Місто Юрія Дрогобича

Декотрим містам України просто судилося бути своєрідними мостами, а може, й віконцями до Європи. Зазвичай у такому плані сприймають Львів – місто, що й полякам нагадує Краків. У Закарпатті типовими “євромістами” в архітектурному та історичному розумінні є Мукачеве та Ужгород. Але існує цілий масив менших міст і містечок, про які говорять не так часто. Однак вони також мають справді західну ауру. У таких місцях навіть люди менше смітять – зупиняє чи то стара бруківка, а чи будівлі. Одне точно – там хочеться бути якнайдовше і туди хочеться повертатися. На Тернопіллі на подібне реноме заслуговують, мабуть, Бережани. На Львівщині одним із таких міст є Дрогобич.

Що там можна побачити

У Дрогобичі живуть приблизно 100 тис. чоловік, тож місто ще не можна назвати дуже великим. Не є воно і дуже гамірним. Водночас це вже не типовий закинутий український райцентр із стареньким асфальтом і занедбаними фасадами хай і старих будинків. Дрогобич – чисте місто. Друге, що впадає у вічі, це його затишність. Мабуть, таке відчуття породжують довгі переважно дво- чи триповерхові будинки історичного центру міста. Просто приємно дивитися на їхні розмаїті вікна, об’ємні стіни, спадисті дахи з мансардами...

Відео дня

Ще одна дерев’яна церква у Дрогобичі стоїть неподалік Святого Юрія. Це – храм Воздвиження Чесного Хреста. Його збудували на початку XVI століття і розбудовували пізніше. Не такі старі, але не менше цікаві міська ратуша у центрі міста на площі Ринок, церква Святої Трійці, неподалік якої будівлі монастиря Петра і Павла.

Історії цього міста

Дрогобич – одне із найстаріших міст України. Його початки сягають князівських часів на Русі. Згідно з легендою, у місці, де між Дрогобичем і Бориславом виростає лісиста гора Тептюж, було колись поселення Бич. Удень жителі працювали в полі, полювали на звіра у багатих лісах, випасали стада на луках, вилясуючи бичами на всю околицю. А на ніч ховалися за високі вали і рови з водою, якими Бич був оточений звідусіль, підіймали вхідний міст і виставляли кутову охорону. Аж насунули дикі ординці. Чорним-чорно Бич облягли, перемогти — годі. Усі, від малого до великого, мужньо оборонялися. Зріділа ворожа орда. Хан татарський, Буняк Шолудивий, вдався тоді до хитрощів. Припинивши марний напад, він послав під браму кількох послів. Вони проголосили: “Наш хан — всемогутній, і опір вас не врятує. Але маєте можливість відкупитись. Хан вимагає в данину по одному голубу та по одному горобцю від кожного двору. Нас квапить час, нам пора повертатися. Тож данина така собі. І ви не збіднієте, і наш хан не втратить”. Порадившись, міщани прийняли дивну умову. Забрала татарва данину і відступила. Але вночі птахи, з прив’язаною до їх ніг тліючою губкою, принесли в Бич пожежу. Кинулися люди гасити вогонь, а ворог вже тут. Зачорніло на місці поселення чорне згарище. А як ворог відійшов, погорільці заснували Другий Бич. Тільки не на місці першого, а по другий бік Тисьмениці. Назва Другий Бич згодом перейшла в однослівну – Дрогобич.

Інший варіант цієї оповіді стверджує, що місто Бич існувало далеко на захід від Дрогобича і що саме звідти прийшли поселенці. І справді, місто Бич (польською – Biecz) існує у малопольському воєводстві сучасної Польщі.

Поселення Дрогобич виникло у місцях видобування солі, що і визначило його історію. Навіть на гербі Дрогобича зображені дев’ять топок солі. Цей товар везли по всій Русі і в Європу. Вже у ХІХ столітті до традиційного солевидобування додалися розробки нафти: місто Борислав, про яке писав Іван Франко, розташоване зовсім неподалік.

Але відомий Дрогобич не тільки легендами, а й своїми уродженцями, з яких чи не найвідоміший – Юрій Котермак, більш знаний як Юрій Дрогобич. Він народився приблизно у 1450 році в Дрогобичі, а помер 4 липня 1494 року в Кракові. Але за своє, порівняно нетривале життя, Юрій Дрогобич встиг отримати вчені ступені бакалавра і магістра Ягеллонського університету у Кракові, стати доктором філософії і медицини у Болонському університеті, читати там лекції з астрономії, а в 1481-82 роках – очолити його. 7 лютого 1483 року Юрій Котермак видав у Римі книгу “Прогностична оцінка 1483 року”, яка стала першою друкованою книгою українського автора. Є інформація, що у цього визначного вченого навчався ще більш знаний пізніше астроном, автор геліоцентричної моделі Сонячної системи Ніколай Коперник.

Кому варто їхати

Дрогобич – водночас місто історії і сучасності. Воно не застигло в якомусь одному часі. Варто знати, що у місті є багато промислових підприємств.

Цікавинки для себе у Дрогобичі може знайти кожен. Головне, їхати туди уже з хоча б мінімальним “багажем” знань про те, що побачиш.

Як туди дістатися

До Дрогобича з Тернополя можна доїхати рейсовими автобусами Тернопіль-Самбір і Тернопіль-Трускавець. Обидва вони вирушають із міжміської автостанції. Самбірський автобус відправляється об 11.35, квиток до Дрогобича коштує 41 грн 65 коп. Трускавецький автобус вирушає із Тернополя о 14.50. Квиток до Дрогобича цим рейсом обійдеться дешевше — 39 грн 50 коп.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.