Багато вінничан із розумним виглядом на робочому місті сидять у різних чатах. Спілкуються про все на світі, обмінюються корисною і не дуже інформацією, обговорюють якісь теми. В одному з чатів сиділа і Ольга Пономарьова. Щоправда уже не вінничанка - чотири роки дівчина мешкає у Петербурзі. Саме вона запропонувала ідею відвідання будинку дитини. На її запит з готовністю відповіли 350 людей. Та на зустріч прийшли тільки семеро. Всі вони знають один одного не тільки віртуально, завдяки Інтернету, але й товаришують у реальному житті.
Зустріла молодь на порозі Вінницького обласного спеціалізованого будинку дитини "Малютка" чергова медсестра Наталя. Дорогою вона розповіла, що зараз в одному крилі будинку проводиться ремонт, тому групи трохи ущільнені. У цьому році поміняли опалення, дітлахам тепленько. Всього тут виховуються 63 діток віком від одного місяця до п'яти років, а діти, що мають інвалідність - до семи років.
- Дітки, до вас прийшли гості, - за цими словами медпрацівника в бік дверей повернулися з десяток дитячих голівок. Малеча, з цікавістю поглядаючи, підійшла до гостей. Щоправда усі разом дорослі не могли зайти в групу, оскільки це суперечить санітарним вимогам, тому роздавали гостинці, не заходячи далеко в приміщення. Дітки з радістю розбирали м'які іграшки та кукурудзяні палички. Цукерки ж та сік віддали вихователям. Ними малята поласують після обіду.
У друзів вистачило гостинців на всіх. Останніх провідали найменших жителів будинку. В одній із груп живуть дітки від місячного віку. Тут посеред кімнати стоять великі дерев'яні манежі на високих ніжках. У них малеча може повзати (хто вже вміє), вчиться стояти, ходити. В одному з них стоять рядочком і посміхаються братик і сестричка Саша і Наташа. Вони з трьох місяців живуть у будинку.
- Подивіться, які вони у нас гарні. А які розумні, як швидко розвиваються! - каже медсестра Людмила Гембарук, беручи діток на руки.
У цій групі дев'ять діток. Є серед них Еля, Фаїна.
- Були у нас і Каріни, і Кармеліта. Поназивають так гарно, а потім відмовляються, - кажуть медпрацівники.
Але одне добре - відказничків можуть усиновити. Двійнятам це не світить, бо мама від них не відмовлялася. Але й сама доглянути їх та виховувати не спроможна.
- Навідуються до нас нечасто, - каже чергова медсестра. - Більше перед святами. Та є сім'ї, які провідують діток постійно.
Щоб принести гостинці для малят, необхідно зателефонувати в адміністрацію і попередити про це. Там розкажуть, коли це можна буде зробити. У будинку не відмовляться від памперсів, вологих серветок та засобів по догляду за дітьми (дитяче мило, шампунь, зубна паста).
Покидали будинок гості мовчки. Кожен про щось задумався.
- Неприємний у мене осад залишився. Стільки дітей без батьків. Багато з них серйозно хворі. Хорошого мало. Розумію, що те, що ми зробили - дуже небагато, але все, що могли, - поділився думками Володимир.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Гринчук Тарас
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous