Свідок історії

Ще у XVII ст. селяни з південно-західної Німеччини з політичних та соціальних причин були змушені переселятися до інших земель, зокрема, на східні території Європи. У середині XIX ст. на Галичині, на території Тернопільского воєводства було вже декілька німецьких сіл. Так, 1836 року з’явилося село Броніславівка, в якому налічувалося 12 німецьких сімей. Однією з них була родина Мюллерів, нащадок якої днями завітав до Тернополя з Німеччини, де він мешкає. Батько Вальтера голосував за українця Сім’ї Мюллерів колись належало 25 гектарів землі, вона вирощувала пшеницю, картоплю, буряки, хміль. Мешканці Броніславівки підтримували дружні стосунки з українцями довколишніх сіл, згадує Вальтер Мюллер, — разом ходили на танці, забави. Цей період свого життя пан Мюллер згадує з неприхованою ностальгією, пам’ятає навіть окремі українські слова та фрази. Цікавим є і те, що на німецьке Різдво сім’я Мюллерів готувала кутю, голубці та пироги. Деякі події незабутні донині: одного разу молодь Броніславівки заховалася від дощу під мостом, і колеги-українці запросили їх подивитися виставу у шинку, що був неподалік. Коли німці зайшли туди, вистава тривала вже близько 15 хвилин. Актори перервали дійство, запросили гостей до першого ряду і розпочали гру знову. Як розповів Вальтер Мюллер, його батько Якоб під час виборів до польського Сейму голосував за кандидатуру українця. Велосипед як згадка про Галичину У жовтні 1939 року Вальтер та двоє його друзів, тікаючи від Радянської Армії, на велосипедах покинули рідне село і виїхали до Вроцлава. Далі Вальтер Мюллер потягом добирався до Австрії, де жив його брат. Велосипед до Австрії забрав із собою. А за два місяці всі мешканці Броніславівки вже виїхали до окупованої тоді німцями Польщі. Про це дізнався Вальтер Мюллер і повернувся до сім’ї. Його пам’ятний велосипед у цей час залишався у брата. У 1942 році Вальтера забирають до армії. А в 1945-му він потрапляє в полон, у табір для військовополонених у Горькому. Після полону повернувся до брата в Австрію. У цей час дружина Вальтера вже мешкала у Нідерсаксені, куди згодом перебирався і він. Його велосипед мандрував разом з ним ще кількома містами. Сьогодні Вальтер Мюллер вже пенсіонер, має сина та доньку. У родині і досі на свята готують борщ з галушками та вареники з сиром чи капустою. Особливо полюбляють ці страви внуки. Свій велосипед як згадку про Галичину Вальтер передав до музею в місті Ульм. Днями Вальтер Мюллер та його донька Моніка у складі делегації комітету допомоги Галицьким німцям перебували на Тернопіллі і відвідали те місце, де колись була Броніславівка. Тепер про село нагадує лише невеличкий цвинтар. І спогади, які залишаться до кінця життя.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.