Геній Андрій Слюсарчук подав до суду за те, що його викрили

«Це мені дуже дало по мозгам», - каже Андрій Слюсарчук. Генія з Вінниці звинувачують в шахрайстві - за це він подав позов до суду.

Андрій Слюсарчук відмовляється коментувати статті про розслідування, що проводить видання «Експрес». Журналісти з’ясовують справжню біографію псевдопрофесора. В свою чергу Андрій Слюсарчук подав на газету до суду. Каже, всі ці публікації - замовлення.

Починаючи з 2011 року в українських та зарубіжних засобах масової інформації дедалі частіше з'являються статті, в яких піддаються сумніву феноменальні здібності Андрія Слюсарчука. Він називає себе вченим та нейрохірургом, професором та людиною, яка отримує державну фінансову підтримку за дорученням президента Віктора Януковича.

За різними даним Андрій Слюсарчук народився у Вінниці або у Житомирі, батьки так званого генія були лікарями та загинули у автокатастрофі. У 18 років він закінчив Московський медичний університет, захистив інтернатуру з нейрохірургії та довгий час працював у Москві. Також є дані про закінчення ним Вінницького медичного університету імені Пирогова.

Всеукраїнська газета «Експрес» (№120 (6017) 27.10-3.11 2011) викриває справжню біографію Слюсарчука, називаючи його живим втіленням Остапа Бендера.

Журналісти газети встановили, що Слюсарчук навчався у селі Гришкiвцi, Бердичівського району Житомирської області та училищі Козятину. Московський медуніверситет надав довідку редакції видання про те, що Андрій Слюсарчук у них не навчався. В журналі реєстрації дипломів прізвище Слюсарчука відсутнє. Але міліція та прокуратура кількох обласних центрів заперечує, що диплом - підробка.

До речі, відповіддю від головного управління вінницького обласного відділку міліції на офіційний запит від газети «RIA», з доданим до нього розслідуванням журналістів «Експресу» повідомляється, що «в області Слюсарчук А. Т. у карному розшуку міліції не проходив. Громадяни не заявляли на шахрайські дії, неправильне лікування, вимагання тощо».

Та ми знайшли свідка з Козятина, Ларису Кривошею, яка пам’ятає Слюсарчука після його навчання в Козятинському вищому професiйному училищі залiзничникiв.

- Він був в училищі після закінчення, навіть проводив сеанс гіпнозу в актовому залі і виглядав вже тоді цілком респектабельно, - каже Лариса. - А це було роки два після навчання. Він мені розповідав тоді, що навчається у Кашпіровського і хвалився подарунком - калькулятором на сонячних батарейках.

3 травня 2011 року у Вінниці проти Андрія Слюсарчука зіграв майстер з шахів Володимир Вусатюк, тренер шостої дитячо-юнацької спортивної школи. Зустріч була організована з ініціативи екс-губернатора Вінничини Олександра Домбровського. Двохгодинний матч проходив за присутності журналістів, тренерів і вихованців школи і завершився перемогою Андрія Слюсарчука.

- Десь на 32 ході я відчував, що партія мною прогнана, - каже Володимир Вусатюк. - Під час матчу ніяких навушників чи інших підозрілих приладів я не помітив. Та я навіть і не збирався цього робити, адже був зосередчений на самому процесі гри. За гру Слюсарчука можу сказати, що він грав дуже добре, хоча не найкращим чином розіграв дебют. А от після моєї сумнівної жертви фігури, він зробив всі дуже чіткі ходи. Якісь припущення чи висновки я робити не буду.

Та журналісти «Експресу» переконують: сфальсифікувати подібну гру може і дитина, завдяки навушникам. Навiть студент знає, що за 2080 гривень можна купити чудовий сучасний мiкронавушник завдовжки лише шість мiлiметрiв, який можна вмонтувати у слуховий канал, що робить його узагалi непомiтним. А далi - справа майстерностi. На виступі у Вінниці неподалiк вiд Слюсарчука перебував помiчник iз комп'ютером. Як працює функцiя розпiзнавання мови, за браком мiсця, не будемо пояснювати.

Та все це сам професор Слюсарчук заперечує. Нам вдалось поговорити з ним телефоном.

- Я не даю коментарів. Я подав позов до суду на газету «Експрес». Зараз йде слідство і будь-які коментарі з мого боку можуть мені ж нашкодити. Всі ці публікації бредові, це замовлення. Проте виправдовуватись я не збираюсь. Якщо я винен - мене притягнуть до відповідальності. Через два-три тижні ми будемо виходити на пряму конфронтацію, тоді я зможу сказати більше. В мене з’явилось багато знайомих, однокласників, одногрупників, пацієнтів, яких я в житті не бачив. Це все брєд сумашедшего. Ця ситуація мене дуже образила. Хоча по мозгам дала дуже сильно. Мені це неприємно. Я буду журналістів боятись, і тепер, вибачте за відвертість, я розумію чому Гонгадзе відрізали голову.