«Ніби хтось розлив парфуми». У Ладижині цвіте лаванда — беріть розсаду і заробляйте гроші

• Лавандова ділянка з’явилася на полі неподалік від Ладижина.
• Незвичну для нас рослину вирощує Станіслав Розсоха, пропонує розсаду бажаючим.
• Посадковий матеріал  продає на вигідних умовах.
• Вигідна культура: раз посадив — росте 20 років і щоразу дає врожай.
• Чому бізнес на лаванді має перспективу?

Лаванда належить до ефірно-олійних рослин. Раніше її завозили з Криму. Там, кажуть, вирощували тисячі найменувань ефірних рослин. Після анексії півострова їх доводиться експортувати з інших країн. Адже потреба не зникла.

Підприємець Станіслав Розсоха вирішив частково заповнити вивільнену нішу. Посадив на власній ділянці і пропонує робити це охочим. Як все  відбувається?

У ці дні за Ладижином цвіте лаванда. Ряди яскравого фіолету видно здалеку. Квіти вирізняються на фоні зелені дерев. Контрастують кольором з сусіднім полем кукурудзи. Аромат від пелюсток такий — ніби хтось духи розлив!

Як добратися до пахучого поля?

— Донька прихала в гості з Києва і вирішила зробити фотосесію на лавандовому полі, — розповідає активіст і краєзнавець Петро Войт. — Добратися туди не складно. Переїжджаєш через греблю біля ТЕС, повертаєш направо до помістя Грязнова, тут орієнтиром служить великий сад. Обминаєш його зліва і приблизно за 500 метрів господарство підприємця Розсохи з лавандовою ділянкою

Чоловік каже перед тим, як дістати фотоапарат, довго і глибоко вдихали тонкий аромат лаванди.

—Запах квітів і гудіння бджіл — все це так зачаровує, що словами не передати! — продовжує співрозмовник. — Дочці ніяк не вдавалося спіймати в об’єктив бджілку на квітці. Кажу їй, роби швидше. Бджола  3-4 секунди затримується на пелюстках, не довше. І за цей час встигає зібрати пилок.

Охочих помилуватися пахучим полем нині вистачає. Люди приїжджають відчути ніжний запах, потішити очі фіолетовим килимком…

Петро Войт добре знайомий з підприємцем Станіславом Розсохою. Каже, вони земляки. Родом з одного села. На прохання журналіста RIA познайомив з ним, людиною, яка зайнялася незвичним бізнесом.

Чим його спокусили квіти лаванди? Невже їх вигідно вирощувати? На чому ще пропонує співпрацю з тими, хто має у власності чи оренді земельні ділянки?  

Хтось має заповнити нішу

— Я не знаю у нашій області фермерів, які б вирощували лаванду, чи інші ефірні культури,або, скажімо, лікарські рослини, — розповідає Розсоха. — Сіють пшеницю, ячмінь, соняшник, рапс, дехто має буряки, хтось збирає овочі. Роблять це з року в рік. Не знають, чи не хочуть знати, що після анексії Криму, у нас зріс попит на ефірно-олійні культури. Всі вони прибуткові. І нині в дефіцитні. Завозяться уже не з Криму, а з інших держав.

Бо не зникла потреба для харчової, медичної, хімічної, фармацевтичної галузей промисловості.

За словами співрозмовника, лавандові ділянки, нехай невеликі, подекуди почали з’являтися. Натомість ефіроолійну троянду взагалі ніхто не вирощує в Україні. Підприємець стверджує, що йому не вдавалося знайти такого виробника.

У Розсохи небагато власної землі. Але цілком достатньо, щоб вирощувати розсаду лаванди і ефіроолійної троянди. Каже, у Запоріжжі є науково-дослідний Інститут, де методом клонування вирощують посадковий матеріал ефірно-олійних культур. Причому, пропонують супереліту.  Саме там придбали насіння лаванди, з якого потім у теплицях виростили розсаду. Тепер пропонують бажаючим.

Раз посадив — 20 років збираєш

Очолюване ним підприємство зареєстроване у формі кооперативу.

— Наш кооператив має намір залучити  бажаючих до вирощування лаванди, — ділиться думками Розсоха. — Пропонуємо людям таку схему співпраці. Продаємо розсаду на вигідних умовах. За отриманий посадковий матеріал сплачують 35% його вартості. Остаточний розрахунок буде проведено тоді, коли партнер виростить урожай, збере його і передасть нам. Вирахуємо недоплачену суму, а решту грошей заплатимо за здану сировину.

Як пояснив співрозмовник, лаванда багаторічна культура. Один раз посадиш — і росте 20 років. При цьому щороку збираєш урожай.

Після того, як рослина відцвітає, утворюються коробочки, де зосереджено насіння, з якого виробляють ефірні масла. Це основна продукція. Продавати можна також пелюстки, черенки. Їх теж беруть у виробництво.

— Поки що знайшлося четверо бажаючих взяти у нас розсаду, — говорить підприємець. — Будуть вирощувати її загалом на п’яти гектарах площі. Один придбав матеріал  на два гектари, інші на менші ділянки — по декілька десятків соток.

Як пояснив співрозмовник, люди у нас дуже насторожено ставляться до чогось нового. Вважають, що їх хочуть обдурити. Саме цим пояснюється небажання змінювати традиційні культури на своїх паях. Висаджують звичну картоплю, кукурудзу, сіють багаторічні трави. Не задумуються над тим, що можна заробляти більше грошей. За словами підприємця, ефірно-олійні культури, про які мова, дають кращий прибуток, ніж, наприклад, згадана картопля.

Почніть з півгектарної площі

Як пояснив співрозмовник, лаванда невибаглива  у догляді. Взимку витримує температуру до мінус 20 градусів і нижче, влітку не боїться навіть високої 40-градусної спеки. Квітам не страшні шкідники, їх відлякує сильний запах, не хворіють на грибкові захворювання. Рослини не потребують поливу, бо при надмірній кількості вологи підгнивають.

Основний догляд полягає у знищенні бур’янів. Причому, робити це доведеться вручну. Хімічні засоби їх знищення не можна застосовувати. Інакше лабораторна перевірка не візьме сировину, адже вона йде для харчової промисловості, косметології.

Для пробного вирощування радять висадити розсаду на площі 0,5 гектара. При ручній роботі на це піде приблизно п’ять днів. За умови якщо працюватимуть 4-5 людей.  

$10 тисяч з гектара

Фахівці називають лаванду високорентабельною культурою. За кілограм лавандових коробочок підприємці готові платити 280 гривень. З одного гектара вирощеної сировини можна заробити до $10000. Високий дохід пояснюється низькими затратами. Для вирощування не потрібно використовувати препарати по догляду, хімічні засоби для підживлення, та й висаджують рослину один раз на 20 років.

За кропиву платять майже стільки, як за зерно

Кооператив Станіслава Розсохи має виробничу базу у селі Заозерне сусіднього з Ладижином Тульчинського району. Там встановлені сучасні сушарні. Придбали інші технологічні лінії. Одна з них для автоматичного дрелювання вишень. Лінія працює у ці дні. Мають лазерний фотосепаратор.

Підприємці приймають від населення ягоди, яблука, лікарські рослини.

Серед них — бузину, кропиву, кінський каштан, лохину, фундук, корінь аїра і п’ятипалу.

Стосовно останнього, кореня п’ятипалу, підприємець говорить, що ця рослина надзвичайно рентабельна. Щоправда, вирощувати доведеться упродовж трьох років. Попит великий, причому, не тільки у нашій країні. І ціна висока. На кропиву Україна жодного разу не виконала виділені європейцями квоти. Платять майже стільки як за пшеницю. Хіба можна порівняти технологію вирощування зерна з тим, як росте кропива?

Читайте також:

Два вагони шоколаду вивезли за кордон з Вінниці. Чим ще годуємо Європу і світ? 

Під грифом «Сов. секретно». Пишуть книгу про неіснуючу армію, яку називали «Вінницька»

«Не так страшно, як здавалося». Військових у Вінниці навчали бізнесу на прикладі Ілона Маска

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.