Польовий куліш на багатті

  Із півтора кілограма пшона виходить до п'ятдесяти порцій кулішу. А на свята козаки готують і на двісті У давнину на Запорізькій Січі жили тільки чоловіки, жінкам вхід до цієї "святині козацтва" був заборонений. Тому й не дивно, що рецепт справжнього українського кулішу відомий лише козакам. Дізнатися про таємницю приготування цієї страви "20 хвилин" спробувала у козаків Вінницького полку ім. Івана Богуна. - Справжній куліш готується в польових умовах, - відразу зазначив отаман вінницьких козаків Володимир Воловодюк. Тому за секретом довелось їхати аж на край Вінниці, до кремезного козака на прізвисько Іван Забабаха. - Панянко, ви, напевно, прямуєте до нас, - сказав він і протяг склянку кави. Розповів, що саме козаки навчили Європу пити каву, тому й не дивно, що наше знайомство з паном Іваном розпочалося з цього запашного напою. Йдучи вздовж лісової стежки, ми нарешті дістались до місця, де козаки вже розпалили багаття. На столі красувались овочі, крупа, а на вогні грівся величезний казан. У цей час воєводин В'ячеслав нарізав сало, яке першим потрапило на дно казана. До нього додав цибулю і зауважив, що смажитись вона має до золотавого кольору. - Цибуля при смаженні виділяє сік, і тому м'ясо, яке вкидається після сала, не підгорає, - розповів воєводин, і через п'ятнадцять хвилин відбірні шматочки телятини опинились у казані. У цей час козаки нарізали моркву, помідори, перець. Оскільки вони працювали гуртом, то часу на це пішло небагато. - А взагалі на Січі все готував один чоловік - кухар, оскільки інші козаки були зайняті військовими походами, - зауважив В'ячеслав. - До речі, кухар мав бути лисим, аби жодна волосинка не потрапила у страву. Не часто козаків балували м'ясом, адже ситий воїн - поганий боєць. За розмовою ми не встигли помітити, як м'ясо дійшло готовності і прийшла черга кидати овочі. Впоравшись із цим завданням, козаки приступили до промивання пшона, якого знадобилось півтора кілограма. - Цим кулішем можна буде нагодувати чоловік п'ятдесят, а на свята ми готуємо і на двісті порцій, - приєднався до розмови Іван Забабаха, який тим часом долив води і додав дров у полум'я. - А тепер ми кидатимемо спеції, козацькі найулюбленіші - перець, м'ята і різні трави, адже це додає сили і енергії. Аромат, що доносився від страви, не міг залишити мене байдужою, і хотілося, аби куліш уже був готовий остаточно. Останнім штрихом стала зелень, яку додали, знявши казан із вогню. Узявши великий черпак, воєводин В'ячеслав кожного наділив порцією, і хоча моя здалась мені надзвичайно великою, з'їла я все, ще й добавки попросила. Ще б пак: від такої смакоти відмовитися просто неможливо. Спробуйте і ви, не пожалкуєте!   Козацький куліш Розпалити вогнище і поставити на нього казан. Порізати шматочками сало, м'ясо та цибулю. У розігрітий казан кинути сало та цибулю і дочекатися, поки цибуля набуде золотавого кольору. Кинути телятину і смажити до готовності. Нарізати квадратиками перець, помідори та моркву і додати в казан. Промити пшоно (1,5 кілограма на п'ятдесят порцій) і варити до готовності. Додати спеції та зелень за смаком.  Бліц-анкета. Улюблена козацька страва? Куліш та рибна юшка. Із чого козаки починають ранок? Із молитви і кухля узвару. Улюблений спиртний напій? Медовуха. Дієти козаки визнають? Такого поняття немає, їдять менше м'яса перед військовими походами. Що беруть з їжі в походи? Кожен повинен мати воду і два мішки сухарів. Катерина ВІТЕР

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.