У “Крапці” літали гранати і “вмирали” солдати

Розпочинаючи з десятої години ранку, і аж до першої ночі на території віртуального полігону, яким стало Інтернет кафе “Крапка”, велися бойові дії. Щоб взяти в них участь приїхало більше 80 гравців із Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Хмельницька і Луцька. Загалом це були старшокласники, та студенти першого-другого курсів вузів. Кожен гравець на змагання приходив із власною мишкою. Оскільки “Counter-strike” – гра, в якій необхідна висока точність, а це напряму залежить від справності мишки, то гравці рідко наважувалися довірити це представленим організаторами “дивайсам”. Одночасно проводилося по дві гри, в двох залах закладу. При цьому команди-суперники, по п’ять чоловік у кожній, були в протилежних залах. Так зробили навмисно, щоб суперники не заглядали в монітори одне одного. Безперервні крики незрозумілого значення на кшталт: “Слемимося!”, “Один в курятнику!”, “Жбан, люди! Жбан шо піпец!” чулися звідусіль. Як потім виявилося, цей сленг – умовні позначення серед гравців, що допомагають їм швидко орієнтуватися на місцевості та спілкуватися між собою під час гри-війни. Супроводжувалися ці крики різкими ударами кулаком по столі – зазвичай це означало, що гравця вбили. Рідко, але деякі наважувалися бити мишкою. Все одно всі гравці користувалися власними, не довіряючи наданим організаторами. У випадку влучного усунення одного з противників, гравець, який його “підстрелив”, на весь зал повідомляв своїм щось на зразок: “Один мінус на пожарці”, “Мінус криша”. У випадку ж, якщо “підстрелили” його, він кричав де і хто, аби решта “товаришів по зброї” могли помститися. Не рідко крики були такі голосні, що чули суперники в іншій залі й задоволено посміхалися. Турнір проводили за груповою схемою. Кожна команда відігравала з суперником по 15 ігор за сторону терористів, і стільки ж за “спецназівців”. Перемагала та команда, що першою в сумі набирала 16 перемог. Гравці, які програли, були сповнені емоцій та образ. Вони тут же, в барі “Крапки”, “вбивалися” пивом. А переможці ним святкували. На першому поверсі, в кафе “Пава”, відпочивали решта команд, що на даному етапі не мали ігор. Для цього їм спеціально на великому екрані, що висить над баром, транслювали матчі, що відбувалися вище. У результаті це все стало схоже на щось типу футболу. Хлопці з бокалами пива жваво обговорювали дії суперників та їхні помилки. Ось лише не вболівали ні за кого. Адже кожен тут був суперником. – Це перший тернопільський турнір подібного масштабу, – розповідає виконавчий директор “Крапки” Сергій Приходько. – Проводиться цей чемпіонат із метою підтримати кіберспорт, що останнім часом почав занепадати в нашому місті. Перших три призових місця на турнірі здобули львів’яни. Вони і повезли з Тернополя основний призовий фонд – 3000 гривень. Решту, 1000 грн, було розділено між 4–8 місцями.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.