Суд присяжних - "за" і "проти"

Чи можливо відновити довір'я більшості українців до судів? Дехто вважає, що цьому сприятиме залучення до участі у судовому засіданні простих громадян. Інші категорично проти, щоб "люди з вулиці" мали вирішальний голос у суді.

На сьогодні, у нашій державі поняття суду присяжних далі Конституції не пішло. Представники парламентських політичних партій у різні роки заявляли суперечливі тези щодо цього питання. І хоча з кожним роком довіра українців до судів падає все більше, законодавці вважають, що впровадження радикальних змін у судочинство для України не на часі. Кажуть, що ми ще до нього не готові.
При ближчому розгляді цього питання, кидається в очі значно більша кількість виправдувальних вироків, винесених присяжними, на відміну від тих, коли справи перебувають повністю на розгляді суддів. В Росії це приблизно 20% проти 0,5%. Саме тому люди там набагато частіше звертаються з проханням, щоб їх долю вирішували присяжні, а не судді. Противники суду присяжних докоряють випадками, коли той суд виносив виправдувальні вироки справжнім злочинцям. Захисники намагаються спростувати ці закиди, стверджуючи, що такі випадки поодинокі. За їх словами, для підстраховки у подібних ситуаціях, звинувачення може опротестувати рішення присяжних. І якщо підстави існують, то справу розглянуть знову.
Окрім того, що присяжні мають своїм завданням визнати підсудного винним чи навпаки виправдати, вони повинні також визначитися стосовно того чи взагалі був факт злочину. Іншими словами суд присяжних є також "судом факту". У цьому випадку звинуваченню потрібно докласти зусиль, щоб переконати присяжних у тому, що злочин взагалі мав місце. Такий підхід, на думку деяких юристів, значно підвищив би рівень роботи слідчих та звинувачення у питанні збору доказів злочину та причетності підсудного до нього. Презумпція невинності у такому випадку займає досить серйозну позицію у вирішенні долі людини. Якщо ж присяжні все ж таки визнають звинуваченого винним, то міру покарання призначатиме йому вже суддя. У різних країнах та при розгляді різного виду справ вимоги до кількості голосів присяжних для прийняття рішення відрізняються. У деяких випадках своє рішення вони мають приймати обов'язково одноголосно, а в інших випадках більшістю голосів. Як правило гроші за витрачений людиною робочий час в суді їй компенсує держава.
Яким чином і кого обирати в присяжні повинен відрегулювати закон. Світового досвіду у цьому питанні більше ніж достатньо. Якщо у цьому напрямку не робити жодних кроків, то сама гора з місця не зрушиться. Юристи кажуть, що будь-яка судова система є недосконалою. При цьому на думку спадає вислів про демократію, відомого політичного діяча минулого століття Уїнстона Черчілля:
- Демократія - це найгірший спосіб керівництва державою, проте всі інші способи, випробувані людством, ще гірші.
Чи зможуть погодитися з цим висловом українці, але вже стосовно суду присяжних, можна буде говорити тільки тоді, коли ми випробуємо його дію на власній шкірі.

Як правило, суди присяжних розглядають кримінальні справи, які на сьогодні слухаються в першій інстанції в обласних апеляційних судах. Це такі справи покарання за якими може бути довічним ув'язнення. Тому ми поцікавилися думкою голови судової палати у кримінальних  справах апеляційного суду Вінницької області Івана Петришина. Ось що він думає з цього приводу:

- Я за введення суду присяжних у нашій країні. Але, на мою думку, є причини, які не дозволяють нам зробити це тепер. Вони не тільки фінансового характеру. Основна проблема лежить у законодавчій площині. Прийняття нового кримінально-процесуального кодексу гальмується ось уже кілька років. Зрозуміло, що введення суду присяжних не самоціль. Питання не просто в розширенні доступу народу до здійснення правосуддя, а в створенні незалежного, неупередженого, справедливого суду. Присяжні не повинні ухвалювати свої рішення під впливом емоцій, в залежності від своїх симпатій чи ораторських здібностей тієї чи іншої сторони у судовому процесі. Їх рішення мають бути справедливими. Тому дуже важливо піднімати правову культуру населення. Це складне питання. Проте демократія також не є простою, та ми від неї не відмовилися і стали на цей шлях. Суд присяжних справа хороша і думаю, що законодавець уже повинен визначитися з цього питання. Зараз тільки лінивий не говорить про високий рівень корумпованості суспільних відносин у державі. Суди та судді не ізольовані від цих відносин та від інших органів державної влади. Випадки корупції, на жаль, мають місце і в її судовій гілці. Введення суду присяжних не викоренить корупцію в судах, але думаю, в деякій мірі може послабити прояви цього зла.

Відео дня

 Основні аргументи противників введення суду присяжних в Україні

 Присяжних можна підкуповувати та залякувати.
 Низький рівень правової культури та суспільної моралі громадян України.
 Великі фінансові витрати на присяжних.
 Відсутність належних судових приміщень для розміщення присяжних.
 Присяжні прийматимуть свої рішення під впливом емоцій, а не фактів.
 Виправдувальні вироки, які присяжні час від часу виносили справжнім злочинцям.
 Певний негативний досвід діяльності суду присяжних у тих країнах, де він практикується.

 Основні аргументи прихильників введення суду присяжних в Україні

  Присяжні в першу чергу керуються совістю.
 Вони уникають однобокості при розгляді справи та винесенні рішення.
 Суд присяжних "розтопить лід" недовіри між суспільством та судом.
 Підкупити та залякати 12, 9 чи 6 присяжних набагато важче, ніж одного суддю.
 Присяжні незалежні, наприклад, від керівництва суду.
 Низький професійний рівень багатьох суддів в Україні.
 Непоодинокі випадки засудження "традиційним" судом невинних.

Коментар експертів

Ігор Вишар, голова Ленінського районного суду міста Вінниці

- Існує думка, що введення суду присяжних повністю реалізує право громадян на справедливий суд. У чотирьох статтях Конституції йде мова про можливість існування такого інституту в нашій державі. Як професійний юрист і громадянин я вважаю, що положення основного закону повинні виконуватися. На мою думку, суд присяжних було б доцільно почати вводити в окремо взятому регіоні. І тоді на цьому прикладі ми змогли б визначитися, чи потрібен країні цей суд, а якщо потрібен, то у якій формі. Власний досвід дуже важливий. Сьогодні ми ведемо дискусії лише на основі минулого або досвіду інших країн. На мою думку, суд присяжних не є панацеєю і не забезпечуватиме реально право громадян на справедливий суд. Уявімо собі, що присяжними обрали людей 30-річного віку без юридичної освіти та життєвого досвіду. Я глибоко сумніваюся в об'єктивності їх рішень. Головною перешкодою для запровадження інституту присяжних я вважаю не економічні витрати і навіть не проблему набору присяжних. Найважливіше, це великий сумнів в їх об'єктивності та професійності. На них можуть легко вплинути ораторські здібності виступаючих, інформація в ЗМІ, їх також можуть підкупити, і такі випадки вже були виявлені. Негативне ставлення до судів в Україні сьогодні формується лише на окремих негативних випадках. У той час, як  судами розглядаються мільйони справ. Я вважаю, що сьогодні варто не експериментувати із судовою системою, а покращувати те, що ми вже маємо. На жаль, корупція притаманна всьому нашому суспільству і повністю перемогти її лише в одному окремо взятому секторі судочинства нереально. Є достатньо структур, які контролюють діяльність суду. Просто треба заставити їх працювати ще краще. За один день корупцію не викоріниш, але з кожним роком ряди суддів все більше очищаються, а професійний рівень тих, хто працює, покращуються.

Віталій Кузьмишин, голова Вінницького окружного адміністративного суду

- В адміністративному судочинстві суд присяжних не передбачений. Чи потрібен він взагалі? По суті, це свого роду контроль громадськості, функцію якого свого роду у СРСР виконували народні засідателі. У сусідній Російській Федерації з 1993 року суд присяжних виносить вердикт у кримінальних справах, але сьогодні юристи в один голос його називають помилкою. Так, присяжні - не нова форма судочинства, у багатьох демократичних державах є солідна практика функціонування суду присяжних, причому закордонний досвід веде відлік не одного століття. Мабуть, тому у деяких країнах давно відмовилися від "суду натовпу" - суду присяжних. Наскільки мені відомо, у Сполучених Штатах цим судом розглядають 0,7% справ. У Німеччині, Франції, Японії такого суду взагалі немає. Це суд емоцій, а не права. Хто красномовніше говорить - адвокат чи прокурор, на ту сторону і стають присяжні. До речі, цьому присяжному треба ж платити ще й заробіток судді - за умови, якщо його зарплата менша. А якщо у нього більший заробіток, то йому і платити потрібно стільки, скільки він недоотримає. Головне інше - у такому процесі суд не має права виконувати функції ні захисту, ні обвинувачення. Він зобов'язаний лише приймати рішення згідно із законом. Власне, тому у Росії половина вироків, які виніс суд присяжних, відміняють. На мою думку, суд повинен бути фаховим, нехай до складу колегії входять не три, а сім чи десять суддів. Але справжніх суддів. От приклад з тієї ж Росії: чоловік взяв хабар, але присяжні визнали його невинним. Їм стало його жаль - так вони пояснили. "Бо у нього хвора дружина і гроші йому потрібні на лікування".    
Не на часі сьогодні суд присяжних в Україні. Життєві позиції і переконання мають далеко не всі. Пригадуєте у фільмі Михалкова "12" - про суддів присяжних, де директор кладовища так легко зізнається: "У нас даже на похоронах воруют". Ну які у нього можуть бути переконання? Біда у тому, що вони просто відсутні. 

Довідка
Суд присяжних почав діяти в Англії вже у 13 столітті. Хоча не зовсім у такій формі, як тепер. Пізніше його сприйняли та почали практикувати в себе англійські колоністи та деякі інші країни. В Російській імперії, до якої протягом певного часу належала і Вінниччина, суд присяжних був введений за правління царя Олександра Другого у 1864 році. І діяв він до 1917 року. Суд присяжних у той час називали "судом громадської совісті", "судом життєвої правди", "судом здорового глузду". Ті, кому він не подобався, називали його "судом натовпу" та "судом вулиці". Присяжні не влаштовували більшовиків, бо заважали суду приймати рішення ще до початку судового засідання. Вони обізвали його "буржуазним" та скасували. В Австрійській імперії, до якої входила сусідня з Поділлям частина України на заході, суд присяжних був введений у 1873 році.
З 1993 року суд присяжних діє в Російській Федерації. Щоправда його повноваження та коло питань, яке йому можна розглядати, останнім часом все більше обмежується владою. В Україні суд присяжних міг бути введений у 2003 році. Така можливість передбачалася в проекті нового кримінально-процесуального кодексу. Проте тоді справа не пішла.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.