“Нашу землю віддали крутим”, – кажуть тернополянки

– Два круті джипи їхали у селі дорогою назустріч один одному, зупинилися, – розповідає жителька Петриків Лілія Хомко. – Один водій опустив бокове скло і запитав в іншого: “Ну, яку ділянку будеш брати?”. Це розповіли моєму батькові люди в селі.
По десять соток під забудову вона та її сусідка Ольга Гусак отримали ще у 1994 році, розповідає пані Хомко. У 1995-му вони виробили державні акти на землю. Будуватися тоді не мали можливості, тож земельні ділянки використовували як городи.
– Все було добре, аж ось минулоріч прибігла сусідка і каже, що з нашою землею проблеми, - розповідає Лілія Хомко. - Ольга побачила на наших городах забиті кілки. Виглядало так, ніби хтось відзначав межі свого наділу. Ми запідозрили недобре і почали з’ясовувати ситуацію.

Кажуть, що вийшла накладка
Жінки кажуть, що поруч із ними, неподалік від будинку престарілих, у 90-х роках отримали ділянки й багато інших жителів села. Та майже ніхто з них не почав будуватися. Дехто перепродав свою землю. Кілька років тому на окремих ділянках почали зводити будинки. Відтак, за словами жінок, їхня земля поруч із новобудовами стала більш привабливою.
Аби прояснити ситуацію, жінки звернулися у сільську раду.
– Там сказали, що нас підтримують, – каже Ольга Гусак. – Однак повідомили, що до цієї землі вже не мають стосунку. Бо вона вже за межами села, встановленими кілька років тому. Тобто тепер уже належить Тернопільському району.
Жительки Петрикова також звернулися у земельний відділ Тернопільської райадміністрації.
– Там юрист нас заспокоїв, – згадує Ольга Гусак. – Сказав: “Чого ви переживаєте? У вас державні акти на руках. Зробіть кадастровий номер, та й усе”.
Для виготовлення кадастрового номера жінки звернулися у фірму “Матек”, яка займається підготовкою технічної документації із землеустрою.
– Довго ми збирали необхідну документацію, – розповідає Лілія Хомко, – звернулися у фірму ще у серпні минулого року, однак нашу заяву зареєстрували лише 4 жовтня. Врешті-решт, коли вже все було готове, там сказали, що не можуть нам надати кадастровий номер, бо вийшла “накладка”.
Таким чином жінки офіційно дізналися, що їхні земельні ділянки належать комусь іншому.

У помилку чиновників не вірять
У те, що їхню землю виділили іншим людям помилково, жінки не вірять.
– Зараз нам пояснюють, що там був пустир, і тому вийшла накладка, – продовжує пані Хомко. – Але ми ж ці ділянки щороку обробляємо. Перед тим, як виділяти землю, комісія з райвідділу земельних ресурсів виїжджає на місце і проводить обстеження. Тож мали б бачити, що там люди обробляють город. Тому у помилку чиновників не вірю. Це - свідоме захоплення землі.
Жінки звернулися зі скаргою у відділ Держкомзему в області.
– Там пообіцяли, що все буде добре, – каже Лілія Хомко. – Пообіцяли, що нас будуть захищати. Та коли розглянули наші звернення, то сказали, що нічого неможливо довести, бо не збереглися книги реєстрації державних актів Я розумію, що без цих книг важко щось довести, але коли на руках є державні акти, то вилучити земельні ділянки, згідно з чинним законодавством, у нас можна тільки на підставі рішення суду. А такого не було, та й підстав для цього немає. Адже ми справно ось уже майже два десятки років сплачуємо податок на землю, маємо усі квитанції. Не розумію, як трапилося, що нашу землю надали ще комусь.
Скаржилися жінки і в Тернопільську райадміністрацію. Саме вона прийняла рішення про виділення землі іншим особам.
– На прийом до голови ми ніяк не могли потрапити, – розповідає Лілія Хомко. – Тому на початку січня цього року подали заяву з проханням надати інформацію, коли, кому і яким рішенням нашу землю надали в користування іншим людям. Відповіді досі не отримали.
Хто став ще одним власником їхньої землі, жінки не знають. Імен цих людей їм ніхто не називає.
Нещодавно жінки звернулися зі скаргою і в міську прокуратуру. Звідти їхню заяву передали на розгляд у Тернопільський райвідділ міліції.
– Слідчий розповів, що нашу землю виділили на основі рішення райадміністрації, – говорить Лілія Хомко. – А кому - так і не знаємо. Слідчий обіцяв ознайомити нас із результатами розслідування, та коли ми звернулися до нього, він сказав, що передав їх у прокуратуру. У понеділок, 5 березня, ми написали туди заяву, щоб нам їх надали. Та коли отримаємо відповідь, не знаємо. Наскільки нам відомо, люди, які отримали наші ділянки під садівництво, у жовтні минулого року уже їх продали. По телевізору часто дивлюся про такі афери. Та ніколи не думала, що сама потраплю в таку ситуацію.