Вінницький "подарунок" для Путіна

В останній день перед Новим роком о п'ятій годині ранку на вінницький залізничний вокзал прибув потяг „Москва - Жмеринка”. Зустрічати свою подругу, яка їхала цим рейсом, прийшов громадянин Росії, учасник антипутінських „маршів незгодних” Михайло Ганган, засуджений судом Російської Федерації до трьох років позбавлення волі умовно. Там, на вокзалі, він і був затриманий працівниками вінницького УБОЗу.
"Дисидентом" Михайла Гангана називає Вінницька правозахисна група, яку очолює Дмитро Гройсман. За розповсюдженою ним інформацією, другого січня суддя Замостянського райсуду м. Вінниці А. Прокопчук задовольнила подання УБОЗ МВС України про надання згоди на тимчасовий арешт Михайла Гангана. У відповідь правозахисники закликають Державний комітет України у справах національностей та релігій забезпечити йому доступ до справедливої процедури визначення статусу біженця і просять проконтролювати це регіональне представництво УВКБ ООН в Україні.

"Путін не знає, хто такий Манган, він йому нецікавий!"
- Я коли про це почитав в Інтернеті, почав сміятися, бо не міг інакше реагувати на статті "УБОП или "шестерка" ФСБ?", "УБОП подстилка ФСБ, а Украина?", - коментує "RІА" заступник начальника УБОЗ УМВС у Вінницькій області Микола Шелюховський. - Знаєте, думаю, що Путін не те, що в курсі, хто це Ганган, він йому просто нецікавий. Та він і вам не буде цікавий, якщо з ним поспілкуєтеся - це ж дитина, далека від опозиційного руху, з якого так активно роблять "борця". Я це кажу, бо мені самому після почутого і прочитаного захотілося поспілкуватися з ним особисто, тому піднявся до нього, де наші працівники його булочками і чаєм пригощали...
Так, він був серед тих "лимонівців", які організували акцію протесту у приймальні Путіна, зайняли кабінет, повикидали меблі... За це його засудили на три роки умовно, бо йому було тільки 18 років. Але він не мав виїжджати за межі Самари, де прописаний. Однак наплював на це обмеження і, як наслідок, після трьох порушень і попередження суд Самари у серпні минулого року позбавив його волі на три роки - в колонії загального режиму. Він про це знав. Як розповідав на суді, у червні приїхав в Україну, а 22 липня був удома у свого правозахисника - Дмитра Гройсмана.
- Але чому ж затримали його лише 31 грудня?
- Надійшло відповідне доручення самарської міліції - працівники УБОЗ затримали. От і все. Під час затримання і після ніяких порушень міжнародних договорів не було. Другого січня Замостянський суд виніс ухвалу про тимчасовий арешт на 40 діб. Це був просто цирк, відверто скажу: краще мати справу зі справжніми бандитами, які себе поважають, аніж із такими "опозиціонерами" та їхніми "правозахисниками". Коли я спілкувався з Ганганом, то він запевняв мене, що українську розуміє, бо вже півроку тут, але в суді він вимагав перекладача. Знайшли. Потім його адвокат раптом перестав розуміти російську... Засідання суду розпочалося об 11 годині, закінчилося о пів на сьому вечора. До речі, Ганган сказав, що свій паспорт він віддав правозахиснику Гройсману, який у суді проходив як свідок, але його той не віддав. Чому? Бо там стоїть штамп про перетин кордону України. Тоді одразу ж виникає запитання: чому ж Ганган, який шукав політичного притулку в Україні, не звернувся до прикордонника, а тим більше, чому юридично обізнаний правозахисник навіть після трьох місяців його перебування не звернувся в міграційну службу про реєстрацію? Лише 31 грудня, уже після затримання, дали ксерокопію про те, що звернулися в ООН, шукаючи притулку в Україні, причому звернулися усно.
- Під час затримання УБОЗ працював спільно з ФСБ?
- Ні, російської спецслужби навіть близько не було. Для мене Ганган - звичайний злочинець: його засудили, а він утік від покарання. Він після закінчення школи ніде не працював. За що він жив в Україні півроку? На роботу ж не ходив. Якщо і замішані спецслужби, то не України та Росії, а інших держав, які оплачують роботу подібних правозахисників. Можу сказати, що у Вінниці сьогодні гостює співмешканка Гангана, яка носить йому передачі в ізолятор. Його мама на суд прилетіла літаком...
А УБОЗ не з ФСБ працює, а робить свою роботу. Видадуть його Росії чи ні - компетентні вирішувати три органи: Генпрокуратура, Міністерство іноземних справ та Міністерство юстиції. Наскільки мені відомо від самарських колег, відповідне клопотання вже є.
Досить цікавою є остання інформація в Інтернеті від вінницьких захисників Гангана: "Многие люди спрашивают, хотим ли мы организовывать сборы подписей или
акции против выдачи Гангана. Мы пока не будем этого делать в Виннице. Мы все делаем только чисто в правовом ключе, если мы же будем ходить в суд и мы же будем пикетировать этот же суд - это несколько странно будет. Правда? Кроме того, мы не НБПисты и не хотим пиарить идеи сторонников Гангана (к тому же, если честно - мы не сильно "въехали" в НБПистские идеи). Если кто-то хочет собирать подписи или митинговать - пожалуйста".
"Въехали" в Україну? А виявляється, тут навіть правозахисники не "въехали": навіщо?