Подробиці надзвичайних подій на Малих Хуторах або Чому терорист назвався алхіміком

До 43-річного мешканця вулиці Затонського прийшли із санкціонованим обшуком тиждень тому у вівторок ввечері. Дозвіл дав суд на перевірку його помешкання, через підозру в причетності до квартирних крадіжок. У когось після приходу квартирників зникла комп’ютерна техніка. І в цій хаті розраховували знайти крадене, бо господар підробляв на ремонті комп’ютерів.
І коли в двері постукали, хазяїн вийшов з рушницею у руках. Не довго думав, чи пускати міліціонерів у свій дім. Одразу вирішив, що без бою не здасться.
- Я всіх постріляю! Підете штурмом, підірву усе! У мене двері вже заміновані!
Такими словами зустрів міліцію в себе на порозі чоловік, якого правоохоронці, йдучи на обшук, також вважали „чорним археологом”. Працівники управління боротьби з організованою злочинністю отримати про нього „сигнал”, тому знали, що зброя в чоловіка є. Але, що у такій кількості, як потім виявилося, ніхто не мав уявлення...



Перелякав весь район
Ввечері 19 листопада на перехрестя вулиці Бучми і Затонського з’їхалися міліцейські автівки. Тут перекрили рух. Нікого не випускали і не впускали в будинки, що межують з хатою терориста. Десятки людей у формі ніч провели, чатуючи дім озброєного і територію навколо. Міліцейські керівники думали, як діяти, не в кабінетах, а на місці.
- Міліція тут з восьми годин вечора, - сказав хлопець, який живе на вулиці Бучми. – Кажуть, що до чоловіка приїхали з обшуком, а він дістав рушницю і почав кричати, що в нього є гранати і він усіх підірве.
- Йому 43 роки, - розказував похилого віку сусід. - Спокійний такий чоловік. Не п’є, не гуляє. Ніколи нічого такого за ним не помічали ми.
- Чим займається, не знаю. Він скритний, - говорила сусідка. – Один живе, але акуратний. Видно, добре живе.      
- Не подобається мені все це, - кивала інша сусідка на бійців з автоматами. – Понаїхали, що страшно. Навіть питатися в них боюсь, що сталося...



Аж уранці правоохоронці стали пропускати транспортні засоби, але дорогу до хати озброєного чоловіка так само тримали за застережною стрічкою. Туди мали доступ тільки міліцейські керівники. До самих вікон терориста підходили лише генерал та його заступники. На вікнах – гарти. Через них і вели переговори з терористом щогодини цілу ніч.
Вибухотехніки, спецпідрозліли „Беркут” і „Сокіл” та слідчо-оперативна група ночували в повній бойові готовності біля хати терориста. Ймовірно, були десь там неподалік напоготові й снайпери, але стріляти їм на ураження по команді не довелося.
До ранку міліція вже точно знала, що зброя в терориста є. Щоб у його погрози вірили, він вночі передав через вікно дещо зі свого арсеналу. Потім зачинився і сказав:
- Це все. До ранку, обіцяю, нічого не рвоне.  

Загроза великого вибуху
- Із 21.00 до двох ночі через вікно велися переговори зі зловмисником, - каже начальник обласної міліції Віктор Русин, який і вмовив здатися терориста. - Він сказав, що будинок та вхідні двері заміновані, і у будь-яку мить усе підірве. Після годин переговорів вдалося вмовити чоловіка добровільно видати зброю, що знаходиться в будинку. Через загратоване вікно вночі він передав частину - три гранати, пістолет, автомат з глушником та два ножі. Тоді пообіцяв, що вранці впустить працівників міліції в помешкання.
І справді, після 14 годин нервового чергування спецназівці зайшли в будинок на вулиці Затонського. Без штурму і без стрілянини. Чоловік відчинив двері генералу о 10.00, як домовився з ним уночі. За генералом зайшли всі інші.
- Коли ми зайшли в середину, то побачили, що вибух справді міг бути, - каже заступник начальника обласної міліції Сергій Вучкан. - Він поставив дві гранати в ящик з боєприпасами, засипав його порохом і зробив порохову доріжку до ящика. І він ще й відкрутив газ...
Як дізналася RIA з власних джерел, коли Малі Хутори чекали штурму, газовики теж тієї ночі не спали. Думали, як відімкнути від газопостачання будинок терориста, аби він, у випадку підриву, не зняв із собою в повітря сусідні хати. Відключити одну хату було технічно неможливо. Щоб не лишити без газу півміста, вимикали потайки окремі стояки і так дійшли до замінованого будинку.
- Так, ми поставили до відома службу „104”, - підтвердив заступник начальник обласної міліції. - І коли вже запах почав виходити, газ вже був практично перекритий.



Як же вмовили терориста не запалювати вибухівку? Як говорить Сергій Вучкан, чоловікові пообіцяли, що не покарають його суворіше, ніж передбачено по закону. І все.
- Ми йому казали, все буде згідно з законодавством. А він говорив, що не вірить. Що посадимо на 25 років. Казав, знає, що він вже під наглядом снайперів… Він думав, що буде штурм. Але обійшлося без штурму, - каже заступник генерала.

Арсенал - на випадок війни
І коли небезпека вибуху минула, за роботу взялися криміналісти. Вилучали і описували всю зброю, що була в будинку, аж півдоби – з 10.00 до 22.00. Пістолети, гвинтівки, глушники, гранати, арбалет, ножі, саморобний автомат... Тільки набоїв різного калібру було зо три тисячі.



Сам власник несанкціонованої „колекції” каже, що він зброю викопував у лісах та полях. Але зразків воєнних часів у арсеналі не більше десятини. Все інше – зразки 60-70 років або саморобки. Її показали журналістам у понеділок в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі. Там за два місяці (на стільки суд арештував терориста) мають дослідити усе. Сумніваються, що встигнуть.
Вже провели експертизу кількох найменувань і дали висновок – зброя бойова.



Але для чого вона збиралася, відвертої відповіді міліція від затриманого не почула. Одразу він сказав так: збирав на випадок війни. З ким воювати планував, не питали. Сподіваються, чоловік врешті зізнається, що зброю продавав.
Як сказали позавчора в міліції, арештований пішов на зустріч слідству й став давати покази. Але нащо хімічну лабораторію облаштував у підвалі, він не каже. Там на стелажах стояли колби і пляшки з різними хімікатами. На вигляд експерти впізнали тільки ртуть. Її майже 40 кілограмів. Всі інші речовини – вивчають.  

- Він хотів якимось хімічним способом отримати з цього золото, - переказав пояснення затриманого заступник начальника обласної міліції Сергій Вучкан. – Звісно, буде проведена психіатрична експертиза. Але в мене склалося враження, що ця людина цілком осудна.

Як покарають терориста
Відкрили кримінальне провадження за кількома статтями. Одна з них про погрозу застосування зброї щодо працівників міліції. Друга – про незаконне зберігання зброї та боєприпасів, за що загрожує до семи років тюрми. Ще не відкрили провадження, але готуються інкримінувати чоловіку також незаконне виготовлення і зберігання отруйних речовин з метою збуту. Щойно проведуть необхідні для цього експертизи, приймуть процесуальне рішення.

Хто він - чоловік, що перелякав Вінницю?
Має дві вищі освіти – юридичну та технічну. Жив сам (неодружений, бездітний) в хаті на дві половини, отриманій у спадок. Одна частина будинку пустувала, а в другій він зробив ремонт, поставив пластикові вікна і серйозні грати. Що коїться за цими гратами, ніхто не бачив.
А кімнати у чоловіка були заставлені комп’ютерною технікою. Він підробляв ремонтом комп’ютерів і паралельно працював неофіційно електриком в котрійсь із міських лікарень.
Крім електрики, техніки і зброї, чоловік був небайдужим до хімії. Про це говорить його підвал, де колотилися різні сполуки. Навряд, що справді чоловік був алхіміком, але намішати щось вибухове був здатний. Не дарма ж хату поставив на протипожежну сигналізацію.
До криміналу не притягувався. Навіть по адмінках його не карали, інакше б дозвіл на зброю не дали. А в нього був дозволений пістолет. Офіційну зброю, на відміну від підпільної, чоловік тримав, як годиться, у сейфі. Його травмат дуже схожий на табельний міліцейський пістолет „Макарова” – із зірочкою і написом „ПМ”.



- Він ніколи не пив. Мало хто до нього заходив. Завжди тут було тихо і спокійно, - кажуть сусіди терориста.
А хату його й зараз тримають „під контролем” правоохоронці – приставили цілодобову охорону.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.