих, а приміщення лікарні перетворили на офіцерський клуб. 

- Офіційно я ніде не бачив ніяких документів, фотографій і взагалі будь-яких підтверджень того, що Гітлер жив у приміщенні психіатричної лікарні, - каже дослідник вінницької історії Влад Барка. - Хоча багато істориків, як і я, вважають, що дійсно жив. Все логічно, коли будували «Вервольф», Гітлер жив десь поблизу Вінниці. Чому б і не використати це приміщення - для цього достатньо було б очистити будівлю, підготувати, зробити ремонт. Кращих умов годі й придумати. Гітлер завжди селився поблизу хвойного лісу, де прекрасне повітря. А ще тут скелястий красивий берег річки, по якій зручно переправлятися до ставки (13 кілометрів по маршруту, яким зараз курсує катер). 

Перебувати на території психлікарні було безпечно, вся Вінниця була оточена потрійним ланцюжком німецьких військ, через який жоден партизан не прорвався б. Історик вважає, що у лікарні мешкали і люди з оточення Гітлера, і солдати. Адже головна версія – лікарню німці використовували як клуб. 

- Незрозуміло, навіщо він потім перебрався у ставку з цього затишного і безпечного місця, - каже дослідник. - Жив Гітлер у психлікарні десь узимку, напевно, в кінці 1941 і, може, на початку 1942 року. За терміном – лише місяць, поки завершували будівництво ставки. Тут можна тільки гадати, бо матеріали були засекречені, і досі підтверджень немає. 

{photo_gallery id=417|}

Після звільнення Поділля від німецьких окупантів почалася відбудова корпусів з руїн і попелу, поступово збільшувалась кількість співробітників, зростав ліжковий фонд. У 1958 році побудовано 2,5 км трамвайної лінії від вул. Пирогова до лікарні ім. Ющенка. У 80-х ліжковий фонд лікарні зріс до 2200 ліжок, функціонувало 26 відділень. До речі, цікавим є той факт, що саме тут з 60-х років працював легендарний психотерапевт, заслужений гіпнотизер та екстрасенс СССР А. М. Кашпіровський.

За час існування лікарні в її стінах працювало багато відомих лікарів. З 1897 по 1900 рік, почавши молодшим ординатором, працював перший український психіатр-академік Олександр Іванович Ющенко, його книга «Суть душевних болезней и биохимичное иследование их» (1911) була одним із перших досліджень у Європі на цю тему. З 1936 р. лікарня носить його ім’я.

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.