Цими днями Управління Служби безпеки України в області порушило проти нього кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж, що призвело до втрати і підробки інформації) та ч. 1 ст. 185 (крадіжка) ККУ. Метод відбирання чужих грошей студент вибрав досить простий, такий, що не потребує великих хакерських умінь і навичок.
Восени минулого року він закинув в Інтернет оголошення про працевлаштування в американській компанії. Певна річ, що ніякої згаданої компанії не існує, і ніхто нікого влаштовувати на роботу за океаном не збирався. Кандидатам натомість пропонувалося заповнити анкету, в якій серед іншого треба було вказати реквізити платіжної картки, повідомляють у прес-групі УСБУ області. Далі, як кажуть, справа техніки.
Хлопець зайшов на сайт магазину мобільного зв’язку, звідки поповнив рахунок власного мобільного телефону через Інтернет із допомогою чужої картки. Зробити це, між іншим, дуже просто. Ніякої конфіденційної інформації, відомої лише власникові картки, вводити не потрібно. Для експерименту автор матеріалу поповнила через Інтернет власний мобільний рахунок (із допомогою своєї ж пластикової картки). Зробити це виявилося вельми просто. От і студент розбагатів на тисячу гривень на розмови. За рахунок невідомої йому жінки-„спонсора”. Щоправда, не з першої спроби. А одразу після наступної – вдалої - до хлопця завітали співробітники спецслужб, зекономивши тим самим кошти наївних клієнтів, що спокусилися на роботу в Штатах і вказали реквізити платіжної картки.
За інкриміновані 20-річному студентові вузу злочини йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років.
Між тим, проблема електронного захисту банківських рахунків останнім часом стає усе більш гострою. Починаючи від такого простого знімання грошей із рахунку до незаконних переведень великих сум коштів на інші рахунки та махінацій із банкоматами. У зв’язку з цим УСБУ України в області звертається до громадян із проханням повідомляти про відомі їм факти з метою попередження можливих протиправних дій за телефоном довіри 35-16-62 чи за адресою: вул. Грушевського, 27.
Коментарі експертів
Сергій Безкревний, начальник відділу інформаційних технологій банку "Київська Русь"
- Я думаю, що на 99,9% банки та їх клієнти застраховані від подібних випадків. Як на мене, головна причина певних махінацій часто криється не ззовні, а всередині банку, серед його теперішніх чи колишніх працівників. Хоча я не знаю ситуацію повністю, тому щось стверджувати важко. Можливо, це було зроблено через сайт мобільного провайдера чи інтернет-магазину, можливо, зловмисник стояв у когось за спиною.
Леонід Тимчук, директор Вінницької філії банку "Хрещатик"
- Це питання безпеки самого банку і наскільки він готовий захищати своїх клієнтів. Єдине, що можу сказати, такі випадки у Вінниці непоодинокі. Інше питання, що максимальна сума, яку зловмисник міг зняти в такий спосіб, - це 100 доларів. Для того, аби зняти більше, йому була б потрібна додаткова інформація або ж інші операції.
У нашому банку таких випадків не було. Згідно з нашими правилами, отримати послугу роботи зі своїм рахунком в Інтернеті клієнт може лише після його звернення. Тобто ця послуга не є масовою. Підписуючись на неї, людина погоджується з тим, що банк знімає із себе контроль за станом рахунку. Якщо клієнт раптом стане жертвою махінацій, він не матиме претензій до банку, і з нього знімається відповідальність. Погоджуватися чи ні з таким ризиком - справа індивідуальна.
Ольга МАЛІЦЬКА
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер