- Перемога у такому конкурсі робить тебе одразу відомим на всю Україну. Дає майже 100% гарантію того, що книжка буде надрукована. Так і сталося, мій роман «Мантра-омана» виданий, він знайшов свого читача і продається у всіх книгарнях України, - каже письменниця
Зовсім скоро світ побачить другий роман письменниці, який називатиметься «Прозеліти». Це соціально-психологічна драма з елементами фантастики. Вікторія Гранецька впевнена, що писати щось фантастичне та містичне - це її козир.
- Наступна моя книжка щойно відправлена до видавництва. Я у серпні закінчила роботу над новим романом. Вона більша за розміром, ніж попередня моя робота, - говорить Вікторія. - Події у ній відбуваються у недалекому майбутньому. Мені стало цікаво, що буде через 40-60 років. Якщо науковий прогрес дійде апогею і за гроші можна буде купити все: молодість, красу, здоров’я. Головний герой моєї книги чоловік, він нейрохірург. Мені цікаво було, як люди будуть поводитись у такому світі, де все можна купити. Основне питання, яке я поставила, це краса, як відомо, краса врятує світ, а що ж врятує красу? Містика і фантастика – це, напевно, моє. Я знаю, що ніколи не зможу написати такий чисто жіночий роман, мелодраму, так само не зможу написати історичний роман. Мене тягне на змішування різних жанрів, хочеться вигадувати багато. Єдине, що буде зв’язувати перший і другий романи, це те, що там дуже стрімкий сюжет. Я не хочу, щоб мої читачі сумували. Хоча у видавництві мені з приводу цього роблять навіть зауваження. Але стрімкий сюжет я вирішила зробити своїм фірмовим знаком.
На сьогоднішній день прожити на гонорар письменника просто неможливо. Перемога у конкурсі «Коронація слова» принесла Вікторії всеукраїнську відомість та премію у 20000 гривень.
- Я не можу сказати, що я щось таке особливе вклала, що мені мало б уже повернутися. Це була моя мрія, яка стала реальністю. Перемога у такому конкурсі робить тебе одразу відомим на всю Україну. Дає майже 100% гарантію того, що книжка буде надрукована. Так і сталось, мій роман «Мантра-омана» виданий, він знайшов свого читача і продається у всіх книгарнях України, - каже письменниця. - Я не знаю, де вона продається краще, у якому регіоні. Що стосується доходів, то приносить це лише мінімальний дохід, усього кілька тисяч гривень за весь період, що роман у продажу. А кожен проданий примірник приносить мені реальний дохід, але називати суму я не можу. Оскільки це визначено у моєму договорі із видавництвом. Ціна книги у різних крамницях різна, коливається від 27 до 34 гривень.
Стати письменницею Вікторія Гранецька мріяла ще з дитинства. Вона впевнена, що за свої мрії потрібно боротись і вони обов’язково збудуться. Треба бути готовим до критики, творчої кризи та нехватки натхнення.
- Критика моєї книги була різна. Мене потішило те, що у пресі мій роман мав доволі непоганий резонанс. Головне, що люди помітили і прочитали мою книжку, - говорить Гранецька. - Відгук на обкладинку моєї книги писала відома сучасна письменниця Люко Дашвар. Я так розумію, що вона прочитала книгу, коли та ще була у видавництві. І Люко, прочитавши рукопис, написала свої враження від прочитаного. Думки від роману були різні. Хтось бачить просто жіночу історію, хтось бачить містичну розповідь, комусь читати неприємно. Сюжет книги не міг бути взятий з життя, адже це містика. Це плід моєї уяви, але багато вчинків персонажів, самі персонажі та їх фрази взяті частково з мого життя. На творчість мене надихають самі історії, самі персонажі. Я ніколи не вигадую, вони самі йдуть з середини мене. Буду намагатися писати по одній книзі на рік. Думаю, коли уже напишу п’ять романів, то це дасть якісь плоди, можливо, навіть бестселер напишу.
Думка експерта
Літературний критик Василь Пастушина
- Коли я дізнався, що вінничанка отримала першу премію на «Коронації слова», то, м’яко кажучи, здивувався, бо, як мені видавалося, був у курсі усіх літературних новинок. Вінниччини так точно. Гадаю, сама ж Вікторія Гранецька здивувалась. Не зважаючи на доволі суперечливе ставлення до самого конкурсу, яке підсилилось відповідними статтями ще однієї коронованої - Галини Вдовиченко на маргінесах сайту конкурсу та сімейної пари Мацкевичів у «Дзеркалі тижня», слід сказати, що з незвичним очікуванням та й навіть хвилюванням чекав публікації роману.
Із подібним хвилюванням прочитав книжку. Говорити про те, що мене цей роман вразив - не буду з одної простої причини - він мене не вразив. Про культурну цінність взагалі боюсь говорити, адже це прерогатива, як казав Загребельний, погляду вічності. Проте, не зважаючи на певну тематичну затертість і вицвілість образу феміністки-німфоманки, авторка змогла створити закінчену фабулу, здивувати чудовою стилістикою, мовним наповненням, легкістю навіть. Хоча не знаю, чи останнє можна поставити у здобуток письменниці. Зважаючи на те, що це перший роман у її творчому житті, це більше ніж похвально!
Можливо, образи не такі досконалі, як би того хотілося, можливо, алюзійно цей текст не дуже насичений, що я, як суб’єктивний читач, хотів би бачити. Але в будь-якому випадку Вікторія Гранецька та її художній світ заслуговує на увагу. Причому не тільки вінничан, бо нині проблема вінницьких письменників, які цікаві тільки вінничанам, більш ніж очевидна. Що стосується мене, то з нетерпінням чекатиму наступного роману письменниці, вірячи, що він мене приємно здивує, вразить і переконає. Чого бажаю і вам!
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous