Жінка мала б зацікавити лікарів, геронтологів. Бо жодна з їхніх порад, як людині продовжити довголіття, не вписується в те, як жила Ганна Наконечна. Лікарі радять усім нам гарно харчуватися, не перетруджуватися, відпочивати, дотримуватися розпорядку дня, мовляв, все це стане фундаментом для продовження років на білому світі. Наголошують, що добре було б, щоб батьки були довгожителями.
Але 110-річна Ганна Наконечна не мала можливості дотримуватися жодного з цих правил. Ні її батько, який помер, коли дівчинка була малою, ні мама, не передали дочці гени довгожителів, бо самі не були такими. Харчувалася вона, як каже, тим, що Бог пошле. Ледве вижила у роки двох голодовок, які випали на її долю. Все життя важко працювала. Жодного разу не була ні на курортах, ні в санаторіях. Взагалі не виїжджала з рідного села Павлівка, що в Калинівському районі.
-Що мене тримає так довго на білому світі? – каже старенька. – Мабуть, велика цікавість до всього, що відбувається навколо. Я можу розповісти вам про кожен прожитий день свого життя. Очі бачать погано, слух теж не дуже, але пам'ять воскрешає все, як на екрані телевізора.
Бабуся проживає разом з дочкою, її дітьми, правнуком. Правнук Дмитро навчається у Вінниці в медичному університеті. Хлопець взяв за правило після повернення із занять заходити до бабусі і задовольнити її цікавість тим, що робив в університеті, і що робиться у Вінниці та світі. Нині на канікулах у нього більше часу для спілкування з бабусею. У довгожительки дев’ять внуків, 15 правнуків і шість праправнуків.
У паспорті Ганни Семенівни записано тільки місяць і рік народження – липень 1903-го. День своїх іменин вона вибрала сама – 15 липня. Паспорт ще радянських часів. Обмінювати не стала. Для чого? На виборах їй дозволяють голосувати за старим паспортом. Голосування для неї святе діло. Якщо у першій половині дня не приїжджають з дільниці, рідні вже обривають телефони організаторам виборів. Бабуся не дає спокою.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 20 від 15 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous