Вісім сіл Тиврівського району будуть робити «сміттєву революцію»

Ще до початку добровільного об’єднання громад (далі — ОТГ) та самої децентралізації законодавці впровадили закон «Про співробітництво територіальних громад». Цей механізм дозволяє об'єднувати можливості кільком селам для вирішення спільної проблеми. Нею може бути ремонт школи, придбання сміттєвоза, встановлення ліхтарів тощо.

Таким шляхом пішли у Новоміській сільраді. Єдине комунальне підприємство не може впоратися з благоустроєм та вивозом сміття. Як результат — утворюються стихійні смітники. Виявилося, що таку ж проблему мають мешканці навколишніх сіл. Тому одразу вісім громад налагодили діалог і вже цього року отримають сміттєві баки та спецтехніку. Як їм це вдалося?

Сміття заважає жити

Села Нове Місто та Красне розташовані впритул одне до одного. Ними та ще одним селом — Іскрівка — опікується Новоміська сільрада. Загалом тут мешкає близько 1800 людей, є амбулаторія та соціальна лікарня, повноцінна школа, дитсадок.

Найболючіша проблема для громади — сміття. Комунальники намагаються з ним впоратися, але не здужали, бо мають техніку, родом з 70-х. Тоді як стоси пластику, бляшанок та скла невпинно зростають. А те сміття, яке може горіти, спалюють самі жителі. Укупі це негативно впливає на екологію регіону.

— У нас є комунальне підприємство «Гарант-КЛ», яке збирає раз на місяць сміття з житлових будинків. Вони возять все вантажівкою з відкритим кузовом до найближчого сміттєзвалища, — говорить сільський голова Новоміської сільради Володимир Максименко. — Але це більше нас не влаштовує, адже пластик має бути відсортованим. Для цього мають бути баки та спеціальний сміттєвоз, чого ми наразі не маємо.

Для вирішення цієї проблеми, ще в минулому році, зібралися представники з сіл Бушинка, Гришівці, Іванківці, Краснянка, Рахни-Польові, Строїнці, Черемошне, обговорили проблему зі сміттям, з’ясували, що це турбує всіх. Таким чином, окреслили план проекту під назвою «Сміттєва революція як приклад успішного співробітництва восьми громад».

Разом з тим обговорили ще два проекти — про придбання трактора й сміттєвозу. Останній буде доставляти непотріб на сміттєсортувальну лінію. А трактор потрібен, аби прибирати стихійні сміттєзвалища.

Залучили місцевий бізнес

— Одному селу впоратися важко, адже не дозволяють фінанси. Обрали ці села, адже вони знаходяться в одному окрузі, навколо Красного. Утворюється такий собі «кущ». Також усі ці сільські ради є членами Асоціації органів місцевого самоврядування Тиврівського району, а це пряма дорога до співпраці, — сказав сільський голова Строїнецької сільради Василь Голодюк.

via GIPHY

Голодюк був одним з ініціаторів угоди між громадами. Її оформлювали громадські активісти з ГО «Красне - Нове Місто», які й написали проект на участь в 15-му обласному Конкурсі проектів розвитку територіальних громад.

— Це був непростий процес, адже потрібно було узгодити проект угоди та й власне проекти, одразу з вісьмома головами! Щось нове вносила й одразу дзвонила сільським головам та запитувала, чи підтримують це. Також розписали, хто який внесок має зробити у проекти — як фінансовий так і організаційний, — розповіла голова організації Юлія Ткачук. — Залучили місцевих підприємців, які також виділили гроші: це краснянський «Агромаш», товариства «Красне-Агроінвест», «Еко-Ніка», «Обрій», підприємство «Гарант-КЛ», СФГ «Юність», ФОПи Трач Р.В. та Дрозд А.С., депутат Новоміської сільської ради Павло Куций, Тиврівська районна рада.

Порахувавши кошторис трьох проектів, подали їх на обласний Конкурс розвитку громад та у Державний фонд регіонального розвитку. Отримали кошти тільки на два — на закупівлю сміттєвих баків для громад (161 тисяча гривень) та на закупівлю трактора з допоміжним обладнанням (350 тисяч гривень). Зібравши гроші з партнерів — внески з сільських бюджетів та підприємств — громади отримали на реалізацію проектів 1 мільйон 237 тисяч гривень.

— Ще хотіли отримали кошти на сміттєвоз, але цього року не вдалося. Домовилися про постачання відсортованого сміття на сміттєсортувальну лінію в Гнівані. У машині з відкритим кузовом сміття не довезеш, тож будемо намагатися отримати гроші на закупівлю сміттєвоза в наступному році, — розповів сільський голова Новоміської сільради Володимир Максименко.

Вже є плани на майбутнє

Посадовці розповіли, що до кінця року по селах на спеціальних майданчиках розставлять контейнери для роздільного збору сміття. А на допомогу старенькому МТЗ буде працювати новий трактор з відвалом, який зробить чистоту на вулицях.

І у громаді вже мають ще більш масштабні плани на майбутнє: відкрити власний ЦНАП («прозорий офіс» — авт.) та запустити маршрутку між селами.

Попри позитивні відгуки про співробітництво, до цього року цей інструмент взагалі не застосовували у Вінницькій області. Про це казав перший заступник голови ОДА Андрій Гижко.

— Нині популярні проекти екологічного і туристичного напрямку. Але їх небагато, бо в громадах бояться, що це утворення ОТГ. Тож ми на всіх семінарах розповідаємо, що це не так і співробітництво не несе адміністративних змін (переобрання сільських рад, сільських голів, зміна статусу громади тощо — авт.). Щоб фінансово зацікавити людей до участі — внесли зміни в обласному Конкурсі проектів громад. Якщо на проекти для однієї програми можна отримати фінансування до 200 тисяч гривень, то на співробітництво кількох громад — обсяг збільшений до 400 тисяч, — казав Гижко.

Очільниця Центру перепідготовки керуючих кадрів області Тетяна Пашиніна стверджує, що співробітництво громад є й «репетицією» для об’єднання.

— Маленькі громади не мають шансу для розвитку, а кілька, об'єднавши ресурси, можуть вирішити глобальну для себе проблему. Як тільки вони спільно вирішать кілька проблем, то вже матимуть стимул до об’єднання в ОТГ, — каже Пашиніна. — Крім того, популярність інструменту зростає — у 2017 році по муніципальному співробітництву в нас було тільки дві угоди, а цього року — вже 24! Єдине, що на мою думку потребує покращень в механізмі — це збільшення обсягів фінансування. Це дозволить громадам втілювати спільні масштабні проекти.

Як укласти договір з сусідами?

Катерина Потапенко, журналіст ГО «Український центр європейської політики»

— Усе починається з ініціативи однієї з громад, яку висуває як пропозицію голова ради, депутати або представники місцевої громади. Пропозиція оформлюється у вільній формі, де зазначають мету співробітництва, територію дії договору, очікувані результати та джерела фінансування. Далі така пропозиція розглядається радою населеного пункту.

У разі позитивного висновку розпочинається процес переговорів між потенційними суб’єктами співробітництва щодо обговорення договору та оцінка комісією відповідності потребам територіальної громади, і проведення громадського обговорення пропозиції.

Потім спеціальна комісія, до якої входить рівне число представників територіальних громад – суб’єктів співробітництва, яка займається підготовкою договору. Після завершення роботи комісії, проект договору обговорюється громадськістю, і якщо заперечень немає, відбувається укладення договору.

Надалі рада населеного пункту — ініціатора співробітництва, зобов’язана надсилати звіти у Міністерство регіональної політики. Крім того, кожен із пунктів підготовки укладення договору займає мінімум кілька тижнів. Відповідно, мінімальний термін підготовки договору складатиме 60 днів.

Фінансування співробітництва може здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів суб’єктів співробітництва, самооподаткування, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Кількість сторін, суб’єктів договору, може різнитися в залежності від потреб громад, від двох до, наприклад, 27 — як у випадку реалізації спільного проекту нового будівництва полігону та сміттєсортувальної лінії в урочищі «Чобіток» Надвірнянського району Івано—Франківської області.

Читайте також:

• Оптимізація освіти в селах. Чим корисні опорні школи для учнів на Вінниччині?
• Урбанізація по-вінницьки в дії: село без людей, хліб по суботах і інтернет для чатів
• Заробляти на сонячних панелях. Перспективно або дорога іграшка?

Фото в матеріалі: vn.20minut.ua, unian.ua, freepik.com, fb.com

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.