Лікар акушер-гінеколог перестала робити аборти, зрозумівши, що є співучасницею дітовбивства

Вже після свого першого аборту, зробленого ще в інституті, лікар акушер-гінеколог Світлана Ільясова почувалася недобре. Адже їй вдалося видалити плід із матки неушкодженим. Перед нею була не просто якась клітинка чи згусток крові, а справжня малесенька людина завдовжки 11 см. Тоді ще пані Світлана була далекою від Бога, проте якийсь внутрішній дискомфорт відчувала завжди, коли впродовж трьох років після закінчення інституту продовжувала робити аборти. Лише згодом вона зрозуміла, що є співучасницею дітовбивства. Відтоді стала великим борцем за життя. Більше ніколи не робила абортів, навіть коли їй пропонували за це чималі гроші.

 

 

Відео дня

Майбутні мами вбивають своїх ще ненароджених дітей, іноді навіть не задумуючись над тим, що роблять і які згодом будуть наслідки.

— Жінка має право вбити свою дитину в медичному закладі, - каже лікар акушер-гінеколог І категорії амбулаторно-клінічного відділення міської лікарні швидкої допомоги Світлана Ільясова. - Звичайно, це є начебто гуманно, бо дає право жінці робити вибір самій. Але чи буде здоровим суспільство, коли таким чином породжує зло вбивства? Задумаймось над цим.

Як, приклад, пані Світлана розповіла свою історію. Ще будучи студенткою 5 курсу, на занятті з практичної медицини вона зробила аборт жінці, яка була на 11-12 тижні вагітності. Плід, на превелике здивування усіх фахівців медицини, зокрема доцента кафедри акушерства і гінекології Олени Писанко, котра була куратором Світлани Ільясової, студентка видалила цілим і неушкодженим. Він поміщався на долоні, мав приблизно 11 см і відповідав даному терміну вагітності.

- Мене це дуже схвилювало і збентежило мій дух, - пригадує лікар. - Перед очима була мініатюрна людина. Доцент Писанко одразу взяла цей плід у формалін і спеціальну колбу для демонстрації всім студентам.

Хотіла показати плід жінці

Тоді ще мало хто задумувався над тим, що являє собою у філософському сенсі ця абортована дитина. А це смерть, це заперечення життя і суспільства в цілому.

- Мама пішла на вбивство цієї дитини, не подумавши про наслідки, - продовжує свою розповідь пані Ільясова. - Я хотіла показати їй абортоване немовля, але мене стримав жаль за ту жінку, адже в неї міг статися серйозний психічний зрив на все життя.

Молода студентка не могла знайти собі місця, їй було дуже кепсько на душі, хоч, на її думку, вона нічого поганого не зробила. Адже медицина дозволяє цей вид операції. При тому замовчується, яка це серйозна духовна проблема, що виливається на фізичний, моральний і духовний стан здоров’я всіх учасників цієї операції.

8 років матка є могилою

За останніми даними медицини, фантом смерті у матці, з якої видалили грубим способом дитину, розчленувавши її, зберігається упродовж 8 років.

- Подумати тільки – 8 років могили у матці, 8 років неспокійного життя, стресів, усіляких непорозумінь, особистої трагедії, особливо у сімейному житті та конфліктності у суспільстві, - підкреслює пані Ільясова. – І усе це є наслідком гріха дітовбивства.

У фільмі “Німий крик” чітко визначено розвиток плоду з першого дня зачаття, а свята церква вчить, що уже з моменту зачаття – це є душа людини, а отже, і маленька людина. Значить, її треба поважати і сприймати як нагороду від Бога, як плід кохання, як вищу насолоду материнства і достойності людини.

— Після першого аборту я робила цю операцію багатьом жінкам, вже будучи лікарем, – зізнається пані Світлана. - Я довго не усвідомлювала, що роблю. Лише тісніше спілкуючись із духовними наставниками, зрозуміла, що саме я робила протягом трьох років. Я була співучасником вбивства, тому і був у мене весь цей час неспокій, постійна тривога в душі, моральне переживання. Я не знала, звідки вони йшли, але все це – чужі аборти, чужа смерть, учасником котрої була я.

Відмовилась від ганебних операцій

— Коли пані Ільясова відмовилася від цих ганебних операцій, то відчула полегшення на душі.

— Як написано у книзі доктора Натансона, який зробив 60 тисяч абортів, я прийшла з великим каяттям до Бога у скоєних гріхах, - каже лікар акушер-гінеколог. - Зараз я великий борець за життя, відмовляю кожну жінку від аборту і пропагую ідеї цінності людського життя. Коли жінка відмовляється від аборту завдяки моїм довготривалим бесідам — це для мене велике щастя. Я відчуваю, що тоді виправляю помилки свого минулого.

Пані Світлана наголошує, що дуже хоче зупинити тих жінок, які стоять на порозі цієї великої помилки.

Аборт – це не вихід

Звичайно, медичний артифікаційний аборт, як можуть сказати жінки, – необхідний, щоб не було кримінальних абортів з усіма відповідними наслідками – смерть, зараження, сепсис, інвалідність. Але це не вихід із чорних задумів жінки-матері.

- Треба звертати увагу не на інтимні стосунки, а на людську гідність, на саме призначення людини, на привабливість кожної особи як богоподібної істоти, що в свою чергу відтворює задум Творця в своїй дитині, - зазначає лікар акушер-гінеколог.

Збираючи анамнез у своїх пацієнток, пані Ільясова щоразу констатує невтішний факт – залишилось дуже мало жінок, котрі не зробили жодного аборту в своєму житті. Ця сумна статистика відтворює жалюгідний стан демографічної ситуації в Україні.

“Ніколи не робіть цього”

Одна з пацієнток Світлани Ільясової пані Марія (ім’я змінене з етичних міркувань) зробила аборт понад 20 років тому. Тоді жінці було за тридцять. У неї вже була сім’я — чоловік і дві доньки. Коли ж завагітніла втретє, то через серйозні проблеми зі здоров’ям вирішила зробити аборт, оскільки боялася, що дитинка народиться хворою. Чоловік також погодився з її рішенням. Врешті вона таки це зробила.

• Тоді я всерйоз не задумувалася над наслідками, - каже пані Марія. - У той момент я вважала, що в мені перебуває не маленька людина, а просто згусток крові. Вже після аборту я зрозуміла, що зробила страшну помилку.

До цієї думки її підштовхнула картина, яка кинулася в очі, коли жінка вийшла з операційної. На одній частині полотна була зображена молода вагітна жінка в гарному платті, навкруги світило сонце, цвіли квіти. А на іншій частині — згорьована жінка в чорному платті, опале листя, чорне дерево, грім і блискавка.

• Як тільки я побачила ту картину, в мене виникло відчуття, що я згрішила, як Єва, - каже вона. - Тоді я зрозуміла, що вбила власну дитину. Якби побачила цю картину раніше, то аборту не зробила б, мене не мучило б відчуття провини, з яким я жила досить довго, аж доки не прийшла до Бога і не покаялася.

Пані Марія погодилась розповісти свою історію задля того, щоб застерегти інших жінок від абортів.

- Дівчата, які досягають зрілого віку, повинні знати, що аборт — це великий гріх, це смерть ще ненародженої людини, що негативно відбивається і на здоров’ї матері, - наголошує пані Марія. - Виходячи з власного гіркого досвіду, раджу жінкам ніколи не робити абортів.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.