Історія одних милиць

Історії цього місця

Історію Почаєва легенди пов’язують із часами монголо-татарської навали, коли монахи із Києва втікали від ординців у віддалені райони Русі. Щодо назви містечка є декілька версій. Одні історики пов’язують її з назвою річки Почайни біля Києва, інші – з ім’ям Богородиці, або Почай Діви, як її називали у давнину. Є також припущення, що назва Почаїв походить від давнього слова “поча”, тобто болото, оскільки місцина довкола є болотистою.

Будівництво собору пов’язане з ім’ям графа Миколи Потоцького. Він прославився своїм гультяйством і розпусним життям. Але якось вельможа проїжджав неподалік Почаєва і на рівному місті його коні, вочевидь, чогось злякавшись, перекинули бричку. Розгніваний Потоцький вхопив пістоль і тричі вистрелив у свого кучера. Той встиг впасти навколішки і, склавши руки, почав молитися до Почаївської Богородиці. Жодна з куль навіть не зачепила слугу, а здивований граф, охоловши, наказав тому негайно їхати до Почаєва. Після описаної події і відвідин святого місця Микола Потоцький змінився, почав робити значні пожертви на монастир і навіть, як йдеться в одній книзі, “розлучився з дружиною і жив як праведник...”. Пожертви Потоцького і дозволили ченцям замовити в австрійського архітектора Готфріда Гофмана проект собору. Вже у 1842 році російський імператор і ненависник демократії Микола ІІ під час відвідин Почаєва назвав створений у бароковому стилі храм “витвором зухвалої архітектури”. Але режим царської Росії не доходив до того, щоб вивозити монахів у поля і наказувати не повертатися назад, як це пізніше робили комуністи.

Віруючих же не зупиняли ні репресії, ні відстані: люди йшли на зцілення до Почаєва як із поблизьких сіл і хуторів, так і з внутрішніх районів Росії, з Молдавії. Так, біля образу Богородиці досі стоять милиці — доказ зцілення Григорія Боднаря-Деренчука. Цей чоловік народився 10 жовтня 1877 року у багатодітній родині. Він хворів ще в дитинстві, але після участі у Японській війні 1905 року Григорій Деренчук повернувся додому калікою: не міг пересуватися без милиць, адже страждав на болісний параліч. Чоловік звертався до багатьох лікарів. Їздив до Києва, але все марно. І тут зневіреному Деренчуку у Києві порадила поїхати до Почаєва одна жінка. Вона назвалася Іриною Захарівною Лазаревич і сказала, що й сама зцілилася завдяки молитвам у святому місці. Селянин послухав поради і 25 липня справді зцілився.

Як туди дістатися

До Почаєва з Тернополя регулярно курсують автобуси з міжміського або ж “великого” автовокзалу. Перший рейс до цього містечка вирушає з обласного центру о 6.50, а останній – о 20.00. Квиток коштує 14,85 грн. Дорога до Почаєва займе приблизно годину-півтори.

Кому варто їхати

Почаїв варто відвідати кожному, віруючий ви чи ні. Адже це невелике містечко знане не тільки релігійними святинями — його історія є історією в мініатюрі всієї Волині. Нашарування різночасових православних, греко-католицьких і навіть протестантських старожитностей вкупі зі світською минувшиною дає змогу відвідувачу відкрити для себе новий Почаїв під час кожного візиту туди. У Лаврі завжди людно: сюди з усієї України і сусідніх країн їдуть як сім’ями, так і великими групами від церков.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.