«Змінюю будні на Середньовіччя», — вінницька лицарка Ольга Грабовська

фото із сторінки в соцмережі Ольги

Про те, що Ольга Грабовська представлятиме Україну в «Битві націй» дізнаємося з її сторінки в соцмережі. Відбірковий турнір до збірної України відбувся у Вінницькому міському палаці мистецтв «Зоря» 13-14 лютого. Учасників було близько 50 бійців з Києва, Одеси, Харкова, Вінниці, Житомира і Дніпра.

За результатами змагань, Ольга виборола перші місця одразу у двох номінаціях: «Алебарда» та «Баклер». І це означає, що вона братиме участь у світовій першості «Битва націй», яка має відбутися 1-4 липня 2021 року у Румунії.

«Захопилася цим майже 20 років тому»

Ольга Грабовська — кандидатка історичних наук та завідувачка сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею. Крім цього вона очолює клуб історичної реконструкції та фехтування «Аркона». Там власне і навчають фехтуванню холодною зброєю, що має аналоги в минулому. 

Ольга Грабовська брала участь у сотнях змагань з цього виду спорту, і неодноразово перемагала на всеукраїнських та міжнародних змаганнях із середньовічного бою. 

— Коли я вперше прийшла на заняття з історичного фехтування мені було 16 років. Тоді я захоплювалася фентезі і історичною тематикою. Тому вирішила вступити до єдиного тоді в місті клубу «Білий вовк». Продовжувала захоплюватися фентезі, історією і відповідно вступила на історичний факультет в університеті, — каже вінницька лицарка. — З тих пір це стало невід'ємною частиною життя, що цілком сумісна з обраною професією. Зараз мені 33 і я продовжую активно цим займатися. 

Як дізнаємося від Ольги, один бій в середньому триває до двох хвилин. Кожен з них, як каже Ольга, приносить неперевершені емоції. 

— Цим видом спорту займається багато дуже хороших людей. Для багатьох людей, хто потрапляє у рух Середньовічних боїв, буденність набирає значно більше фарб. 

Я теж щоразу з сірої буденності вириваюся у насичений емоціями світ, — продовжує жінка. —  Це дуже органічне поєднання захоплення наукою, історією, минулим і водночас це вид спорту, який передбачає гостру боротьбу, постійні тренування, змагання. 

За словами жінки, коли вона тільки починала займатися, то її батьки були проти такого захоплення. Насамперед хвилювалися через можливість серйозно травмуватися. 

— Тепер вони розуміють, що мене без цього виду спорту вже не існує, — каже Ольга. — Чоловік навпаки з ентузіазмом підтримує таке моє захоплення, адже він сам теж лицар. Тож, він цілком мене розуміє. 

Як додає Ольга, це справді травматичний вид спорту, але кожен спорт має відсоток травматизму.

 — Звісно, за всі роки занять я отримала багато травм. Найбільше страждають колінні суглоби і кінцівки загалом, бо для того, щоб обладунок рухався в ньому мають бути пробіли. Тобто, якраз на колінах і ліктях, — каже жінка. — Зате у нас немає травм внутрішніх органів. Я якраз збираюсь провести дослідження щодо травматизму в Середньовічних боях, то буду знати про це все. 

«На одягання обладунку іноді може піти дві години»

Ольга любить фехтувати дворучною зброєю: меч в півтори руки та дрифтова зброю (алебарди). Є й у її колекції й одноручна зброя: шаблі, мечі тощо. Каже, вона щоразу обирає собі зброю під настрій. Вага такої зброї, наприклад, меча — 1, 5 кілограма. А алебарди — 2, 5 кілограма. Ця зброя, як каже жінка, важча за справжні історичні прототипи. 

— Тренуємося ми тричі на тиждень зазвичай, — каже Ольга. — Тренування проходять у двох форматах: на м'якому спортивному споряджені, які імітують вигляд мечів. Воно все легеньке і швидко одягається. Відповідно за тренування можна провести велику кількість боїв і менше часу йде на те, щоб екіпіровку на себе одягнути.  Бо екіпіруватись, якщо це твій обладунок і ти його добре знаєш — займає 40 хвилин. А якщо новачки приходять, то можна одягати людину й до двох годин. Крім того тренування в сталевих обладунках — більш травматичне і часте його одягання шкідливе для хребта та суглобів. 

За словами Ольги, вага обладунків сягає до 30 кілограмів. Каже, якісь обладунки можна зробити й самотужки. Загалом в Україні є ряд хороших майстрів, які спеціалізуються на їхньому виготовлені. Обладунок середнього класу коштує близько 1000 доларів. 

«Все більше дівчат приходять у цей вид спорту»

За словами Ольги, історичне фехтування інтенсивно розвивається у світі. А Україна одна з небагатьох держав, де з 2018-го року Середньовічний бій визнаний офіційним видом спорту. 

— Кількість бійців постійно зростає. Серед жінок у тому ж числі, і рівень їхньої професійності теж зростає, — каже вінницька лицарка. — Наприклад, на відбіркових змаганнях цьогоріч була сильна конкуренція. Як я це оцінюю: якщо у 30 років можна безапеляційно домінувати, то це означає, що загальний рівень не дуже. А тут була така боротьба, що не можна було розслабитися. 

Як розповідає Ольга, на більшості турнірів жінки та чоловіки змагаються разом. Хоч є й битви, де окремо. До прикладу, «Битва націй» одна із таких. 

— Тактика бою чоловіків та жінок знатно відрізняється. З свого досвіду можу сказати, що з дівчатами іноді складніше змагатися, ніж з чоловіками, — продовжує жінка. — У чоловіків, як правило сильніші удари, але вони більш передбачувані. Коли виходять на поле бою дівчата, то в них легші удари, але з непередбачуваних траєкторій. 

Під час бою з жінкою не можна сподіватися, що спрацюють рефлекси. Потрібно постійно слідкувати за діями суперниці та одразу ж аналізувати. 

«Битву націй» не чекаю, а готуюсь до неї»

У «Битві націй» Ольга візьме участь вчетверте. Попередня її участь у змаганнях відбувалась у 2016, 2018-му та 2019-му роках.

—  «Битва націй» це найпрестижніший турнір у світі. Водночас там дуже нервові бої, — розповідає жінка. — Але найважливіше — це можливість побачити дуже багато друзів з різних країн. Завдяки цьому спорту в мене є друзі у багатьох куточках світу. Це яскраві події у житті, які не забуваються ніколи. 

За словами Ольги, кожен бій — маленький всесвіт, який відрізняється за багатьма факторами.  Щодо змін у проведенні турніру через карантин поки Ользі нічого не відомо. Каже, поки його лише відтермінували, адже зазвичай турнір проходить у травні, а не липні. 

— До битви я буду відповідально готуватися. В принципі, як і завжди, я розроблю циклічний план, який буде мати періоди навантажень та відпочинку. Адже не можна постійно лише збільшувати навантаження.

Фото — надані Ольгою або взяті із сторінки у соцмережі лицарки

Читайте також: 

Вінницькому тролейбусу — 57! Чому його запуск був таємним? 

Інфекціоніст: Сподіваємось на вакцини від корони. Бо лікування ще не придумали

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.