Тернопільські хлопці на роверах заїхали у Роттердам

Побували молоді люди окрім Нідерландів ще й у Голландії Німеччині та Польщі. Кожного дня хлопці проїжджали 100-200 кілометрів, ночували під тентом та у людей та витратили зовсім небагато грошей.
- Коли мандруєш велосипедом рухаєшся набагато повільніше, тому встигаєш побачити більше, - розповідає учасник мандрівки Павло Кулінець. - Ми гостювали у Бонні — рідному місті Бетховена, де погостювали у мого друга Андреаса Раісля та його дружини Галі. Своєю гостинністю та величністю вразив нас і Амстердам. Зупинилися там у хостелі — за ночівлю та довелося заплатити 20 євро.

Хлопці добралися до Амстердаму 18 квітня. Тоді на вулиці дощило, тож їм складно було їхати велосипедами
- Стало вітряно, задощило. Ці труднощі ми подолали і близько 16-ї години почали пошуки кладовища Кросвейк, на якому є могила Коновальця, - розповідає Павло. - Як виявилося є старе і нове кладовище там називається однаково, тож довелося наїздитися. Поблукавши Роттердамом знайшли цвинтар з допомогою підказок місцевих жителів. І дуже вчасно, бо до закриття лишалось менше як пів години. Могилу Євгена Коновальця знайшли досить швидко. На місці поховання помолилися та віддали пошану одному з найвизначніших героїв України.

Дорогою хлопці познайомилися з місцевою молоддю, адже ночували також у скаутському центрі, хостелах та домівках людей.
- Павло досконало володіє німецькою, тож нам було легко порозумітися з людьми, - розповідає учасник подорожі Сергій Сабо. - Люди, коли дізнавалимся скільки ми проїхали велосипедом, завжди йшли нам назустріч. Якось подолавши за день чималу відстань в 180 км, ми зупинилися в гостинних студентів з Німеччини та Пакистану які знімають особняк. В них гостювали весь наступний день під час якого пригадали собі радості студентського життя.
Хлопці розповідають, що цікаво було подивитися як свої води котить річка Рейн. Побродити стародавніми величними вулиці Європи та оглянути споруди, які раніше могли бачити хіба що в книжках.