Подарували на іменини… бджіл. Як чиновник став пасічником і для чого він робить вулик зі скла?

Олександр Роговий: «Досліджувати бджіл не менш цікаво, ніж історію»

Чотири вулики з бджолами подарували на 60-річчя з дня народження Олександру Роговому його давні друзі. Два з них отримав від відомого у Липовці пасічника Олексія Калінчука, стільки ж від колишнього директора Іллінецького аграрного коледжу Анатолія Бойка. Той після виходу на пенсію почав опановувати нову справу догляду за бджолами.

Якби не ці двоє товаришів Рогового, навряд чи нині він займався б бджолами.

Неспроста запросив на пасіку

Анатолій Бойко і Олексій Калінчук пасічники з досвідом.

Одного разу Калінчук запросив Рогового на мед. Під час застілля господар запитав: «Ти вже думав, чим будеш займатися на пенсії?».

Конкретної відповіді у гостя не було. Запропонував подивитися пасіку. Роговий навіть у думках не припускав, що саме задумав пасічник.

— Вжалили мене шестеро бджіл, — каже пан Олександр. — Місця укусу пасічник визначив трохи згодом. Томуй запам’ятав число. Після пасіки ми продовжили трапезу. А через деякий час пан Олексій уважно оглянув мене і сказав: «Алергії на бджоли у тебе нема, значить, будеш пасічником».

А далі сталася ще одна несподіванка. Напередодні його «круглої» дати Олексій Калінчук приїхав не з порожніми руками. Сказав: «Приймай подарунок». У машині були два вулики, в яких гуділи бджоли.

У день народження те само зробив Анатолій Бойко. Від такої несподіванки іменинник довго не міг оговтатися.

— Вони знали, що у мене залишився мамин приватний будинок на околиці міста, — розповідає Олександр Роговий. — На балконі у квартирі з таким подарунком нічого робити. Домовилися хлопці. Все врахували, на алергію перевірили. Що залишалося після цього робити? Гості роз’їхалися, сів на подвір’ї — слухаю, як бджоли у вуликах гудуть, думаю, що жмені далі з ними робити. Після того мало не до ранку не виключав комп’ютер. Дізнався стільки цікавого про комах! Я ж по натурі дослідник. Тільки раніше досліджував історію, а тепер вивчаю бджіл і бджільництво.

За три роки у Рогового кількість вуликів збільшилася до двадцяти. У деяких питаннях до нього приходять радитися «аксакали» бджільництва. З Інтернету почерпнув більше, ніж з їхніх розповідей. Його наставники комп’ютером не користуються. Від нього дізнаються про новинки у бджільництві

Як у телепередачі «За склом»

Деякі з цих новинок Роговий уже упровадив у себе на пасіці. Якось він звернув увагу на повідомлення, що нині пасічники переходять на утримання бджіл у вуликах з полімерних матеріалів. Йшлося, зокрема, про полістерол. Спершу подумав, як таке може бути? Це ж шкідливо для комах.

Згодом знову натрапив на таку інформацію. Прочитав, що у Фінляндії майже 90% пасік перейшли на такі вулики, а в Німеччині 70% пасічників переселили бджіл з дерев’яних будиночків. Подумав: хіба вони робили б собі на шкоду?

Нині у нього саме такі вулики. Їхня відмінність у тому, що нижня частина сітчаста, а не закрита наглухо, як у дерев’яних. Каже, бджоли не бояться холоду, бджоли бояться голоду. Вони набагато легші у порівнянні з дерев’яними. Коли виїжджає на літню кочівлю, нові вулики простіше переносити. Вони зовсім легкі. Щоправда, це потребує додаткового закріплення, аби не перекинув вітер під час поривів. Прив’язує до кілків.

Нині взявся власноруч зробити такий вулик. У ньому буде одна конструктивна особливість. Його ноу-хау.

Новоспечений пасічник має намір створити вулик зі скляною стінкою.

— Я ж дослідник, — каже Роговий. — Хочу  побачити, як працюють бджоли. Для цього одну стінку зроблю зі скла. З умовою, що скло закриватиметься іншим матеріалом. «Підглядати» за комахами буду вряди-годи, аби не порушувати звичний ритм їхньої роботи.  

Вощину також почав сам робити. Купив для цього необхідні матриці, ще один прилад, що має назву культиватор Кузіна.  Тепер знатиму, що мої соти з чистого воску. Бо купити можна з добавкою парафіну. А це вже шкода для бджіл.

Синиці виманюють на виліт

У ці зимові дні пасічник не полишає стежити за своїм бджолиним господарством. Коли йде до вуликів, бере з собою фонендоскоп. З його допомогою слухає, що робиться за стінками вуликів.

Якщо гул комах рівний і сильний, значить, у бджолосім’ї все нормально. Якщо він панічний, з надривом, можливо, миша пробралася. Найгірше, коли чується шелест. Це значить, що комахи помирають від голоду.

Взимку ворогом бджіл є… синиці. Хитрі птахи підлітають до вулика, сідають зверху і довбають клювом по ньому. Після цього одразу займають місце біля «льотка», це та частина, звідки вилітають бджоли.

Комахи виглядають на зовні, і одразу стають здобиччю хитрих синиць.

На запитання, чому вони вилітають, адже у вулику вони у безпеці, Роговий відповідає: «Як тільки бджоли відчувають, що на їхній будиночок хтось вчиняє напад, одразу вилітають, аби захистити його, — розповідає пасічник. — Така природа бджіл». 

Щоб  відігнати синиць, він покриває верхню кришку вулика фольгою. Птахи, як тільки бачать своє відображення, одразу змахують крильми і тікають з цього місця.

Комбінований мед смачніший

Разом з іншими пасічниками Роговий вивозить вулики, як він каже, на кочівлю. Розставляють їх у тих місцях, де цвітуть дерева, чи трави, або соняшник, ріпак.  За його словами, пасічники здебільшого викачують мед, аби мати з конкретного виду чи то росин, чи дерев. Наприклад, акацієвий, липовий, чи соняшниковий.

Роговий зробив по-своєму. Не зовсім по-своєму, бо вичитав, що дехто забирає мед комбінований, тобто з суміші трав, рослин, дерев.

— Мені особисто такий мед більше смакує у порівнянні з тим, що викачують з окремо взятих медоборів, — говорить він. — І не тільки мені. Є люди, які вже замовили на нинішній рік такий комбінований мед.

У нього гарна медогонка, зроблена з нержавіючої сталі. Здебільшого роблять з оцинкованої сталі або з алюмінію. Матеріал медогонки також впливає на смак меду. Є ремінна передача, що дає можливість економити сили. Адже викачують мед вручну. Коли роблять в полі, під час кочівлі, там електрики нема. 

Обов'язково перевірте себе на алергію   

Понад тридцять тисяч пасічників нараховується у нашій області. Вони утримують приблизно триста тисяч бджолосімей. По їх насиченості наша область на першому місці в державі. Торік держава підтримала тих, хто офіційно зареєстрував у сільраді свої пасіки. На кожну бджолосім’ю надали дотацію у сумі 200 гривень.

Донедавна обласну спілку пасічників очолював Станіслав Древніцький. Запитали його думку про вулики з полістеролу.

— У Вінницю такі вулики завезли ще наприкінці 80-х років минулого століття, — каже пан Станіслав. — Але ніхто їх не став купувати. Зараз матеріали стали більш досконалі. Якщо не помиляюся, у нас в області є фірма, що їх виготовляє, по-моєму, вона знаходиться в Агрономічному. Все-таки більшість домівок для бджіл використовують з дерева. У мене на пасіці нема жодного з полістеролу. Якось приїжджали знайомі з Німеччини. Хотіли меду, тільки за умови, щоб з дерев’яного вулика.

Охочих мати власну пасіку стає все більше. Обов’язково треба спершу перевіритися, чи нема алергії на укус бджіл. Мені довелося бачити її прояви — це страшна картина: у людини починають тремтіти руки й ноги, з рота тече піна, її кидає на землю, обличчя синіє, людина помирає на очах. Пігулки демідролу і супрастіну зняли названі симптоми.


Читайте також:

Як у казці: тисячу рибин зловив і всі відпустив. Рибалка шукає «дзеркало» для карпфішингу

Поранений на Майдані Микола Рудик: «Я не Герой, Герої всі на небесах…»

Поїхали песики й котики в Київ, але не всі… Їх переселили з притулку постраждалої могилівчанки

«Навіть кава не розхлюпалася». Для завершення ремонту автотраси М-21 завозять матеріали

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.