Святі отці не поділили “бізнес”

 - Батюшка Олександр, він настоятель храму Московського патріархату, наказним тоном сказав сідати в машину, - розповідає священик Київського патріархату Миколай. - Я відповів, що не сяду. “Ні, ти сядеш!” – він повів пальцем у мене перед очима. “Не тикайте до мене!” – сказав я. “Ти для мене ніхто”, - каже він.
Серед білого дня, під час освячення будинків мирян Водохрещенською водою, батюшки з храмів Московського і Київського патріархату силою з’ясовували, хто з них має право виконувати цей церковний обряд. Це сталося у селі Чернятин Жмеринського району. Святих отців змушені були примиряти парафіяни і жителі села. Зрештою, вони помирилися і навіть потисли один одному руки. Але наступного дня до міліції надійшла заява від одного з них про застосування сили. Пізніше й інший звернувся до правоохоронців. Після того священиків уже мирили державні чиновники і навіть представник СБУ.

Хоч би хрести з грудей зняли
- Вони мене перестріли біля кладовища на виїзді з села, - каже настоятель храму УПЦ Київського патріархату отець Миколай. – На той час поруч не було жодної людини. Поки один намагався говорити зі мною, під’їхала машина, яка стояла неподалік. З неї вийшло ще двоє. Наказали сідати в машину. Я відмовився і тоді почалося... Вони силою тягли мене до машини. Так старалися, що розірвали рукав дублянки. Я впирався щосили. Тоді почали штовхати в спину, щоб змусити сісти в машину. Але я знов не піддався. Отак у їхньому супроводі мені вдалося добратися до села.
Далі все продовжувалося вже у присутності людей.
- Приблизно дві години з'ясовували стосунки, - каже отець Миколай. - На скандал зібралися вірні і нашої, і їхньої церкви. На те, як сваряться батюшки, звертали увагу студенти і викладачі коледжу, які проходили біля нас. Якраз закінчилися заняття і вони вийшли з навчального корпусу. Святі отці Московського патріархату були у підрясниках і з хрестами на грудях, вже це привертало увагу. Я після обряду перевдягнувся і йшов на маршрутку у цивільному вбранні, тоді мене й перестріли.
За словами співрозмовника, конфлікт почався ще під час виконання обряду освячення будинків мешканців села.

“Хотів лише поговорити”
- Ми зустрілися з отцем Олександром на крайній вулиці села, – розповідає батюшка Миколай. - Він одразу запитав, що я тут роблю. “Те саме, що й ви”, - відповів я. - Йду до людей, які запросили освятити їхні оселі”. Зі мною була сільська жінка, прихожанка нашої церкви. Вона краще знає людей, показувала дорогу. Після нашої розмови батюшка Олександр довго з кимось розмовляв по телефону. Пізніше я зрозумів, що він у такий спосіб кликав на допомогу. Але я й гадки не мав, що він може вдатися до такої гріховної справи.
Натомість священик храму Московського патріархату отець Олександр стверджує, що ніхто до церковнослужителя з Київського патріархату рук не прикладав. Йому тільки запропонували сісти в машину поговорити.
- А він привернув до цього увагу жителів села, а потім ще й погрожував мені, - каже отець Олександр. – Закінчилося все тим, що ми потисли один одному руки і розійшлися з миром. Але після цього з’явилася заява від священика Київського патріархату до міліції та інших органів про напад на нього з нашого боку. Я б після примирення такого не робив.
Про що ж хотіли поговорити в машині святі отці Московського патріархату зі своїм конкурентом з Київського патріархату?

>Дві парафії за однією адресою
- Ми хотіли запитати його, чому це він, священик Київського патріархату втручається на територію іншої парафії, - каже отець Олександр. – Втручання у чужу конфесію, за церковними канонами, це не тільки злочин, а й гріх. Він представляє розкольницьку конфесію і тим самим хоче внести розкол між мирянами...
Церква у Чернятині була зруйнована під час війни. Релігійну громаду відновили у 1998 році на установчих зборах. Під храм виділили стареньке приміщення колишньої сільської хати. Поруч отримали землю для нового храму. Його будують вже протягом п’яти років.
- Відтоді, як відновили громаду, священики з Київського патріархату намагаються переманити людей до своєї парафії, - каже отець Олександр. – Одному з них навіть вдалося офіційно переєреструвати релігійну громаду під юрисдикцію Київського патріархату. Зробив він це обманним шляхом. Тому згодом вірні знову повернулися до Московського патріархату. Але реєстрація двох громад так і залишилася: за однією адресою у будинку на вулиці Першотравнева, 12, зареєстровано дві парафії – одна Московського, друга Київського патріархату.
У сусідньому селі Токарівка, що знаходиться за три кілометри і теж належить до Чернятинської сільради, п’ять років тому збудували нову православну церкву Київського патріархату. Саме там настоятелем є уже згаданий отець Миколай. Чому ж він тоді опинився у Чернятині, освячуючи хати?

Той самий старенький будинок, у якому прописані одразу дві релігійні громади - Киїського і Московського патріархату

“Я не самозванець”
У вересні минулого року (03.09.2012) указом Владики Вінницької єпархії УПЦ Київського патріархату архієпископа Онуфрія настоятелю церкви у Токарівці визначено додатково нести послух ще й настоятеля релігійної громади у селі Чернятин. Під час розмови протоієрей Микола надав такий документ для ознайомлення. Видано його на підставі свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ Київського патріархату у селі Чернятин. Свідоцтво видано управлінням у справах релігій Вінницької облдержадміністрації на підставі розпорядження голови ОДА №533 від 26.12.2001 року.
За словами протоієрея Миколи, після отримання указу Владики, він особисто поінформував про це сільського голову. Запрошував на спільну розмову настоятеля громади Московського патріархату, але той не з’явився.
- Ви можете не виконувати вказівку свого начальства? – запитує отець Миколай. – Так само і я. У Чернятині є вірні нашої церкви. Їм трудно добиратися на службу у сусідню Токарівку. Бо люди різного віку. Просять, щоб служив у Чернятині. Але ж ми не можемо силою виставити з приміщення громаду Московського патріархату. На Водохреще вірні попросили здійснити обряд хрещення. На льоду вирубали хрест, організували гарне свято. А потім запросили освятити будинки. Я не міг відмовити в цьому. Освячував тільки в тих людей, які запрошували.

Не буде миру
Мирити святих отців у Чернятин приїздили представники Жмеринської районної ради і навіть з СБУ. Сам процес відбувався на фоні вигуків представників Чернятинської релігійної громади, які в той час зібралися біля сільради. Миряни засуджували дії священика-конкурента. Сам він вважає, що не треба було скликати людей. Мовляв, він теж міг привести служителів своєї церкви. «І що з того вийшло б? – запитує батюшка. – Новий скандал!».
У присутності поважних осіб святі отці ще раз помирилися. Хоча насправді під час розмови з кожним з них окремо відчувалося, що миру не буде. Ненависть на релігійному грунті – річ дуже небезпечна. Для нового конфлікту досить навіть малої іскри. Першим кроком до вирішення проблеми має бути наведення ладу з документами. Не може такого бути, щоб дозвіл на проведення служби в одному храмі мали два священики різних конфесій.

Владика Вінницької єпархії УПЦ Київського патріархату Онуфрій:
- Священики низько повели себе у даній ситуації. Нездоровий інтерес до конфлікту не на користь ні одній, ні другій релігійній громаді. Масла у вогонь підливають ще й журналісти. Не треба цього робити. Люди, незалежно від конфесії, хочуть жити в мирі і з Господом у серці. Тому в першу чергу треба думати про людей. Навіть якщо є непорозуміння, не вирішувати їх на вулиці, перепиняючи один одного на дорозі, як це мало місце в даній ситуації. Є інший спосіб. Найскладніші проблеми і ті треба розв’язувати з миром і повагою один до одного.

Владислав Демченко, прес-секретар Вінницької єпархії УПЦ Московського патріархату:
- Конфлікт виник тому, що представник Київського патріархату вирішив «розширити» межі свого впливу у районі, прийшов у село, де його не чекали, принаймні вірні УПЦ, у чиї будинки він заходив на Водохреще, чим і спровокував конфліктну ситуацію. У самому ж Чернятині повідомлення Київського патріархату сприймають як спробу очорнити добре ім’я їхнього священика – порядного, освіченого й інтелігентного пастиря о. Олександра. Але людей так легко не обманеш, адже конкретні сільські мешканці бачили той конфлікт. Розмову між священиками, у якій також брав участь представник благочинного Жмеринського району протоієрей Ростислав Шемет, а також кілька мирян від УПЦ та УПЦ КП, представники Київського патріархату трактують як жорстоке побиття. Тому о. Олександр змушений звернутися до правоохоронних органів і розповісти про обставини їхнього спілкування і зокрема про нецензурну лайку з боку «священика» Київського патріархату та погрози на свою адресу та адресу своєї родини. Наразі з цим розбираються слідчі, які й дадуть правову оцінку подіям у Чернятині.

Ігор Салецький, начальник відділу у справах релігій облдержадміністрації:
-Той факт, що в Чернятині за однією адресою зареєстровано дві релігійні громади, стався з вини місцевої влади. Адже сільський голова знав, що за даною адресою вже зареєстрована громада УПЦ Московського патріархату. Незважаючи на це, надав документи на реєстрацію ще й іншої релігійної громади. Хоча фактично там службу проводить священик Московського патріархату. Щоб запобігти конфліктним ситуаціям надалі, треба внести зміни в реєстрацію. Для цього релігійна громада має вийти з пропозицією про такі зміни. Зробити це мала б громада Київського патріархату. Чи погодиться вона на таке? Інший варіант – вирішення проблеми через суд.

Читайте також: Не путайте веру и шоу-бизнес

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.