Віктора Прядка забили по-звірячому. Причепилися, щоб дав сигарету, а потім почали товкти. Думали, що п’яний, а він ходив, хитаючись, через інвалідність. Він не дійшов додому з роботи кілька сот метрів. Прямо під тодішнім Староміським райвідділом міліції його побили до безтями. Одразу міліція упіймала трьох юнаків. Після допитів одного відпустила. Але в п’ятницю, 20 листопада, він теж стояв за гратами перед судом поряд з товаришами.
Відбулося попереднє слухання кримінальної справи за звинуваченням двох Олександрів і Віктора. Вінничанин і двоє односельчан з Літинського району. Один раніше вже був засуджений.
Вперше говорять родичі арештованих
Зараз батьки підсудних обурюються результатами розслідування, бо до суду дійшла справа про навмисне вбивство.
- Я дивився справу і там натяку на навмисне вбивство немає, але стаття звинувачення така, - каже батько 24-річного підсудного Віктора Сергій Донченко. – Вони мають відповідати за те, що зробили. Але це не було вбивством.
- Людина жила ще тиждень майже, - підказує мати Віктора. – Яке це вбивство? Це нанесення тілесних ушкоджень.
- Я свого сина не виправдовую. Не винний з них трьох тільки один – Саша Байбак. Але він теж іде по тій самій статті, - говорить Сергій Донченко. – Він стояв 30 метрів у стороні і в бійці участі не брав.
На попередньому слуханні мати Олександра Байбака теж була. Вона - сестра матері Віктора Донченка. Жінка розповіла, що її сина арештували на місяць пізніше від інших хлопців. Тоді він зі свідка перетворився на звинувачуваного.
- Мій син взагалі не брав участі у бійці, а він пішов по тій самій статті. Де тут логіка і справедливість? - питає 47-річна Любов Байбак. - Він теж інвалід. Потребує лікування. Ми три роки в Києві оперувалися. У нього права рука не піднімалася взагалі.
Був сигнал зверху
Що Олександра Байбака вигороджують родичі, припускав раніше батько убитого Віктора Прядка. Так він вирішив, коли вінничанина після події відпустили.
- Що був третій і участі не брав, ніколи не повірю, - говорить Сергій Прядко. - Людину убивали. У нерухомому стані добивали. Чому ж тоді той третій ніяк не завадив? Мені з невідомого номера дзвонив якийсь: «Не намагайтеся щось робити, бо вінницький все одно сидіти не буде!» Я сказав, що таке ні в кого не пройде. І в міліції попередив хлопців, що підключив Київ.
- Моя дитина зараз страждає, хворіє дуже, - каже мати Олександра. – Я питала у слідчого обласного управління, чи нам не треба адвоката. Вони мені: «Не треба, ваша дитина не винна». А потім в один день затримали і до ранку він був у ізоляторі. Бо сигнал зверху прийшов. Так і сказали.
Олександру Байбаку 22 роки. Він єдиний з трьох хлопців вінничанин. Вчився на маляра-штукатура. Але після операцій, як каже його мати, не зможе працювати за спеціальністю. До нього з Літинського району і приїздив тоді двоюрідний брат Віктор Донченко з односельчанином Олександр Долговим. Зібралися в обласному центрі шукати роботу. Врешті, затіяли бійку - і знайшли дармові харчі у слідчому ізоляторі.
- Це все по глупості, - говорить батько Віктора Донченка.
- Вже пізно ремінь брати. І він сам вже розуміє, що накоїв. Насправді мій син не боєць, а боягуз. Зовсім не конфліктний. Як так вийшло, не знаю, але думаю, - це через компанію, - каже батько одного зі звинувачуваних Сергій Донченко (48)
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous