За 111 днів пробігли узбережжя Австралії Дмитро та Наталія Легонькові. Брат і сестра – спортсмени-бігуни, мешкають вони в Бережанах. Участь у подібних акціях вони беруть не вперше. Цього ж разу вирішили взяти участь, бо забіг проходив у Австралії, де вони ще ніколи не мандрували. Вони були єдиними українцями, які взяли участь в пробігу навколо Австралії.
Зустрілися спортсмени із кореспондентами “20 хвилин” у п’ятницю, 22 серпня, при вході у драмтеатр. На зустріч Наталія з Дмитром прийшли у футболках із символікою пробігу, в спортивних сонячних окулярах та взуті у кросівки. Питаємо, чи бігали вони в такому ж вигляді.
- Можна сказати, що саме так і бігали, - посміхається Наталія. – Хіба вечорами одягали куртки, бо було холодно, а в спеку перевдягалися у відкриті майки.
Загальна довжина дистанції - 15 тисяч кілометрів. Акція “Пробіг заради гармонії” стартувала 27 квітня в місті Брісбен і закінчилася у тому ж місті 15 серпня, каже Дмитро Легоньков (23).
– Найбільша відстань, яку ми командно подолали в день, була 350 кілометрів, а переважно долали по 250-300 км. Кожен біг 5-7 кілометрів, а потім ми мінялися. Взагалі нас в команді було 18 чоловік з різних країн світу, з яких п’ятеро – дівчата. Як символ гармонії та миру ми передавали одне одному факел.
До Сіднея летіли з пересадками
В таких акціях брат із сестрою, які самі є спортсменами-бігунами, беруть участь вже не вперше. Започаткував їх індійський спортсмен і митець Шрі Чінмой.
- Ми з братом народилися в Казахстані, - розповідає Наталія Легонькова (25). – Наш батько був звідти, а мама – уродженка Бережан. То після смерті батька ми й переїхали на Тернопільщину. Отак з 1998 року ми й живемо в Бережанах. І десь в 13 років вперше побачила плакат із зображенням Шрі Чінмоя. То було ще в Казахстані. Такі плакати закликали брати участь в забігах заради об’єднання всіх націй світу. Відтоді я й вирішила взяти участь в отаких-от забігах. Спочатку вони були по країнах колишнього Радянського Союзу, а потім вже й у Європі. А через кілька років до мене приєднався й брат.
Бігти було не так важко, як дістатися до самого старту акції, жартують Легонькові.
- Спочатку ми добиралися потягом до Києва, - каже Дмитро Легоньков. – Після цього літаком до Лондона. Звідти знову ж таки літаком до Бангока, тоді в Сідней і аж звідти ми поїхали до Брісбена, де й мав розпочинатися забіг. Причина таких перельотів у тому, що з України ми єдині брали участь, решта ж учасників збиралася в Лондоні. Крім того, щоб вилетіти з Києва до Сіднея, треба назбирати певну кількість пасажирів. А її не було.
Давали на морозиво
Ночували бігуни у спеціальних кемпінгових містечках.
- В Австралії є багато людей, які все своє життя подорожують і живуть у наметах, - каже Наталія Легонькова. - Для них в цій країні є такі-от містечка. Ми ночували саме в них. Крім цього, нам виділили чотири автомобілі, які возили нам продукти та воду, бо ж бігти із харчами за плечима і незручно, і важко, та й псуються вони під час спеки.
Люди, які зустрічалися учасникам акції, часто дивувалися, що ті біжать не заради збору якихось коштів. І часто старалися хоч чимось допомогти.
- Найчастіше давали нам фрукти “на дорогу”, - згадує Дмитро Легоньков. – Деякі навіть пропонували гроші. Але ми брали вкрай рідко. Хіба тоді, коли давали нам їх на морозиво. То й купували одразу ж перед очима наших благодійників.
“Кенгуру бігали, як в нас собаки”
Під час пробігу найбільше хотілося побачити крокодилів, діляться враженнями Легонькові.
- І от бігла я раз мостом через річку, назви не пам’ятаю, - згадує Наталія. - А біля води стоїть знак “Небезпека”. Дивлюся, а на березі лежить крокодил. Так цікаво було побачити цю тварину в її природних умовах життя.
Акція дала змогу побачити не лише живих крокодилів, а й коал та кенгуру. Останні зустрічалися бігунам чи не щодня.
- Там, знаєте, кенгуру бігають, як в нас собаки, - жартує Наталія. – Їх дуже багато. І часто бувало, що в нас на очах вони потрапляють під колеса автомобілів. Дуже шкода тих тварин.
Загалом же в Австралії на бігунів чекало багато небезпек. В північно-західній її частині живе дуже багато крокодилів, а на півдні води Тихого океану аж кишать акули.
- То нам не радили заходити далеко від берега, і в річках теж застерігали не купатися, бо крокодили могли напасти, - посміхається Наталія.
Пробіжиш 20 кілометрів – візьмуть
Участь в таких акціях може взяти будь-хто, розповіла Наталія Легонькова. Але для цього потрібно пройти кілька випробувань.
- По-перше, людина має бути фізично здоровою і мати відповідну довідку від лікарів, - каже Наталія. – Одним із випробувань є фізична витривалість. Так, той, хто пробіжить 20 кілометрів, може взяти участь у пробігу. Крім цього, необхідно знати англійську мову, бо інакше ви не зможете спілкуватися з учасниками та з місцевими мешканцями.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер